Зареєструватися безкоштовно

Дії 8

Українська Біблія LXX УБТ



1 А Савло схвалював його вбивство. У ті дні настало велике переслідування Єрусалимської Церкви. Усі, за винятком апостолів, розсіялися по околицях Юдеї та Самарії. (Лк 9:52; Лк 11:48; Дії 1:8; Дії 8:4; Дії 8:5; Дії 8:9; Дії 8:14; Дії 9:31; Дії 11:29; Дії 15:3; Дії 22:20; Дії 26:20; Дії 28:21; Рим 1:32) 2 Побожні мужі поховали Степана й гідно оплакали його. (Мт 14:12; Дії 2:5) 3 Савло ж нищив Церкву, входячи до домів і виволікаючи чоловіків та жінок, укидав їх до в’язниці. (Дії 9:1; Дії 9:21; Дії 22:4; Дії 22:19; Дії 26:10; 1Кор 15:9; Гал 1:13; Гал 1:23; флп 3:6) 



4 А ті, які були розпорошені, ходили й благовістили Слово. (Дії 1:1; Дії 8:40; Дії 9:32; Дії 11:19) 5 Филип, прибувши до міста Самарії, проповідував їм про Христа. (Дії 1:8; Дії 6:5; Дії 17:3; Дії 18:5; Дії 18:28) 6 А натовпи людей прислухалися до того, що говорив Филип, і однодушно приймали почуте, бо бачили чудеса, які він чинив. (Мр 16:17; Дії 8:10; Дії 16:14; Євр 2:1) 7 З багатьох, сповнених нечистими духами, вони виходили й гучно кричали, а багато паралізованих і кривих оздоровлялися. (Мр 1:26; Мр 5:7; Лк 5:18; Лк 5:24; Лк 6:18; Дії 5:16; Дії 9:33) 8 І настала велика радість у тому місті. 



9 Був у місті один чоловік на ім’я Симон. Перед тим він займався чаклунством і дивував народ Самарії, видаючи себе за когось великого. (Дії 5:36) 10 Його слухали від малого до великого, кажучи: Це велика сила Божа! (Дії 8:6) 11 Слухали його, бо довго дивував їх чаклунством. (Дії 14:3) 12 Але коли повірили Филипові, який благовістив про Боже Царство й Ім’я Ісуса Христа, то охрестилися і чоловіки, і жінки. (Мт 28:19; Дії 2:41; Дії 8:16; Дії 18:8; Дії 19:8) 13 Повірив і сам Симон; охрестившись, він постійно перебував з Филипом і дивувався, коли бачив прояви великої сили й чудеса. 



14 Апостоли, які перебували в Єрусалимі, почули, що Самарія прийняла Боже Слово, і послали до них Петра та Івана. (Дії 3:1; Дії 8:1; Дії 11:1; Дії 11:22; Дії 17:11; 1Сол 1:6; 1Сол 2:13; Як 1:21) 15 Прийшовши, ті помолилися за них, щоб вони одержали Святого Духа. (Дії 2:38; Дії 8:17; Дії 8:19; Дії 10:47; Дії 19:2) 16 Адже на жодного з них Він ще не зійшов, бо ті були тільки хрещені в Ім’я Господа Ісуса. (Дії 2:38) 17 Тоді поклали на них руки — і вони одержали Святого Духа. (Дії 6:6; Дії 8:15) 



18 Коли Симон побачив, що покладанням рук апостолів дається [Святий] Дух, то приніс їм гроші 19 й промовив: Дайте і мені таку владу, щоб на кого я покладу руки, той одержував би Святого Духа! (Дії 6:6; Дії 8:15) 20 Та Петро сказав йому: Твої гроші хай з тобою загинуть, бо ти думаєш за гроші набути дар Божий. (Мт 10:8) 21 Немає тобі частки й наділу в цій справі, бо твоє серце не чесне перед Богом. (Пс 77:37) 22 Отже, покайся за це своє зло й молися Богові, може, проститься тобі задум твого серця. 23 Бо ти, я бачу, переповнений жовчною гіркотою і перебуваєш в оковах неправди! 24 У відповідь Симон сказав: Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало ніщо з того, що ви сказали. 25 А вони засвідчили й після проповіді Слова Господнього повернулися в Єрусалим. Благовістили вони й у багатьох самарійських селах. (Дії 4:29; Дії 4:31; Дії 8:1; Дії 11:19; Дії 13:46; Дії 14:25; Дії 16:6; Дії 16:32; флп 1:14; Євр 13:7) 



26 Ангел Господній промовив до Филипа, кажучи: Встань і йди на південь, — на шлях, що йде з Єрусалима до Гази, бо пустинний він! (Дії 22:6) 27 Він устав і пішов. І ось муж, — євнух з Ефіопії, — вельможа ефіопської цариці Кандаки, який був над усіма її скарбами. Він їздив на поклоніння в Єрусалим; (Пс 67:32; Ів 12:20; Дії 24:11) 28 повертаючись, він сидів у своїй колісниці й читав пророка Ісаю. 29 Дух же сказав Филипові: Підійди і пристань до цієї колісниці! (Дії 10:19) 30 Филип підбіг і почув, що він читав пророка Ісаю, і запитав: Чи ти розумієш те, що читаєш? 31 Той відказав: Як же можу я розуміти, коли ніхто не наставить мене? І попросив Филипа, щоб увійшов і сів біля нього. (Лк 24:27; Ів 16:13) 32 А місце з Писання, яке він читав, було: Неначе вівцю на заріз, повели Його; неначе ягня безголосе перед тим, хто стриже його, — Він не відкриває уст Своїх. 33 У Його приниженні відмовлено Йому в суді. [Але] хто розповість про рід Його? Бо життя Його забирається із землі! 34 А євнух обізвався і сказав Филипові: Благаю тебе, про кого це пророк каже? Про себе самого чи про когось іншого? 35 Відкривши уста й почавши з цього Писання, Филип благовістив йому про Ісуса. (Дії 5:42; Дії 11:20; Дії 17:2; Дії 17:11; Дії 17:18; Дії 18:24; Дії 18:28; 1Кор 15:3) 36 Тим часом вони, мандруючи дорогою, під’їхали до якоїсь води. І євнух каже: Ось вода. Що ж забороняє мені охреститися? 37 [А Филип йому сказав: Якщо віриш усім своїм серцем, — то можна. Він у відповідь промовив: Вірю, що Ісус Христос є Сином Божим!] (Мт 3:14; Мр 10:14; Дії 10:47; Дії 11:17) 38 І він наказав зупинити колісницю. Вони обидва ввійшли у воду — Филип і євнух; і він охрестив його. 39 Коли вони вийшли з води, Господній Дух забрав Филипа, і євнух більше не бачив його. І їхав він своєю дорогою та радів. (2Кор 12:2; 2Кор 12:4; 1Сол 4:17) 40 Филип же опинився в Азоті. Проходячи, він благовістив усім містам, аж поки не прийшов до Кесарії. (Дії 6:5; Дії 8:4; Дії 21:8) 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)