1В Іконії сталося таке, що вони разом увійшли до юдейської синагоги і говорили так, що повірила дуже велика кількість юдеїв і греків. (Дії 2:47; Дії 13:14; Дії 16:2; Дії 18:4; Дії 19:10; Дії 19:17; Дії 20:21; 2Тим 3:11)2Ті ж юдеї, які не повірили, підбурили та озлобили душі язичників проти братів. (Дії 13:50)3Втім, вони були тут досить часу, відважно діючи в Господі, Який підтверджував слово Своєї благодаті, роблячи ознаки та чудеса їхніми руками. (Дії 5:12; Дії 8:11; Дії 9:11; Дії 20:32; Євр 2:4)4І розділилися люди в місті: деякі були з юдеями, інші — з апостолами. (Дії 14:14; Дії 23:7)5Коли язичники та юдеї зі своїми керівниками здійснили напад, щоб над ними поглумитися й побити їх камінням, (Дії 14:19; 2Тим 3:11)6вони, довідавшись про це, втекли до лікаонських міст: у Лістру, Дервію та в околиці (Мт 10:23; Дії 12:12; Дії 14:21; Дії 16:1; 2Тим 3:11)7і там благовістили. (Дії 14:15; Дії 14:21)8У Лістрі був один чоловік, хворий на ноги, кривий від народження; він ніколи не ходив. (Дії 3:2)9Він слухав Павла, який говорив. Поглянувши на нього і побачивши, що має віру для зцілення, (Лк 5:20; Дії 3:4)10Павло дуже голосно сказав: Устань прямо на ноги! Той підскочив і почав ходити. (Дії 3:8; Дії 9:34)11Люди побачили, що зробив Павло, і піднесли свій голос, вигукуючи по-лікаонському: До нас зійшли боги в людській подобі! (Дії 28:6)12І почали називати Варнаву Зевсом, а Павла — Гермесом, оскільки той був провідним у слові.13Жрець Зевса, який перебував за містом, привів до брами биків з вінками, збираючись разом з юрбою приносити жертву.14Почувши це, апостоли Варнава й Павло роздерли свій одяг і кинулися між людей, гукаючи: (Мт 26:65; Дії 14:4)15Люди, що ви робите? Ми є такими ж людьми, як і ви, котрі благовістять вам відвертатися від цієї марноти до Живого Бога, Який створив небо, землю, море і все, що в них. (Пс 145:6; Дії 3:12; Дії 4:24; Дії 10:26; Дії 14:7; Дії 15:19; Рим 1:21; 1Сол 1:9; Як 5:17)16Він у минулих поколіннях допустив, щоб усі народи ходили своїми дорогами.17Проте Він не переставав свідчити про Себе, творячи добро, даючи вам дощ з неба і вчасно врожай, насичуючи їжею та веселістю ваші серця! (Пс 144:16; Пс 146:8; Рим 1:20)18І, говорячи це, вони ледь стримали людей приносити їм жертву.19Але прийшли з Антіохії та Іконії юдеї і, підбуривши людей, побили Павла камінням і виволокли його за місто, думаючи, що він помер. (Дії 13:14; Дії 14:5; Дії 17:13; 2Кор 11:25; 2Тим 3:11)20Коли учні оточили його, він устав і ввійшов у місто. А назавтра пішов з Варнавою до Дервії.
Повернення в Антіохію
21Звістивши Євангеліє тому місту та навчивши багатьох, повернули назад до Лістри, Іконії та Антіохії. (Мт 28:19; Дії 14:7)22Вони зміцнювали душі учнів, закликали залишатися у вірі. Бо ми маємо, — казали вони, — через великі утиски увійти до Царства Божого. (Дії 11:23; Дії 15:32; Дії 15:41; Дії 16:5; Дії 18:23; Еф 3:13; 1Сол 3:3; 2Сол 1:5)23І вони, настановивши їм пресвітерів для всіх Церков і помолившись з постом, передали їх Господу, в Якого повірили. (Дії 11:30; Дії 13:3; Дії 20:32; 2Кор 8:19; Тит 1:5)24Пройшовши Пісидію, вони прийшли в Памфилію25і, проголосивши слово в Пергії, спустилися до Атталії. (Дії 8:25)26Звідти вони відпливли до Антіохії, де були передані Божій благодаті на справу, яку вони і завершили. (Дії 11:19; Дії 13:1; Дії 15:22; Дії 15:40; Дії 18:22; Гал 2:11)27Прибувши туди і зібравши Церкву, розповіли, що Бог зробив через них, як відчинив язичникам двері віри. (Дії 10:45; Дії 15:4; 1Кор 16:9; 2Кор 2:12; Кол 4:3; Об 3:8)28І немало часу перебували вони з учнями.