1Коли Ісус закінчив наставляти своїх дванадцятьох учнів, то пішов звідти, щоб навчати й проповідувати в їхніх містах. (Мт 7:28)2Іван же, почувши у в’язниці про діла Христа, послав своїх учнів (Мт 14:12; Лк 7:18)3запитати Його: Чи Ти є Той, Хто йде, чи нам чекати іншого? (Пс 117:26; Мт 3:11)4А Ісус у відповідь сказав їм: Ідіть і сповістіть Іванові, що чуєте й бачите:5сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві встають, убогим звіщається Євангеліє; (Мт 5:3; Мт 8:2; Мт 15:31; Мт 21:14)6щасливий той, хто не спокуситься через Мене. (Мт 13:57; Мт 26:31; Ів 6:61; Ів 16:1)
Свідчення Ісуса про Івана Хрестителя
7Коли ті відходили, Ісус почав говорити людям про Івана: На що ви ходили подивитися в пустелю? На тростину, яку хитає вітер? (Мт 3:1; Мт 3:5; Лк 7:24)8Або що ходили побачити? Людину, вдягнену в м’які шати? Та ж ті, хто носить м’який одяг, живуть у царських палацах. (Мт 3:4)9Кого ж ви вийшли побачити? Пророка? Так, кажу вам: більше, ніж пророка! (Лк 1:76)10Це той, про кого написано: Ось Я посилаю Мого ангела перед Твоє обличчя, який приготує Тобі дорогу перед Тобою. (Мр 1:2)11Запевняю вас: не було між народженими від жінок більшого за Івана Хрестителя, але найменший у Царстві Небесному більший від нього. (Мт 18:1; Лк 1:15; Лк 22:24)12Від днів Івана Хрестителя і дотепер Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто застосовує силу, здобувають його. (Лк 16:16; Ів 6:15)13Адже всі Пророки й Закон пророкували до Івана; (1Пет 1:10)14і коли хочете знати, він — Ілля, який має прийти. (Мт 17:10; Лк 1:17)15Хто має вуха, нехай слухає. (Мт 13:9; Мт 13:43; Мр 4:23; Лк 14:35; Об 2:7)
До кого подібний цей рід
16З ким Мені порівняти цей рід? Він подібний до дітей, які сидять на майданах і гукають до інших, (Мт 12:41)17кажучи: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали; ми голосили, та ви не ридали.18Бо прийшов Іван, який не їсть, не п’є, а вони кажуть: Біса має. (Мт 3:4; Лк 1:15; Ів 10:20)19Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а вони кажуть: Ось ця людина ненажера і п’яниця, друг митників та грішників. Тож виправдалася премудрість власними ділами. (Мт 9:11; Мт 9:14; Лк 11:49)
Ісус докоряє невірним містам
20Тоді почав [Ісус] докоряти містам, в яких сталося найбільше Його чудес, за те, що вони не покаялися: (Лк 10:13; Ів 12:37)21Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидоні сталися ті чудеса, які сталися у вас, вони давно покаялися б у волосяниці та в попелі. (Мр 6:45; Мр 8:22; Лк 9:10)22Однак кажу вам: Тиру й Сидону буде легше в день суду, ніж вам. (Мт 10:15; Мт 11:24; Мт 12:36; 2Пет 2:9; 2Пет 3:7; 1Ів 4:17)23І ти, Капернауме, хіба до неба піднесешся? До аду провалишся, бо коли би чудеса, що сталися в тобі, відбулися в Содомі, він існував би донині. (Мт 9:1)24Тож кажу вам, що землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі. (Мт 10:15; Мт 11:22)
Заклик до втомлених і обтяжених
25Того часу, відповідаючи, Ісус сказав: Славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам. (Пс 135:26; Мт 21:16; Лк 10:21; Лк 19:42; Дії 17:24; 1Кор 1:19; 1Кор 1:26)26Так, Отче, бо то було Тобі до вподоби. (1Кор 1:21)27Усе передав Мені Мій Отець, і ніхто не знає Сина, тільки Отець; ані Отця ніхто не знає, лише Син — і той, кому тільки бажає Син відкрити. (Мт 16:17; Мт 28:18; Ів 10:14; Ів 17:25; Гал 1:15)28Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, — і Я заспокою вас!29Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, — і знайдете спокій своїм душам. (Мт 21:5; 2Кор 10:1)30Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий. (Дії 15:28; 1Ів 5:3)
1Коли Ісус закінчив навчати дванадцятьох Своїх учнів, то пішов звідти навчати та проповідувати в їхніх містах.2Іван, почувши у в’язниці про діла Христові, надіслав своїх учнів3спитати Його: ―Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати іншого?4Ісус у відповідь сказав: ―Ідіть і скажіть Іванові те, що ви бачите й чуєте:5сліпі прозрівають, каліки ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві оживають, а бідним проповідується Добра Звістка.6І блаженний той, хто не спокуситься через Мене.7Коли ж вони пішли, Ісус почав говорити людям про Івана: «На що ви ходили подивитися в пустелю? На тростину, розхитану вітром?8На кого ви виходили дивитись? На людину в м’якій одежі? Але ті, що носять м’які одежі, знаходяться в царських палацах.9То на кого ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, Я кажу вам, навіть більше, ніж на пророка.10Він той, про кого написано: „Ось Я посилаю Мого посланця перед обличчям Твоїм, який приготує дорогу перед Тобою“.11Істинно кажу вам: серед народжених жінками ще не було більшого за Івана Хрестителя, але найменший у Царстві Небесному більший за нього.12Від днів Івана Хрестителя й донині Царство Небесне здобувається силою, і хто докладає зусиль, той здобуває його.[1]13Адже всі Пророки та Закон пророкували до Івана.14І якщо хочете знати, він – Ілля, який має прийти.15Хто має вуха, нехай слухає!16Із ким же Мені порівняти цей рід? Він подібний до дітей, котрі сидять на базарі та, звертаючись до інших,17кажуть: „Ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали. Ми співали вам жалібні пісні, а ви не ридали“.18Прийшов Іван, який не їсть і не п’є, а вони кажуть: „Має демона!“19Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а вони кажуть: „Ось чоловік – ненажера й п’яниця, приятель митників та грішників“. Однак мудрість виправдана її власними ділами».
Ісус докоряє невірним містам
20Тоді Ісус почав докоряти містам, у яких сталося найбільше Його чудес, бо вони не покаялись:21«Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися в мішковині та попелі.22Проте кажу вам: Тиру та Сидону легше буде в день суду, ніж вам.23І ти, Капернауме, чи будеш піднесений до неба? Ні, ти до пекла зійдеш![2] Коли б у Содомі сталися чудеса, які сталися в тебе, він залишився б донині.24Проте кажу вам: землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі».
Заклик до втомлених
25У той час Ісус промовив у відповідь: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям.26Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.27Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає Сина, окрім Отця, і ніхто не знає Отця, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити.28Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, і Я заспокою вас.29Візьміть на себе Моє ярмо й навчіться від Мене, бо Я лагідний та покірний серцем, і знайдете спокій вашим душам.30Бо ярмо Моє добре і тягар Мій легкий».