1Коли вони наблизилися до Єрусалима і прийшли у Витфагію, до Оливної гори, Ісус послав двох учнів, (Мр 11:1; Лк 19:28; Ів 12:12)2повелівши їм: Ідіть у село, що перед вами; відразу знайдете ослицю на прив’язі й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до Мене. (Мт 26:18)3А коли хтось вам щось скаже, то відповісте, що Господь потребує їх і що відразу ж їх поверне. (Ів 13:13)4Сталося це, щоби збулося сказане пророком, який промовляв:5Скажіть сіонській дочці: Ось, твій Цар іде до тебе — лагідний і верхи на ослиці та осляті, яке народжене від під’яремної! (Мт 11:29)6Учні пішли і зробили так, як звелів їм Ісус:7привели ослицю та осля, поклали на них одяг, і Він сів на них.8І багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші зрізували гілля з дерев і клали на шляху.9Люди, які йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, проголошуючи: Осанна Синові Давидовому! Благословенний Той, Хто йде в Ім’я Господнє! Осанна на висотах! (Пс 117:26; Пс 148:1; Мт 3:11; Мт 9:27)10Коли Він увійшов у Єрусалим, захвилювалося ціле місто, питаючи: Хто це Такий? (Мт 2:3)11А натовп відповідав: Це — Пророк Ісус, Той, Котрий із Назарета галилейського. (Мт 16:14; Мт 21:46; Мр 6:15; Лк 7:16; Лк 7:39; Лк 24:19; Ів 7:40; Ів 7:52)
Ісус звільняє храм від торговців
12Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, хто продавав і купував у храмі, перекинув столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів, (Мр 11:15; Лк 2:24; Лк 19:45; Ів 2:13)13і каже їм: Написано: Мій дім буде названий домом молитви, ви ж робите його печерою розбійників.14Підійшли до Нього сліпі та кульгаві в храмі, і Він оздоровив їх. (Мт 11:5)15Первосвященики та книжники, побачивши чудеса, які Він чинив, і дітей, які вигукували в храмі: Осанна Синові Давидовому! —16обурилися і сказали Йому: Чи чуєш, що вони кажуть? А Ісус відповів їм: Так! Хіба ви не читали ніколи, що з уст немовлят і тих, які ссуть, Ти приготував хвалу? (Пс 8:3; Мт 11:25; Мр 2:25)17Залишивши їх, Він пішов геть з міста до Витанії і замешкав там. (Лк 21:37)
Усе, що попросите в молитві з вірою, — одержите
18Уранці, повертаючись до міста, зголоднів. (Мр 11:12)19Побачивши одну смоківницю при дорозі, Він підійшов до неї і нічого на ній не знайшов, крім самого листя, тож сказав їй: Хай довіку не буде від тебе плоду! І смоківниця враз усохла. (Лк 13:6)20Учні, коли побачили це, здивувалися і кажуть: Як швидко ця смоківниця засохла! (Мт 8:27; Мр 11:20)21У відповідь Ісус сказав їм: Запевняю вас: якщо матимете віру і не будете сумніватися, то не лише зробите те, що сталося зі смоківницею, але коли й цій горі скажете: Піднесися і кинься в море! — так і станеться. (Мт 17:20; Рим 4:20; Як 1:6)22І все, що попросите в молитві з вірою, — одержите. (Мт 7:7)
Питання про Ісусову владу
23Коли Він увійшов у храм, до Нього, як Він навчав, підійшли первосвященики та старші народу і запитали: Якою владою Ти це робиш? І хто Тобі дав цю владу? (Мт 26:3; Мт 26:47; Мт 27:1; Мр 11:27; Лк 20:1; Дії 4:7)24У відповідь Ісус сказав їм: Задам і Я вам одне запитання. Якщо на нього відповісте Мені, то і Я вам скажу, якою владою Я це чиню:25Хрещення Іванове звідки було? З неба чи від людей? Вони ж міркували між собою: Якщо скажемо: З неба, Він відкаже нам: То чому ви не повірили йому? (Мт 21:32; Ів 1:25; Ів 1:33; Дії 5:38)26Якщо ж скажемо: Від людей, то боїмося народу, бо всі вважають Івана за пророка. (Мт 14:5; Мт 21:46; Лк 22:2; Дії 5:26)27Тож у відповідь вони Ісусові сказали: Не знаємо! Тоді й Він промовив до них: І Я не скажу вам, якою владою Я це чиню!
Притча про неслухняних синів
28Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: Сину, іди попрацюй сьогодні у винограднику! (Лк 15:11)29Той же у відповідь сказав: Не хочу! Та пізніше, розкаявшись, пішов. (Мт 7:21)30Підійшовши до другого, сказав так само. А той у відповідь промовив: Я іду, пане, — але не пішов.31Котрий із двох виконав волю батька? Кажуть: Перший! Промовляє до них Ісус: Запевняю вас, що митники й розпусниці випереджають вас до Царства Божого. (Лк 3:12; Лк 7:29; Лк 7:36; Лк 18:14; Лк 19:1)32Бо прийшов до вас Іван дорогою праведності, та ви не повірили йому, а митники й розпусниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не покаялися, щоб хоч потім повірити йому! (Мт 21:25; Лк 7:29; Ів 7:48; 2Пет 2:21)
Притча про злочинних робітників
33Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, який насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому виноградну давильню[1], збудував башту, найняв робітників і відійшов. (Мт 13:52; Мт 20:1; Мр 12:1; Лк 20:9)34Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до робітників, щоб узяти свою частку врожаю. (Мт 22:3)35Та робітники, схопивши його рабів, кого побили, кого вбили, кого закидали камінням. (Мт 22:6)36Тоді він послав інших рабів, більше, ніж перед тим, але й з ними вчинили так само. (Мт 22:4)37Нарешті послав до них свого сина, кажучи: Посоромляться мого сина. (Євр 1:1)38Робітники ж, побачивши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець; ходімо, вб’ємо його і одержимо його спадщину.39І схопивши його, викинули геть із виноградника і вбили. (Євр 13:12)40Тож коли прийде господар виноградника, то що він зробить тим робітникам?41Кажуть йому: Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим робітникам, які будуть вчасно віддавати його частку.42Каже їм Ісус: Хіба ви не читали ніколи в Писаннях: Камінь, який будівничі відкинули як непридатний, саме він став наріжним. Від Господа це сталося, і це дивовижне в очах наших? (Пс 117:22; Лк 9:22; Дії 4:11; Рим 9:33; Еф 2:20; 1Пет 2:4; 1Пет 2:6)43Тому й кажу це вам, що буде забране від вас Царство Боже і дане народові, який буде приносити його плоди.44І хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого він упаде, того розчавить.45Почувши його притчі, первосвященики та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них, (Мт 27:62)46і намагалися Його схопити, та побоялися людей, котрі вважали Його за пророка. (Мт 21:11; Мт 21:26)