Матвія 12

Українська Біблія LXX УБТ

від Ukrainian Bible Society
1 Того часу проходив Ісус у суботу засіяними ланами. Учні Його зголодніли й почали зривати колосся та їсти. (Мр 2:23; Лк 6:1) 2 А фарисеї, побачивши те, сказали Йому: Поглянь, Твої учні роблять те, що не годиться робити в суботу. (Ів 5:10) 3 Та Він відповів їм: Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, котрі були з ним? 4 Коли ввійшов до Божого дому і їв хліби покладання, які, за винятком лише священиків, не годилося їсти ні йому, ні тим, котрі з ним були! 5 Або хіба ви не читали в Законі, що в суботу священики в храмі порушують суботу, та є невинні? (Ів 7:22) 6 Я ж кажу вам, що тут є щось більше, ніж храм. (Мт 12:41) 7 Коли б ви збагнули, що це значить: Я милосердя хочу, а не жертви, — то ніколи не осуджували б невинних. (Мт 9:13) 8 Адже Син Людський є Володарем і суботи. 9 І вирушивши звідти, Він прийшов до їхньої синагоги; (Мр 3:1; Лк 6:6) 10 там був чоловік, який мав суху руку. І щоб Його звинуватити, запитали, кажучи: Чи годиться в суботу оздоровлювати? (Лк 14:3) 11 А Він відказав їм: Чи є хтось з-поміж вас, хто має одну вівцю, і коли вона в суботу впаде в яму, то не візьме, та й не витягне її? (Лк 14:5) 12 А наскільки ціннішою за вівцю є людина! Тому годиться і в суботу робити добро. (Мт 10:31) 13 Тоді каже чоловікові: Простягни свою руку. Той простягнув, — і вона стала здоровою, як і друга. 14 А фарисеї вийшли і вчинили проти Нього змову — як Його погубити. (Мт 22:15; Ів 5:18) 15 Ісус же, довідавшись про це, пішов звідти. За Ним пішло багато людей, і Він оздоровив їх усіх, (Мт 19:2; Мт 22:18; Мр 3:7; Лк 6:17) 16 але застеріг їх, щоб не виявляли Його, (Мт 8:4) 17 аби збулося сказане через пророка Ісаю, який промовляв: 18 Ось Мій Слуга, Якого Я обрав, Мій Улюблений, що Його вподобала душа Моя; Я покладу Духа Мого на Нього, і Він сповіщатиме суд народам. (Мт 3:17; Лк 4:18; Дії 3:26) 19 Він не буде змагатися, не буде кричати, ніхто не почує на майданах Його голосу. 20 Надламаної тростини Він не доламає і тліючого ґнота не загасить, доки не доведе правосуддя до перемоги. 21 І на Його Ім’я будуть надіятися народи! (Рим 15:12) 22 Тоді привели до Нього біснуватого: сліпого та німого, — і Він зцілив його, так що сліпий [і німий] заговорив і став бачити. (Мр 3:22; Лк 11:14) 23 Дивувалися всі люди й говорили: Чи не є це [Христос], Син Давидів? (Мт 9:27; Мр 2:12; Мр 6:51; Лк 2:47; Лк 8:56; Лк 24:22) 24 Фарисеї ж, почувши це, сказали: Він виганяє бісів не інакше, як Вельзевулом, князем бісівським! (Мт 9:34) 25 А Ісус, знаючи їхні думки, сказав їм: Кожне царство, що розділилося саме в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, що розділилися самі в собі, не встоять. (Мт 9:4) 26 І коли сатана виганяє сатану, він сам у собі розділився. Як же встоїть його царство? 27 Коли Я Вельзевулом виганяю бісів, то ким тоді виганяють ваші сини? Тому вони будуть вам суддями. (Мт 9:34; Мт 12:41; Дії 19:13) 28 Коли ж Я Божим Духом виганяю бісів, то прийшло до вас Царство Боже. (Лк 17:21; 1Ів 3:8) 29 Або як може хтось увійти в дім сильного й пограбувати його майно, коли раніше не зв’яже сильного? І лише тоді його дім пограбує. 30 Хто не зі Мною, той проти Мене, і хто зі Мною не збирає, той розкидає. (Мр 9:40) 31 Тому кажу вам, що кожний гріх і кожна хула будуть прощені людям, але хула на Духа не буде прощена. (Мр 3:28; Лк 12:10; Євр 6:4; Євр 6:6; Євр 10:26) 32 І коли хто скаже слово проти Сина Людського, проститься йому, а хто скаже проти Духа Святого, не проститься йому ні в цьому віці, ні в майбутньому. (1Тим 1:13; 1Ів 4:16) 33 Виростіть добре дерево, то й плід його добрий, а виростіть погане дерево, то й плід його поганий, бо дерево пізнається по плодах. (Мт 7:17; Лк 6:43) 34 Роде гадючий, як ви можете добре говорити, будучи злими? Адже чим переповнене серце, те промовляють уста. (Мт 3:7; Мт 15:11; Ів 8:43) 35 Добра людина з доброго скарбу виносить добро, а погана людина зі злого скарбу виносить зло. (Мт 13:52; Рим 8:7) 36 Кажу ж вам, що за кожне пусте слово, яке люди скажуть, відповідатимуть судного дня, (Мт 11:22; Лк 16:2; Як 3:1; Як 3:6; Юда 1:15) 37 бо за словами своїми будеш виправданий, і за словами своїми будеш осуджений. (Лк 19:22) 38 Тоді озвалися деякі з книжників і фарисеїв, кажучи: Учителю, хочемо від Тебе бачити ознаку. (Мт 16:1; Лк 11:16; Лк 11:29; Лк 23:8; Ів 2:18; 1Кор 1:22) 39 А Він у відповідь їм сказав: Лукавий і перелюбний рід шукає ознаку, та ознаки не буде дано йому, хіба лише ознака пророка Йони. (Мт 12:45; Мт 16:4; Мт 17:17; Мр 8:38; Лк 9:41; Дії 2:40; флп 2:15) 40 Адже так, як Йона був у череві кита три дні й три ночі, так буде Син Людський у серці землі три дні й три ночі. (Мт 16:21; Мт 27:63; Еф 4:9; 1Пет 3:19) 41 Мужі ніневійські встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялися через проповідь Йони, а тут — більше, ніж Йона. (Мт 12:6; Мт 12:27) 42 Цариця півдня підніметься на суд із цим родом і засудить його, бо вона прийшла з краю світу, щоби послухати мудрість Соломона, а тут — більше від Соломона. (Мт 12:6) 43 Коли нечистий дух виходить з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи відпочинку, та не знаходить. (Лк 11:24) 44 Тоді каже: Повернуся до свого дому, звідки вийшов. І, повернувшись, він знаходить його порожнім, заметеним і прибраним. 45 Він тоді іде, бере із собою сім інших духів, гірших від себе, і вони, ввійшовши, живуть там; і кінець тієї людини буває гірший від початку. Так буде і цьому злому родові. (Мт 12:39; Мт 27:64; Лк 8:2; Ів 5:14; 2Пет 2:20) 46 Коли Він ще промовляв до людей, то Його мати й брати стояли надворі, намагаючись поговорити з Ним. (Мт 13:55; Мр 3:31; Лк 8:19; Ів 7:3) 47 Хтось сказав Йому: Ось Твоя мати і Твої брати стоять надворі, бажаючи з Тобою розмовляти. 48 Він же відповів тому, хто говорив до Нього: А хто Моя мати і хто Мої брати? 49 І, вказавши Своєю рукою на Своїх учнів, промовив: Ось Моя мати і Мої брати. (Ів 20:17) 50 Адже хто чинитиме волю Мого Отця, Який на небі, той є Моїм братом, і сестрою, і матір’ю! (Мт 7:21; Ів 15:14) 

Матвія 12

Новий Переклад Українською

від Biblica
1 У той час Ісус проходив у Суботу через засіяні поля пшениці. Його учні зголодніли й почали зривати колосся та їсти. 2 Фарисеї ж, побачивши це, сказали Йому: ―Ось Твої учні роблять те, чого не дозволено робити в Суботу! 3 Тоді Він сказав їм: ―Ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів він, а також і ті, що були з ним? 4 Як увійшов у Дім Божий та з’їв хліби покладання, котрі не дозволено було їсти ані йому, ані тим, хто був із ним, а тільки священникам? 5 Або хіба ви не читали в Законі, що в Суботу в Храмі священники порушують Суботу й залишаються невинними? 6 Але Я кажу вам: тут щось більше, ніж Храм. 7 Якби ви зрозуміли, що означає: «Милосердя хочу, а не жертви», то не засуджували б невинних. 8 Бо Син Людський – Господь Суботи. 9 Вирушивши далі, Він зайшов у їхню синагогу. 10 Там був чоловік із всохлою рукою. І щоб звинуватити Його, вони запитали: ―Чи дозволено зцілювати в Суботу? 11 Він же промовив: ―Хто з вас, маючи одну вівцю, якщо вона впаде в Суботу в яму, не візьме й не витягне її? 12 Наскільки ж людина цінніша за вівцю! Тому в Суботу дозволено робити добро. 13 Тоді сказав чоловікові: ―Простягни свою руку! Той простягнув, і його рука стала здоровою, як і друга. 14 Фарисеї ж вийшли та радились проти Нього, як Його вбити. 15 Дізнавшись про це, Ісус пішов звідти. За Ним пішло багато людей, і Він зцілив їх усіх. 16 Однак наказав їм, щоб не виявляли Його, 17 аби збулося сказане через пророка Ісаю: 18 «Ось Слуга Мій, Якого Я обрав, Мій Улюблений, Якого вподобала душа Моя. Я покладу Духа Мого на Нього, і Він звіщатиме суд народам. 19 Він не буде ні сперечатися, ні кричати, і ніхто не почує Його голосу на вулицях. 20 Надломленої тростини Він не доламає, ґнота світильника, що тліє, не загасить, доки не встановить правосуддя. 21 І на Його ім’я покладатимуть надію народи». 22 Тоді привели до Нього біснуватого – сліпого та німого. Ісус зцілив його, так що німий говорив та бачив. 23 Усі люди дивувались та говорили: ―Чи це не Син Давидів? 24 Але фарисеї, почувши це, казали: ―Він виганяє демонів не інакше, як силою Вельзевула, володаря демонів. 25 Ісус же, знаючи їхні думки, відповів: ―Кожне царство, розділене в собі, буде спустошене, і кожне місто чи дім, розділені в собі, не встоять. 26 Якщо сатана виганяє сатану, то він розділився в собі самому. Як же тоді встоїть його царство? 27 І якщо Я виганяю демонів Вельзевулом, то ким виганяють ваші сини? Тому вони будуть вашими суддями. 28 Але якщо Я Духом Божим виганяю демонів, то прийшло до вас Царство Боже. 29 Або як може хтось увійти в дім сильного та забрати його майно, якщо спочатку не зв’яже сильного? Лише тоді пограбує його дім. 30 Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає. 31 Тому кажу вам: усякий гріх та богохульство проститься людям, але богохульство проти Духа не проститься. 32 І якщо хтось скаже слово проти Сина Людського, йому проститься, але якщо хтось скаже проти Святого Духа, не проститься йому ні в цьому віці, ні в майбутньому. 33 Або визнайте дерево добрим і плід його добрим, або визнайте дерево поганим і плід його поганим.[1] Бо дерево пізнається за плодом. 34 Роде гадючий, як ви можете казати добре, будучи злими? Адже чим переповнене серце, те говорять вуста. 35 Добра людина з доброї скарбниці виносить добро, а погана людина з лихого скарбу виносить зло. 36 Кажу вам: за кожне пусте слово, яке скажуть люди, вони відповідатимуть у день суду. 37 Бо з твоїх слів будеш виправданий і з твоїх слів будеш засуджений. 38 Тоді деякі книжники та фарисеї промовили: ―Учителю, ми хочемо побачити якесь знамення від Тебе. 39 Ісус у відповідь промовив: ―Рід лукавий та невірний шукає знамення, та не дасться йому знамення, хіба що тільки знамення пророка Йони. 40 Адже так, як Йона був у череві кита три дні та три ночі, так буде й Син Людський у серці землі три дні та три ночі. 41 Люди Ніневії встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялись через проповідь Йони, а ось тут Хтось більший за Йону.[2] 42 Цариця Півдня встане на суд із цим родом і засудить його, бо вона прийшла з далекого краю землі послухати Соломонову мудрість, а ось тут Хтось більший за Соломона[3]. 43 Коли нечистий дух виходить із людини, то йде в місця безводні шукати відпочинку й, не знаходячи, 44 каже: «Повернусь я у дім свій, звідки вийшов». І, повернувшись, знаходить його порожнім, заметеним та прибраним. 45 Тоді він іде й бере з собою інших сімох духів, гірших за себе, і входять та живуть там. І для людини останнє стає гіршим за попереднє. Так буде і з цим злим родом. 46 Коли Ісус ще говорив до народу, прийшли Його мати та брати і, стоячи надворі, бажали говорити з Ним. 47 Хтось сказав Йому: ―Ось Твоя мати й Твої брати стоять надворі, бажаючи говорити з Тобою. 48 Він же у відповідь сказав тому, хто говорив: ―Хто Моя мати і хто Мої брати? 49 І, показавши рукою на Своїх учнів, промовив: ―Ось Моя мати та Мої брати. 50 Бо той, хто виконує волю Мого Небесного Отця, є Моїм братом, сестрою і матір’ю.