1Підійшли фарисеї та садукеї[1] і, випробовуючи Його, попросили показати їм ознаку з неба. (Мт 12:38; Мр 8:11)2А Він у відповідь сказав їм: Як вечір настає, кажете: Буде погода, бо червоне небо. (Лк 12:54)3А вранці: Буде негода, бо червоне небо захмарюється. Отже, вигляд неба ви пояснити можете, а ознак часу — не здатні?4Лукавий і перелюбний рід шукає ознаку, але ознаки йому не дасться, хіба що ознака Йони. І залишивши їх, Він відійшов. (Мт 12:39)
Застереження від фарисейської закваски
5А переправившись на другий бік, учні забули взяти хліба. (Мр 8:14)6Ісус же сказав їм: Будьте обережні та стережіться фарисейської та садукейської закваски. (Мт 16:11; Лк 12:1; 1Кор 5:7)7Вони ж роздумували над цим і казали, що не взяли хліба.8Знаючи це, Ісус промовив: Чому міркуєте між собою, маловіри, що не маєте хліба? (Мт 6:30; Мт 22:18; Мр 2:8)9Чи й досі не розумієте? Невже не пам’ятаєте п’ятьох хлібів на п’ять тисяч, і скільки кошиків ви зібрали, (Мт 14:17; Мр 6:52)10ні сімох хлібів на чотири тисячі, та скільки кошиків ви зібрали? (Мт 15:34)11Як ви не розумієте, що не про ті хліби кажу Я вам? Але стережіться закваски фарисейської та садукейської. (Мт 16:6)12Тоді зрозуміли, що Він сказав їм стерегтися не хлібної закваски, а фарисейської та садукейської науки.
Учні визнають Ісуса Месією
13Прийшовши в околиці Кесарії Филипової, Ісус звернувся до Своїх учнів, запитуючи: За кого люди вважають Сина Людського? (Мр 8:27; Лк 9:18)14Вони відповіли: Одні — за Івана Хрестителя, другі — за Іллю, інші — за Єремію або за одного з пророків. (Мт 14:2; Мт 17:10; Мт 21:11)15Каже їм [Ісус]: А ви Мене за кого вважаєте?16У відповідь Симон-Петро промовив: Ти є Христос, Син Бога Живого! (Мт 14:33; Мт 26:63; Мт 27:40; Мт 27:43; Мт 27:54; Ів 1:34; Ів 1:49; Ів 6:69; Ів 10:24; Ів 11:27; Ів 19:7; Ів 20:31)17А Ісус відповів йому і сказав: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров[2] тобі це відкрили, а Мій Отець Небесний. (Мт 4:18; Мт 11:27; Гал 1:15)18І Я тобі кажу, що ти є Петро; і на цій скелі[3] Я збудую Свою Церкву, і брами аду не переможуть її. (Пс 9:14; Ів 1:42; Еф 2:20; 1Пет 2:5)19Я дам тобі ключі Царства Небесного: і те, що ти зв’яжеш на землі, буде зв’язане на небесах; і те, що ти розв’яжеш на землі, буде розв’язане на небесах. (Мт 18:18; Об 1:18; Об 3:7)20Тоді наказав [Ісус Своїм] учням нікому не казати, що Він — Христос. (Мт 8:4)
Попереду страждання, смерть і воскресіння
21Відтоді Ісус почав виявляти Своїм учням, що Йому потрібно йти в Єрусалим та багато постраждати від старших, первосвящеників і книжників, бути вбитим і третього дня воскреснути. (Мт 12:40; Мт 17:12; Мт 17:22; Мт 20:18; Мт 26:2; Мт 28:6; Мр 8:31; Лк 9:22; Лк 13:33; Ів 2:19; 1Кор 15:4)22Петро, відкликавши Його вбік, почав перечити Йому, кажучи: Змилуйся над Собою, Господи! Хай з Тобою цього не станеться!23А Він, обернувшись, сказав Петрові: Відійди від Мене, сатано, ти спокушаєш Мене, бо думаєш не про Боже, а про людське! (Мт 4:10; Рим 9:32; 1Кор 1:23; 1Кор 2:11; 1Кор 3:3; 1Пет 2:8)
Душа — дорожча за все
24Тоді Ісус сказав Своїм учням: Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест і йде за Мною. (Мт 10:38; Мр 8:34; Лк 9:23)25Бо коли хто хоче спасти свою душу, той погубить її, а хто погубить свою душу заради Мене, той знайде її. (Лк 17:33; Ів 12:25; Об 12:11)26Тому що яка користь людині, коли вона весь світ здобуде, а свою душу занапастить? Або що дасть людина взамін за свою душу? (Пс 48:8; Мт 4:8; Лк 12:20; Як 4:13)
Син Людський прийде у славі
27Адже Син Людський має прийти в славі Свого Отця з ангелами Своїми, і тоді Він віддасть кожному згідно з його ділами. (Пс 61:13; Мт 19:28; Мт 24:30; Мт 24:31; Мт 25:31; Рим 2:6; 2Сол 1:7)28Запевняю вас, що деякі з тих, котрі стоять тут, не зазнають смерті, доки не побачать Сина Людського, що йде у Своєму Царстві. (Мт 10:23; Мт 20:21; Ів 8:52; Євр 2:9)