1Після того призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два попереду Себе до кожного міста й місцевості, куди Сам мав іти. (Мт 10:7; Лк 9:1; Лк 9:52)2І Він промовив до них: Жниво велике, а женців мало; тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива. (Мт 9:37)3Ідіть: Я посилаю вас, як ягнят між вовків!4Не беріть ні торби, ні палиці, ні взуття, і нікого в дорозі не вітайте. (Лк 9:3; Лк 22:35)5До якого тільки дому ввійдете, спочатку кажіть: Мир цьому дому! (Лк 9:4; Ів 20:19)6І коли буде там син миру, спочине на ньому мир ваш; коли ж ні, — до вас повернеться. (1Пет 4:14)7У тому ж домі перебувайте, їжте й пийте, що там є, бо робітник гідний своєї платні. Не переходьте з дому в дім. (1Кор 9:4; флп 4:18; 1Тим 5:18)8І в яке тільки місто ввійдете, і де приймуть вас, їжте те, що покладуть вам; (1Кор 10:27)9оздоровляйте недужих, які там є, кажіть їм: Наблизилося до вас Боже Царство! (Мт 3:2; Лк 9:2)10А коли в якесь місто прийдете і вас не приймуть, вийдіть на вулицю його, та й скажіть: (Лк 9:5)11Навіть пил із вашого міста, що припав нам до ніг, струшуємо. Але знайте: наблизилося [до вас] Боже Царство! (Дії 13:51; Дії 18:6)12Кажу вам, що жителям Содома того дня буде легше, ніж тому місту. (Мт 11:24)
Доля невірних міст
13Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися чудеса, які сталися у вас, вони вже давно покаялися б, сидячи у волосяниці та в попелі. (Мт 11:21; Мр 6:2; Лк 9:10)14Однак Тиру й Сидону на суді буде легше, ніж вам.15А ти, Капернауме, хіба до неба піднесешся? До аду зійдеш! (Мт 11:23; Лк 4:31)16Хто слухає вас, — той Мене слухає, а хто гордує вами, — Мною гордує; хто ж гордує Мною, — гордує Тим, Хто послав Мене. (Мт 10:40; Ів 5:23; Ів 12:48; Ів 15:23; 1Сол 4:8; 1Ів 2:23)
Повернення сімдесяти двох апостолів
17Повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: Господи, навіть біси коряться нам через Твоє Ім’я! (Мр 16:17; Лк 9:10; Лк 9:49)18А Він сказав їм: Бачив Я сатану, який, наче блискавка, з неба впав. (Ів 12:31; Об 12:8)19Ось дав Я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, — і ніщо вам не пошкодить. (Пс 90:13; Мр 16:18; Дії 28:6; Рим 16:20)20Однак не радійте з того, що вам підкоряються духи, але радійте, що імена ваші записані на небесах! (флп 4:3; Євр 12:23; Об 3:5)
Ісус прославляє Отця
21Тієї години [Ісус] звеселився Святим Духом і сказав: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба і землі, бо приховав Ти це від премудрих та розумних і відкрив це немовлятам. Так, Отче, бо так було Тобі до вподоби! (Пс 135:26; Мт 11:25; Лк 2:14; 1Кор 2:7)22[Звернувшись до учнів, Він сказав]: Усе передав Мені Мій Отець; і ніхто не знає, Хто Син, — один тільки Отець; і Хто Отець, — один тільки Син, — і кому Син захоче відкрити.23Звернувшись до учнів наодинці, Він сказав: Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите. (Мт 13:16)24Кажу вам, що численні пророки й царі бажали бачити те, що ви бачите, але не побачили, і почути те, що ви чуєте, але не почули!
Що робити, аби осягнути вічне життя
25І ось, один законник підвівся і сказав, випробовуючи Його: Учителю, що маю зробити, аби осягнути вічне життя? (Мт 22:35; Мр 12:28; Лк 18:18)26Він же відповів йому: Що в Законі написано? Як читаєш?27Той у відповідь сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе.28Сказав же йому: Правильно ти відповів. Роби це, — і житимеш! (Лк 7:43)
Притча про милосердного самарійця
29А той, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: А хто є моїм ближнім? (Лк 16:15)30У відповідь Ісус промовив: Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон і потрапив до рук розбійників, які його пограбували й завдали йому ран, та відійшли, залишивши його ледь живим.31Та випадково тією дорогою проходив один священик і, побачивши його, обминув;32так само і левіт, прийшовши на те місце, поглянув — і оминув.33А якийсь самарієць, проходячи, підійшов до нього і, побачивши, змилосердився. (Лк 7:13; Лк 9:52)34Він підійшов, перев’язав його рани, поливши на них олії та вина, посадив його на худобину, привіз до гостиниці й подбав про нього. (Мр 6:13)35А другого дня, [як відходив], вийняв два динарії[1], дав власникові гостиниці та сказав: Подбай про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимуся.36Кого з цих трьох ти вважаєш ближнім тому, який попався розбійникам?37Він відповів: Того, хто змилосердився над ним! Тож сказав йому Ісус: Іди і ти чини так само.
Ісус у домі Марти і Марії
38А коли вони подорожували і Він Сам увійшов до якогось села, то одна жінка на ім’я Марта прийняла Його [до свого дому]. (Ів 11:1; Ів 12:2)39Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова. (Дії 22:3)40А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла! (Мр 4:38; Ів 12:2; 1Кор 7:35)41У відповідь Господь сказав їй: Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим,42а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не відбереться від неї!