1Сівши в човен, Він переплив назад і прийшов до Свого міста. (Мт 4:13; Мт 8:5; Мт 11:23; Мт 17:24; Мр 1:21; Мр 2:1; Лк 5:17; Лк 8:37; Ів 2:12)2І ось, принесли до Нього паралізованого, який лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: Кріпися, сину! Прощаються тобі твої гріхи! (Лк 7:48; Дії 14:9)3Тут деякі з книжників заговорили між собою: Він Бога зневажає! (Мт 26:65; Ів 10:33)4А Ісус, знаючи їхні думки, сказав: Чому думаєте лукаве у ваших серцях? (Мт 12:25; Лк 5:22; Ів 2:25)5Що легше: сказати«прощаються твої гріхи», чи сказати«встань і ходи»?6Та щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи. Тоді каже паралізованому: Встань, візьми свою постіль і йди додому! (Мт 28:18; Ів 5:8)7Підвівшись, [він узяв свої носилки і] пішов до своєї хати.8А люди, побачивши це, налякалися і прославили Бога, Який дає таку владу людям.
Покликання Матвія Не здорові потребують лікаря, а хворі
9Відходячи звідти, Ісус запримітив чоловіка, який сидів на митниці і звався Матвієм, та й каже йому: Іди за Мною! Той підвівся і пішов слідом за Ним. (Мт 8:22; Мт 10:3; Мр 2:13; Лк 5:27; Дії 1:13)10І коли Він сидів при столі в домі, прийшло багато митників та грішників, і посідали вони з Ісусом та Його учнями.11Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: Чому це ваш Учитель їсть [і п’є] з митниками та грішниками? (Мт 11:19; Лк 15:2; Лк 19:7)12Він же, почувши, відповів: Не здорові потребують лікаря, а хворі.13Ідіть же й навчіться, що то значить«хочу милосердя, а не жертви», адже Я прийшов закликати не праведних, а грішників [до покаяння]. (Мт 12:7; Лк 19:10; 1Тим 1:15; Євр 10:5)
Притча про бурдюки і про латки
14Тоді підходять до Нього учні Івана й кажуть: Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять? (Мт 11:18; Мр 2:18; Лк 5:33; Лк 18:12)15А Ісус їм сказав: Чи можуть гості молодого сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть постити. (Мт 22:2; Мт 26:11; Лк 17:22; Ів 3:29)16Адже ніхто не пришиває латки з нової тканини до старого одягу, тому що латка збіжиться на одязі, і діра стане ще більша. (Ів 1:17; Рим 7:6)17І не вливають нового вина до старих бурдюків, тому що бурдюки розірвуться — і вино розіллється, і бурдюки пропадуть, але вливають нове вино в нові бурдюки — і те й інше зберігається.
Жінка з кровотечею. Воскрешення дочки начальника синагоги
18Коли Він це казав їм, підійшов один начальник, вклонився і сказав Йому: Моя донька щойно померла; прийди й поклади на неї Свою руку, — і вона оживе. (Мт 19:13; Мр 5:21; Мр 6:5; Мр 7:32; Мр 8:23; Мр 8:25; Мр 16:18; Лк 4:40; Лк 8:40; Лк 13:13; Дії 6:6)19Тож Ісус та Його учні, вставши, пішли за ним.20І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу, (Мр 1:41; Мр 6:56)21бо говорила сама собі: Як тільки доторкнуся до Його одягу, стану здоровою. (Лк 6:19)22Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: Кріпися, дочко! Віра твоя тебе спасла. І жінка була оздоровлена тієї ж миті. (Мт 8:13; Мр 10:52; Лк 7:50; Лк 17:19; Дії 16:31; Рим 10:9)23Прийшовши до дому начальника і побачивши сопілкарів та натовп, який голосив, Ісус24сказав: Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить. Та з Нього почали глузувати. (Ів 11:11)25Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку, — і дівчина встала. (Мт 8:15)26Ця звістка розійшлася по всій тій землі. (Мт 4:24; Мт 9:31; Лк 4:14; Лк 4:37; Лк 5:15; Лк 7:17)
Ісус відкриває очі двом сліпим
27А як Ісус відходив звідти, за Ним пішло двоє сліпих, котрі голосно гукали: Помилуй нас, Сину Давидів! (Пс 85:3; Мт 12:23; Мт 15:22; Мт 17:15; Мт 20:29; Мт 21:9)28Коли ж увійшов Він до хати, сліпі підійшли до Нього. Ісус сказав їм: Чи ви вірите, що Я можу це зробити? Вони відповіли Йому: Так, Господи!29Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, промовивши: Нехай вам станеться за вашою вірою! (Мт 8:13)30І їхні очі відкрилися. Ісус суворо наказав їм: Глядіть, щоб ніхто не довідався! (Мт 8:4; Мр 1:43; Мр 14:5; Ів 11:33; Ів 11:38)31Вони ж, вийшовши, розголосили про Нього по всій тій землі. (Мт 9:26)
Зцілення німого
32А як вони виходили, то привели до Нього німого чоловіка, біснуватого. (Мт 12:22)33Коли був вигнаний біс, німий заговорив. І здивувалися люди, перемовляючись: Ніколи не було такого в Ізраїлі. (Мт 8:27; Мт 15:31; Мр 2:12)34А фарисеї говорили: То князем бісівським виганяє Він бісів. (Мт 10:25; Мт 12:24; Мт 12:27)
Жнива великі, а женців мало
35Ісус обходив усі міста й села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства й зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу [в народі]. (Мт 4:23; Мт 24:14)36Побачивши ж юрби, Він змилосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха. (Мт 10:6; Мт 14:14; Мт 15:32; Мт 20:34; Мт 26:31; Мр 1:41; 1Пет 2:25)37Якось каже Ісус Своїм учням: Жнива великі, а женців мало.38Тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива. (Лк 10:2; Ів 4:35; Об 14:15)