Matthew 8

Українська Біблія LXX УБТ

from Ukrainian Bible Society
1 Коли Ісус зійшов з гори, за Ним пішов великий натовп. 2 І ось прокажений, прийшовши, кланявся Йому й говорив: Господи, коли хочеш, Ти можеш мене очистити. (Mt 10:8; Mt 11:5; Mr 1:40; Lu 5:12; Lu 17:12) 3 [Ісус], простягнувши руку, доторкнувся до нього, кажучи: Хочу, стань чистим! — і він вмить очистився від прокази. 4 А Ісус йому каже: Дивися, нікому не розповідай, але йди, покажися священикові та принеси дар, який наказав Мойсей [у Законі] на свідчення їм. (Mt 9:30; Mt 10:18; Mt 12:16; Mt 24:14; Mr 1:34; Mr 5:43; Mr 6:11; Mr 7:36; Mr 8:30; Mr 9:9; Lu 17:14) 5 Коли ж Він увійшов у Капернаум, до Нього підійшов сотник, благаючи Його (Mt 9:1; Lu 7:1; Joh 4:46; Ac 10:1) 6 і промовляючи: Господи, слуга мій лежить вдома паралізований, тяжко мучиться. 7 [Ісус] йому каже: Я піду й оздоровлю його. 8 У відповідь сотник сказав: Господи, я не достойний, щоб Ти ввійшов під мій дах, але тільки скажи слово, — і мій слуга одужає. (Mr 1:7; 1Co 15:9) 9 Тому що і я людина під владою, і в себе маю воїнів; кажу цьому: Іди! — і йде; іншому: Прийди! — і приходить; моєму рабові: Зроби це! — і робить. (Ac 10:7) 10 А Ісус, коли почув, здивувався і сказав тим, які йшли за Ним: Запевняю вас: ні в кого в Ізраїлі не знайшов Я стільки віри. (Mt 15:28; Mr 6:6; Lu 18:8) 11 Кажу вам, що багато хто прийде зі сходу й заходу і сяде з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному, (Ps 106:3; Mt 22:32; Lu 13:28; Lu 16:22) 12 а сини Царства будуть викинуті в навколишню темряву; там буде плач і скрегіт зубів. (Ps 111:10; Mt 13:42; Mt 13:50; Mt 22:13; Mt 24:51; Mt 25:30) 13 А сотникові Ісус сказав: Іди, нехай буде тобі так, як ти повірив. І його слуга тієї ж миті одужав. (Mt 9:22; Mt 9:29; Mt 15:28; Mt 17:18) 14 Коли Ісус прийшов до хати Петра, то побачив його тещу, яка лежала в гарячці; (Mr 1:29; Lu 4:38; 1Co 9:5) 15 Він доторкнувся до її руки, — і гарячка покинула її; вона встала й служила Йому. (Mr 5:41; Mr 9:27; Joh 4:52; Ac 3:7; Ac 28:8) 16 А як звечоріло, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він словом вигнав духів та зцілив усіх хворих, 17 щоби збулося сказане через пророка Ісаю, який говорив: Він узяв наші недуги і поніс хвороби. 18 Коли Ісус побачив навколо Себе багато народу, то наказав [учням] відплисти на другий бік. (Mr 4:35; Lu 8:22) 19 Підійшов один книжник і сказав Йому: Учителю, я йтиму за Тобою, куди б Ти не йшов. (Lu 9:57) 20 Ісус же йому каже: Лисиці мають нори, небесні птахи — гнізда, а Син Людський не має, де голови прихилити. (Ps 83:4; 1Co 4:11) 21 А інший з Його учнів сказав Йому: Господи, дозволь мені спершу піти й поховати свого батька. 22 Та Ісус каже йому: Йди за Мною і залиши мертвим ховати своїх мерців. (Mt 9:9; Mt 19:21; Joh 1:43) 23 Як увійшов Він до човна, за Ним пішли Його учні. (Mt 14:22; Mr 4:35; Lu 8:22) 24 І ось здійнялася велика буря на морі, аж хвилі заливали човен, а Він спав. 25 Підійшовши, [Його учні] розбудили Його, кажучи: Господи, рятуй, гинемо! 26 А Він каже їм: Чого боїтеся, маловіри? Тоді Він устав і наказав вітрам та морю, — і настала велика тиша. (Ps 64:8; Ps 88:10; Ps 106:25; Mt 6:30) 27 А люди дивувалися й говорили: Хто Він такий, що й вітри, і море Йому підкоряються? (Mt 9:33; Mt 15:31; Mt 21:20; Joh 7:15; Joh 7:21; Ac 2:7) 28 Коли Він прибув на той бік, у землю Гадаринську, зустріли Його два біснуваті, які вийшли з гробниць; вони були дуже люті, так що ніхто не міг перейти тією дорогою. (Mr 5:1; Lu 8:26) 29 І ось, вони закричали, гукаючи: Що Тобі до нас, [Ісусе], Сину Божий? Чи не прийшов Ти сюди, щоби передчасно нас мучити? (Mt 18:34; Mr 1:24; Mr 3:11) 30 На віддалі від них паслося велике стадо свиней. 31 Біси попросили Його: Якщо виганяєш нас, то пошли нас у стадо свиней. 32 І сказав їм: Ідіть! Вони ж, вийшовши, увійшли у свиней. І ось, усе стадо кинулося з кручі в море й потонуло у воді. 33 А пастухи втекли і, прибігши до міста, сповістили про все і про біснуватих. 34 І ось усе місто вийшло назустріч Ісусові й, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні околиці. (Mt 25:1; Joh 12:13)