1Того часу проходив Ісус у суботу засіяними ланами. Учні Його зголодніли й почали зривати колосся та їсти. (Мр 2:23; Лк 6:1)2А фарисеї, побачивши те, сказали Йому: Поглянь, Твої учні роблять те, що не годиться робити в суботу. (Ів 5:10)3Та Він відповів їм: Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, котрі були з ним?4Коли ввійшов до Божого дому і їв хліби покладання, які, за винятком лише священиків, не годилося їсти ні йому, ні тим, котрі з ним були!5Або хіба ви не читали в Законі, що в суботу священики в храмі порушують суботу, та є невинні? (Ів 7:22)6Я ж кажу вам, що тут є щось більше, ніж храм. (Мт 12:41)7Коли б ви збагнули, що це значить: Я милосердя хочу, а не жертви, — то ніколи не осуджували б невинних. (Мт 9:13)8Адже Син Людський є Володарем і суботи.
Ісус зціляє в суботу
9І вирушивши звідти, Він прийшов до їхньої синагоги; (Мр 3:1; Лк 6:6)10там був чоловік, який мав суху руку. І щоб Його звинуватити, запитали, кажучи: Чи годиться в суботу оздоровлювати? (Лк 14:3)11А Він відказав їм: Чи є хтось з-поміж вас, хто має одну вівцю, і коли вона в суботу впаде в яму, то не візьме, та й не витягне її? (Лк 14:5)12А наскільки ціннішою за вівцю є людина! Тому годиться і в суботу робити добро. (Мт 10:31)13Тоді каже чоловікові: Простягни свою руку. Той простягнув, — і вона стала здоровою, як і друга.14А фарисеї вийшли і вчинили проти Нього змову — як Його погубити. (Мт 22:15; Ів 5:18)
Надламаної тростини Він не доламає
15Ісус же, довідавшись про це, пішов звідти. За Ним пішло багато людей, і Він оздоровив їх усіх, (Мт 19:2; Мт 22:18; Мр 3:7; Лк 6:17)16але застеріг їх, щоб не виявляли Його, (Мт 8:4)17аби збулося сказане через пророка Ісаю, який промовляв:18Ось Мій Слуга, Якого Я обрав, Мій Улюблений, що Його вподобала душа Моя; Я покладу Духа Мого на Нього, і Він сповіщатиме суд народам. (Мт 3:17; Лк 4:18; Дії 3:26)19Він не буде змагатися, не буде кричати, ніхто не почує на майданах Його голосу.20Надламаної тростини Він не доламає і тліючого ґнота не загасить, доки не доведе правосуддя до перемоги.21І на Його Ім’я будуть надіятися народи! (Рим 15:12)
Хто не збирає, той розкидає
22Тоді привели до Нього біснуватого: сліпого та німого, — і Він зцілив його, так що сліпий [і німий] заговорив і став бачити. (Мр 3:22; Лк 11:14)23Дивувалися всі люди й говорили: Чи не є це [Христос], Син Давидів? (Мт 9:27; Мр 2:12; Мр 6:51; Лк 2:47; Лк 8:56; Лк 24:22)24Фарисеї ж, почувши це, сказали: Він виганяє бісів не інакше, як Вельзевулом, князем бісівським! (Мт 9:34)25А Ісус, знаючи їхні думки, сказав їм: Кожне царство, що розділилося саме в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, що розділилися самі в собі, не встоять. (Мт 9:4)26І коли сатана виганяє сатану, він сам у собі розділився. Як же встоїть його царство?27Коли Я Вельзевулом виганяю бісів, то ким тоді виганяють ваші сини? Тому вони будуть вам суддями. (Мт 9:34; Мт 12:41; Дії 19:13)28Коли ж Я Божим Духом виганяю бісів, то прийшло до вас Царство Боже. (Лк 17:21; 1Ів 3:8)29Або як може хтось увійти в дім сильного й пограбувати його майно, коли раніше не зв’яже сильного? І лише тоді його дім пограбує.30Хто не зі Мною, той проти Мене, і хто зі Мною не збирає, той розкидає. (Мр 9:40)
Зневага Святого Духа
31Тому кажу вам, що кожний гріх і кожна хула будуть прощені людям, але хула на Духа не буде прощена. (Мр 3:28; Лк 12:10; Євр 6:4; Євр 6:6; Євр 10:26)32І коли хто скаже слово проти Сина Людського, проститься йому, а хто скаже проти Духа Святого, не проститься йому ні в цьому віці, ні в майбутньому. (1Тим 1:13; 1Ів 4:16)
Від переповнення серця промовляють уста
33Виростіть добре дерево, то й плід його добрий, а виростіть погане дерево, то й плід його поганий, бо дерево пізнається по плодах. (Мт 7:17; Лк 6:43)34Роде гадючий, як ви можете добре говорити, будучи злими? Адже чим переповнене серце, те промовляють уста. (Мт 3:7; Мт 15:11; Ів 8:43)35Добра людина з доброго скарбу виносить добро, а погана людина зі злого скарбу виносить зло. (Мт 13:52; Рим 8:7)36Кажу ж вам, що за кожне пусте слово, яке люди скажуть, відповідатимуть судного дня, (Мт 11:22; Лк 16:2; Як 3:1; Як 3:6; Юда 1:15)37бо за словами своїми будеш виправданий, і за словами своїми будеш осуджений. (Лк 19:22)
Фарисеї та книжники вимагають ознаки
38Тоді озвалися деякі з книжників і фарисеїв, кажучи: Учителю, хочемо від Тебе бачити ознаку. (Мт 16:1; Лк 11:16; Лк 11:29; Лк 23:8; Ів 2:18; 1Кор 1:22)39А Він у відповідь їм сказав: Лукавий і перелюбний рід шукає ознаку, та ознаки не буде дано йому, хіба лише ознака пророка Йони. (Мт 12:45; Мт 16:4; Мт 17:17; Мр 8:38; Лк 9:41; Дії 2:40; флп 2:15)40Адже так, як Йона був у череві кита три дні й три ночі, так буде Син Людський у серці землі три дні й три ночі. (Мт 16:21; Мт 27:63; Еф 4:9; 1Пет 3:19)41Мужі ніневійські встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялися через проповідь Йони, а тут — більше, ніж Йона. (Мт 12:6; Мт 12:27)42Цариця півдня підніметься на суд із цим родом і засудить його, бо вона прийшла з краю світу, щоби послухати мудрість Соломона, а тут — більше від Соломона. (Мт 12:6)
Покоління, яке покорилося нечистому духові
43Коли нечистий дух виходить з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи відпочинку, та не знаходить. (Лк 11:24)44Тоді каже: Повернуся до свого дому, звідки вийшов. І, повернувшись, він знаходить його порожнім, заметеним і прибраним.45Він тоді іде, бере із собою сім інших духів, гірших від себе, і вони, ввійшовши, живуть там; і кінець тієї людини буває гірший від початку. Так буде і цьому злому родові. (Мт 12:39; Мт 27:64; Лк 8:2; Ів 5:14; 2Пет 2:20)
Хто є рідними Ісуса
46Коли Він ще промовляв до людей, то Його мати й брати стояли надворі, намагаючись поговорити з Ним. (Мт 13:55; Мр 3:31; Лк 8:19; Ів 7:3)47Хтось сказав Йому: Ось Твоя мати і Твої брати стоять надворі, бажаючи з Тобою розмовляти.48Він же відповів тому, хто говорив до Нього: А хто Моя мати і хто Мої брати?49І, вказавши Своєю рукою на Своїх учнів, промовив: Ось Моя мати і Мої брати. (Ів 20:17)50Адже хто чинитиме волю Мого Отця, Який на небі, той є Моїм братом, і сестрою, і матір’ю! (Мт 7:21; Ів 15:14)