1Коли Ісус закінчив наставляти своїх дванадцятьох учнів, то пішов звідти, щоб навчати й проповідувати в їхніх містах. (Mt 7:28)2Іван же, почувши у в’язниці про діла Христа, послав своїх учнів (Mt 14:12; Lu 7:18)3запитати Його: Чи Ти є Той, Хто йде, чи нам чекати іншого? (Ps 117:26; Mt 3:11)4А Ісус у відповідь сказав їм: Ідіть і сповістіть Іванові, що чуєте й бачите:5сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві встають, убогим звіщається Євангеліє; (Mt 5:3; Mt 8:2; Mt 15:31; Mt 21:14)6щасливий той, хто не спокуситься через Мене. (Mt 13:57; Mt 26:31; Joh 6:61; Joh 16:1)
Свідчення Ісуса про Івана Хрестителя
7Коли ті відходили, Ісус почав говорити людям про Івана: На що ви ходили подивитися в пустелю? На тростину, яку хитає вітер? (Mt 3:1; Mt 3:5; Lu 7:24)8Або що ходили побачити? Людину, вдягнену в м’які шати? Та ж ті, хто носить м’який одяг, живуть у царських палацах. (Mt 3:4)9Кого ж ви вийшли побачити? Пророка? Так, кажу вам: більше, ніж пророка! (Lu 1:76)10Це той, про кого написано: Ось Я посилаю Мого ангела перед Твоє обличчя, який приготує Тобі дорогу перед Тобою. (Mr 1:2)11Запевняю вас: не було між народженими від жінок більшого за Івана Хрестителя, але найменший у Царстві Небесному більший від нього. (Mt 18:1; Lu 1:15; Lu 22:24)12Від днів Івана Хрестителя і дотепер Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто застосовує силу, здобувають його. (Lu 16:16; Joh 6:15)13Адже всі Пророки й Закон пророкували до Івана; (1Pe 1:10)14і коли хочете знати, він — Ілля, який має прийти. (Mt 17:10; Lu 1:17)15Хто має вуха, нехай слухає. (Mt 13:9; Mt 13:43; Mr 4:23; Lu 14:35; Re 2:7)
До кого подібний цей рід
16З ким Мені порівняти цей рід? Він подібний до дітей, які сидять на майданах і гукають до інших, (Mt 12:41)17кажучи: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали; ми голосили, та ви не ридали.18Бо прийшов Іван, який не їсть, не п’є, а вони кажуть: Біса має. (Mt 3:4; Lu 1:15; Joh 10:20)19Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а вони кажуть: Ось ця людина ненажера і п’яниця, друг митників та грішників. Тож виправдалася премудрість власними ділами. (Mt 9:11; Mt 9:14; Lu 11:49)
Ісус докоряє невірним містам
20Тоді почав [Ісус] докоряти містам, в яких сталося найбільше Його чудес, за те, що вони не покаялися: (Lu 10:13; Joh 12:37)21Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидоні сталися ті чудеса, які сталися у вас, вони давно покаялися б у волосяниці та в попелі. (Mr 6:45; Mr 8:22; Lu 9:10)22Однак кажу вам: Тиру й Сидону буде легше в день суду, ніж вам. (Mt 10:15; Mt 11:24; Mt 12:36; 2Pe 2:9; 2Pe 3:7; 1Jo 4:17)23І ти, Капернауме, хіба до неба піднесешся? До аду провалишся, бо коли би чудеса, що сталися в тобі, відбулися в Содомі, він існував би донині. (Mt 9:1)24Тож кажу вам, що землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі. (Mt 10:15; Mt 11:22)
Заклик до втомлених і обтяжених
25Того часу, відповідаючи, Ісус сказав: Славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам. (Ps 135:26; Mt 21:16; Lu 10:21; Lu 19:42; Ac 17:24; 1Co 1:19; 1Co 1:26)26Так, Отче, бо то було Тобі до вподоби. (1Co 1:21)27Усе передав Мені Мій Отець, і ніхто не знає Сина, тільки Отець; ані Отця ніхто не знає, лише Син — і той, кому тільки бажає Син відкрити. (Mt 16:17; Mt 28:18; Joh 10:14; Joh 17:25; Ga 1:15)28Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, — і Я заспокою вас!29Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, — і знайдете спокій своїм душам. (Mt 21:5; 2Co 10:1)30Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий. (Ac 15:28; 1Jo 5:3)