1Він розповів їм притчу, що треба завжди молитися і не занепадати духом, (Лк 5:36; Лк 21:36; Рим 12:12)2кажучи: В якомусь місті був один суддя, який Бога не боявся і людей не соромився.3Була в тому місті й вдова, яка приходила до нього й говорила: Захисти мене від мого супротивника! (Як 1:27; Об 6:10)4А він певний час не хотів, та згодом сказав собі: Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся, (Лк 16:3)5але через те, що мені докучає ця вдова, захищу її, щоб не приходила й не надокучала мені! (Лк 11:7)6І промовив Господь: Слухайте, що каже неправедний суддя. (Лк 16:8)7То хіба Бог не захистить вибраних Своїх, які кличуть до Нього день і ніч? Чи буде Він зволікати щодо них? (Пс 21:3; 2Пет 3:9)8Кажу вам: Він оборонить їх негайно! Однак, як прийде Людський Син, то чи знайде Він віру на землі? (Лк 7:9)
Притча про фарисея і митника
9А для тих, які надіються на себе, ніби вони праведні й за ніщо мають інших, розповів таку притчу: (Лк 16:15; Рим 10:3)10Два чоловіки ввійшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митник. (Дії 3:1)11Фарисей, ставши, про себе так молився: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, — грабіжники, несправедливі, перелюбники, або як оцей митник; (Лк 16:15; Рим 1:29; 2Кор 2:17)12я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю. (Мт 9:14; Мт 23:23)13А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, промовляючи: Боже, будь милосердний до мене, грішного! (Пс 24:11; Пс 78:9; Лк 23:48)14Кажу вам, що цей повернувся до свого дому оправданий більше, ніж той, бо кожний, хто підноситься, — буде понижений, а хто себе понижує, — піднесений буде! (Мт 21:31; Лк 14:11)
Ісус благословляє немовлят
15Приносили ж до Нього й немовлят, щоби до них доторкнувся; учні, побачивши, забороняли їм. (Мт 19:13; Мр 10:13; Лк 18:39)16А Ісус покликав їх, та й каже: Пустіть дітей, хай приходять до Мене, не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже!17Запевняю вас: хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього! (Мт 18:3)
Багатим тяжко увійти до Божого Царства
18І запитав Його якийсь знатний, кажучи: Учителю добрий, що мені робити, аби успадкувати вічне життя? (Мт 19:16; Мр 10:17; Лк 10:25)19Ісус же йому відповів: Чому звеш Мене добрим? Ніхто не є добрий, тільки Сам Бог.20Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька свого та матір [свою]?21Він же сказав: Усе це я зберіг змолоду.22Почувши це, Ісус сказав йому: Ще одного бракує тобі: усе, що маєш, продай і роздай бідним — і будеш мати скарб на небесах, та приходь і слідуй за Мною. (Мт 6:20; Лк 12:33)23Він же, почувши це, зажурився, бо був дуже багатий.24Коли Ісус побачив, що той зажурився, то сказав: Як тяжко багатим увійти до Божого Царства! (Мт 19:23; Мр 10:23)25Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Божого Царства.26А ті, які слухали, запитали: То хто ж тоді може спастися?27Він же відповів: Неможливе для людей є можливе для Бога.
Нагорода вірним
28І промовив Петро: Ось ми, залишивши своє, пішли за Тобою.29Він же сказав їм: Запевняю вас, що немає нікого, хто, залишивши дім, або дружину, або братів, або батьків, або дітей заради Божого Царства, (Лк 14:26)30не одержав би значно більше тепер, а в прийдешньому віці — вічне життя!
Ісус провіщає про Свою смерть
31Узявши дванадцятьох, Він промовив до них: Ось ідемо в Єрусалим, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського, (Мт 20:17; Мр 10:32; Лк 9:51; Лк 12:50; Лк 22:37; Ів 5:39)32бо Він буде виданий язичникам, буде висміяний, зневажений, опльований; (Лк 9:22; Дії 14:5)33після бичування вб’ють Його, але третього дня Він воскресне!34Та вони нічого того не збагнули; це слово було приховане від них, — і вони не розуміли сказаного. (Лк 2:50)
Зцілення сліпого біля Єрихона
35І сталося, коли Він наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав. (Мт 9:27; Мт 20:29; Мр 10:46)36Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке.37Йому відказали, що проходить Ісус Назарянин. (Мт 2:23)38І він закричав, гукаючи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене!39А ті, які йшли попереду, погрожували йому, щоби замовк, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, помилуй мене! (Лк 18:15)40Спинившись, Ісус наказав привести його до Себе. Коли він наблизився, запитав його:41Що ти хочеш, щоб Я для тебе зробив? Він же сказав: Господи, щоб я знову бачив!42Ісус сказав йому: Прозрій, твоя віра спасла тебе! (Мт 9:22)43І він враз почав бачити і пішов за Ним, прославляючи Бога. А весь народ, побачивши це, віддав хвалу Богові. (Лк 2:20; Лк 19:37)