1І я побачив, що Агнець відкрив одну із сімох печатей; і я почув, що одна із чотирьох живих істот говорила громоподібним голосом: Іди [й подивися]! (Об 4:6; Об 5:1; Об 5:6; Об 5:8; Об 14:2)2І я поглянув; і ось — білий кінь. А той, хто сидів на ньому, мав лук. І дано йому вінець, і він вийшов як переможець, щоби перемогти. (Об 19:11; Об 19:14)3А коли Він відкрив другу печать, я почув, що друга істота промовляла: Іди [й подивися]! (Об 4:7)4І вийшов інший кінь — червоний. А тому, хто на ньому сидів, дано було забрати мир із землі, щоб убивали одне одного, і дано йому великий меч.5А коли відкрив третю печать, я почув, що третя істота говорила: Іди [й подивися]! І я поглянув; і ось — чорний кінь. А той, хто сидів на ньому, мав у своїй руці вагу. (Об 4:7)6І я почув неначе голос серед чотирьох істот, що промовляв: Мірка[1] пшениці — за динарій[2], і три мірки ячменю — за динарій, а олії та вину не завдай шкоди! (Об 4:6)7А коли Він відкрив четверту печать, я почув голос четвертої істоти, яка промовляла: Іди [й подивися]! (Об 4:7)8І я поглянув; і ось — кінь блідий. А той, хто сидів на ньому, мав ім’я — Смерть. І Ад ішов слідом за ним; і дано їм владу над четвертою частиною землі, щоб убивати мечем і голодом, моровицею і земними звірами.9А коли відкрив п’яту печать, я побачив під престолом душі вбитих за Боже Слово і за свідчення, яке вони мали. (Об 1:2; Об 1:9; Об 12:11; Об 12:17; Об 14:18; Об 19:10; Об 20:4)10І вони закричали гучним голосом, проголошуючи: Доки, Святий і Праведний Владико, не судиш і не мстиш за нашу кров мешканцям Землі? (Пс 78:5; Пс 78:10; Лк 18:7; Дії 4:24; Об 3:7; Об 8:13; Об 18:24)11І було дано кожному з них білий одяг, і сказано їм, аби спочивали ще трохи часу, поки не доповнять числа їхні співслуги та їхні брати, котрі будуть вбиті, як і вони. (Євр 11:40; Об 3:4; Об 3:18; Об 4:4; Об 7:9; Об 7:13; Об 19:14)12І я глянув, коли Він відкрив шосту печать. І був великий землетрус, і сонце стало темне, як той волосяний міх, а весь місяць став, наче кров. (Мт 24:29; Дії 2:20; Об 8:12; Об 16:18)13І небесні зорі попадали на землю, як смоківниця скидає свої плоди від сильного пориву вітру.14І небо відійшло, згорнувшись, як сувій; і кожна гора та острів зрушилися зі своїх місць. (Євр 1:12; Об 16:20; Об 20:11)15А земні царі, вельможі, тисяцькі, багатії, сильні, кожний раб і [кожний] вільний сховалися в печерах та в гірських ущелинах, (Мр 6:21; Об 13:16; Об 19:18)16гукаючи до гір та до скель: Упадіть на нас і сховайте нас від обличчя Того, Хто сидить на престолі, та від гніву Агнця! (Лк 23:30; Об 5:7)17Адже прийшов великий день Його гніву, — і хто може встояти?