1А до Своїх учнів Він промовив: Неможливо, щоби спокуси не прийшли, та горе тому, через кого вони приходять; (Мт 18:6; Мр 9:42)2йому було б краще почепити жорновий камінь на свою шию і кинутися в море, ніж щоби спокусив одного із цих малих.
Учіться прощати
3Зважайте на себе! Коли згрішить твій брат, — докори йому, а коли покається, — прости йому. (Мт 18:15)4І якщо сім разів на день згрішить проти тебе і сім разів [на день] звернеться до тебе, кажучи: Каюся! — прости йому. (Пс 118:164; Мт 18:21)
Про силу віри
5І сказали апостоли Господу: Додай нам віри! (Мр 9:24; Лк 22:14)6А Господь промовив: Коли б ви мали віру, хоч як гірчичне зернятко, і повеліли б цій смоківниці: Вирви себе з корінням і посади себе в морі! — то послухала б вас. (Мт 17:20)
Ми — нікчемні раби
7Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, скаже йому, коли він прийде з поля: Негайно йди та сідай до столу?8Але хіба не скаже йому: Приготуй щось поїсти, підпережися і прислуговуй, поки я наїмся і нап’юся, а потім ти їстимеш і питимеш? (Лк 12:37)9Чи подякує він рабові, який виконав наказане? [Не думаю].10Так і ви, коли зробите все наказане вам, кажіть: Ми, нікчемні раби, зробили те, що повинні були зробити! (Мт 25:30)
Оздоровлення десятьох прокажених
11І сталося, як ішов Він до Єрусалима, то проходив через Самарію і Галилею. (Мр 9:30; Лк 9:51)12І як входив Він до одного села, зустріли Його десять прокажених мужів, які стали здалека. (Мт 8:2)13Вони піднесли голос, гукаючи: Ісусе, Наставнику, помилуй нас! (Мт 17:15; Лк 5:5)14Побачивши їх, Він сказав: Підіть і покажіться священикам! І сталося так, що коли вони йшли, — очистилися. (Мт 8:4)15Один з них, побачивши, що видужав, повернувся, прославляючи Бога гучним голосом, (Лк 2:20)16упав обличчям до ніг Його, дякуючи Йому; це був самарієць. (Лк 5:12; Лк 9:52)17У відповідь Ісус сказав: Хіба не десять очистилося? А де ж дев’ять?18Не здогадалися повернутися, щоб віддати славу Богові, а тільки цей чужинець?19І сказав Він йому: Підведися і йди; твоя віра тебе спасла. (Мт 9:22)
Царство Боже приходить непомітно
20А як фарисеї запитали: Коли прийде Боже Царство? — Він відповів їм і сказав: Боже Царство не прийде помітно, (Лк 19:11)21і не скажуть: Ось тут воно, або там! Адже Боже Царство всередині вас! (Мт 24:23; Лк 11:20; Ів 1:26)
Про другий прихід Ісуса Христа
22І сказав учням: Настануть дні, коли забажаєте побачити один із днів Людського Сина, — та не побачите. (Лк 5:35)23І скажуть вам: Ось тут! — або: Ось там! — не виходьте і не біжіть слідом. (Мт 24:37; Мр 13:21)24Адже як блискавка, блиснувши, світить від краю до краю неба, — так буде і Людський Син Свого дня.25Та спершу Він має багато постраждати і бути відкинутим цим родом. (Лк 9:22)26І як було за днів Ноя, так буде і за днів Людського Сина: (Мт 24:37)27їли, пили, женилися, виходили заміж — до дня, коли ввійшов Ной до ковчега; і настав потоп, і вигубив усіх. (Лк 20:34; 2Пет 2:5)28Так само, як було за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували, (2Пет 2:6)29а того дня, коли Лот вийшов із Содома, вогонь і сірка впали з неба і вигубили всіх.30Так буде в день, коли з’явиться Людський Син. (Мт 24:39; 1Кор 1:7)31Того дня, хто буде на даху, а речі його в домі, хай не сходить взяти їх, а хто на полі, також хай не повертається назад. (Мт 24:17; Мр 13:15; Лк 9:62; Лк 21:21)32Згадайте дружину Лота.33Хто лише прагнутиме душу свою зберегти, він погубить її, а хто погубить, той оживить її. (Мт 16:25)34Кажу вам: тієї ночі будуть двоє на одному ліжку, — одного візьмуть, а другого залишать; (Мт 24:40)35будуть дві разом молоти, — одну візьмуть, а другу залишать.36[Двоє будуть на полі, — одного візьмуть, а другого залишать].37І кажуть Йому у відповідь: Де, Господи? А Він відповів їм: Де труп, там зберуться і орли. (Мт 24:28)