1В Антіохійській Церкві були [деякі] пророки та учителі: Варнава, Симон, прозваний Нігером, Луцій киринеєць, Манаїл, вихований разом з тетрархом Іродом, і Савло. (Дії 2:10; Дії 4:36; Дії 6:9; Дії 11:20; Дії 11:27; Дії 14:26; Рим 16:21)2Як служили вони Господу й постили, Святий Дух сказав: Відділіть Мені Варнаву та Савла на діло, на яке Я покликав їх. (Дії 10:19; Дії 14:26; Гал 1:15)3Попостивши, вони поклали на них руки й помолилися, а тоді відпустили. (Дії 6:6; Дії 14:23)4Вони були послані Святим Духом і пішли до Селевкії, а звідти відпливли до Кіпру. (Дії 4:36; Дії 11:19; Дії 15:39)5Бувши в Саламіні, звіщали Боже Слово в юдейських синагогах. І мали Івана до послуг. (Дії 12:12; Дії 13:14)
Навернення проконсула
6Пройшовши весь острів аж до Пафи, знайшли якогось чоловіка-ворожбита, лжепророка, юдея на ім’я Вар-Ісус, (Мт 24:24)7який був при проконсулі Сергії Павлі, розумному чоловікові. Той, покликавши Варнаву й Савла, намагався почути Боже Слово. (Дії 13:12; Дії 18:12; Дії 19:38)8Та проти них виступив Еліма — ворожбит, — так перекладається його ім’я, — намагаючись відвернути проконсула від віри. (2Тим 3:8)9Але Савло, він же Павло, сповнившись Духом Святим і поглянувши на нього, (Дії 2:4)10сказав: О, сповнений усякого підступу й усякої злоби сину диявола, ти ворог усякої правди! Чи не перестанеш ти перекручувати рівні Господні дороги? (Ів 8:44)11І нині рука Господня на тобі: ти будеш сліпий, не бачитимеш деякий час сонця! І зненацька морок і темрява огорнули його, і, ходячи навпомацки, він шукав провідника. (Лк 4:13; Дії 9:8; Дії 22:11)12Тоді проконсул, побачивши, що сталося, повірив, дивуючись ученню Господа. (Мт 7:28; Дії 13:7)
Проповідь в Антіохії Пісидійській
13Відпливши з Пафи, ті, хто був з Павлом, прийшли до Пергії Памфилійської. Іван же, відлучившись від них, повернувся в Єрусалим. (Дії 12:12; Дії 15:38)14Вийшовши з Пергії, вони прибули до Антіохії Пісидійської і, ввійшовши до синагоги в суботній день, сіли. (Дії 5:42; Дії 9:20; Дії 14:1; Дії 14:19; Дії 14:21; Дії 16:13; Дії 17:1; Дії 17:10; Дії 17:17; Дії 18:4; Дії 18:19; Дії 18:26; Дії 19:8; 2Тим 3:11)15Після читання Закону й Пророків послали начальники синагоги до них, кажучи: Брати, якщо є у вас слово потіхи для людей, говоріть! (Дії 15:21; Дії 15:32; Євр 13:22)16Підвівшись і давши знак рукою, Павло сказав: Мужі ізраїльські й ви, хто боїться Бога, слухайте! (Дії 10:35; Дії 12:17; Дії 21:40; Дії 26:1)17Бог цього народу, Ізраїля, вибрав наших батьків і підняв народ, який перебував у Єгипетській землі, могутньою рукою вивів їх із неї.18І сорок років годував їх у пустелі.19Підкоривши сім народів у Ханаанській землі, дав їм у спадщину їхню землю —20майже через чотириста п’ятдесят років. А після цього дав суддів — до пророка Самуїла.21Потім просили царя — і Бог дав їм Саула, сина Киса, мужа з племені Веніамина, — на сорок років.22Відкинувши його, Він поставив їм царем Давида, якому засвідчив і сказав: Знайшов Я Давида, сина Єссея, людину Мого серця, — він виконає всі Мої наміри! (Пс 88:21)23З його потомства Бог за обітницею дав Ізраїлеві Спасителя Ісуса. (Рим 1:3)24Іван перед Його приходом проповідував хрещення на покаяння всьому ізраїльському народові. (Мт 3:11; Дії 10:37; Дії 19:4)25А коли Іван завершував свій шлях, то сказав: За кого ви мене вважаєте? Це не я! Але йде за мною Той, Якому я не гідний розв’язати ремінця від взуття! (Мр 1:7; Ів 1:20; Ів 1:27; Дії 20:24)26Мужі-брати, сини Авраамового роду, і ті між вами, хто боїться Бога, вам послано слово спасіння. (Пс 106:20; Пс 147:7; Дії 10:35; Дії 10:36)27Бо ті, хто живе в Єрусалимі, і їхні правителі не зрозуміли цього і, засудивши Його, виконали слова пророків, які читаються щосуботи. (Ів 16:3; Дії 2:14; Дії 3:17; Дії 15:21)28Не знайшовши жодної вини, вартої смертної кари, попросили Пилата стратити Його. (Мт 27:22; Дії 2:23)29Коли ж виконали все написане про Нього, то зняли з дерева й поклали до гробниці. (Мт 27:59; Лк 18:31)30Та Бог воскресив Його з мертвих! (Дії 3:15)31Він багато днів з’являвся тим, які пішли з Ним з Галилеї в Єрусалим, які нині і є Його свідками перед людьми. (Дії 1:3; Дії 1:22; 1Кор 15:5; 1Ів 1:1)32І ми благовістимо вам ту обітницю, яка була дана батькам; (Дії 26:6)33Бог виконав її для нас, їхніх дітей, воскресивши Ісуса, як і написано в другому псалмі: Ти — Мій Син, Я сьогодні Тебе породив. (Пс 2:7; Дії 2:24; Рим 1:4; Євр 1:5)34А що Він воскресив Його з мертвих, що вже більше не повернеться в тління, так сказав: Я дам вам справжні святощі Давида!35Тому і в іншому місці говорить: Ти не даси Своєму Святому побачити тління. (Пс 15:10; Дії 2:27)36А Давид, послуживши своєму родові, з Божої волі заснув і прилучився до своїх батьків, — і побачив тління. (Дії 2:29)37Але Той, Кого Бог воскресив, — не побачив тління. (Дії 3:15)38Тому нехай буде відомо вам, мужі-брати, що через Нього звіщається вам прощення гріхів і всього, від чого ви не могли оправдатися Законом Мойсея, — (Дії 2:14; Дії 5:31; Рим 8:3; Гал 2:16)39у цьому кожний, хто вірить, оправдується.40Стережіться, щоб не прийшло [на вас] сказане в пророків:41Дивіться, глумителі, дивуйтеся і зникніть, бо справу роблю за днів ваших, — справу, в яку ви не повірите, якщо хтось і розкаже вам!42Коли виходили вони [з юдейської синагоги, язичники] просили, щоб наступної суботи говорити їм ці ж слова. (Дії 13:14)43Як розійшлися із синагоги, багато з юдеїв і богобоязні прозеліти пішли за Павлом і Варнавою. Ті, говорячи до них, переконували їх перебувати в Божій благодаті. (Мт 23:15; Дії 2:11; Дії 6:5; Дії 11:23; Дії 16:14; Дії 17:4; Дії 17:17; Дії 18:7)44А наступної суботи майже все місто зібралося, щоби послухати Господнє Слово. (Дії 13:14)
Опір юдеїв
45Коли юдеї побачили натовп, то сповнилися заздрістю і заперечували те, що говорив Павло, [сперечалися і] хулили. (Дії 5:17; Дії 18:6; Дії 28:19; Дії 28:22; Рим 10:21)46Та, набравшись відваги, Павло і Варнава сказали: Треба було в першу чергу вам проповідувати Боже Слово, оскільки ж ви відкинули Його і самі себе робите недостойними вічного життя, то ми звертаємося до язичників. (Мт 21:46; Мт 22:8; Лк 7:30; Дії 3:26; Дії 8:25; Дії 18:6)47Бо так заповів нам Господь: Поставив Я Тебе як світло язичникам, щоб Ти був для спасіння аж до краю землі! (Лк 2:32)48Чуючи це, язичники раділи і прославляли Господнє Слово; і повірили ті, хто був призначений для вічного життя. (Дії 2:47; Дії 10:45; Рим 8:29)49І Слово Господнє ширилося по всій країні.50А юдеї підбурили побожних і шляхетних жінок та визначних громадян, і почали переслідувати Павла й Варнаву, і вигнали їх зі своєї території. (Дії 14:2; Дії 16:37)51Вони ж, обтрусивши на них пил з ніг, прийшли до Іконії. (Мт 10:14; Дії 18:6)52А учні сповнювалися радістю і Духом Святим. (Дії 7:55)