Зареєструватися безкоштовно

Матвія 9

Українська Біблія LXX УБТ



1 Сівши в човен, Він переплив назад і прийшов до Свого міста. (Мт 4:13; Мт 8:5; Мт 11:23; Мт 17:24; Мр 1:21; Мр 2:1; Лк 5:17; Лк 8:37; Ів 2:12) 2 І ось, принесли до Нього паралізованого, який лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: Кріпися, сину! Прощаються тобі твої гріхи! (Лк 7:48; Дії 14:9) 3 Тут деякі з книжників заговорили між собою: Він Бога зневажає! (Мт 26:65; Ів 10:33) 4 А Ісус, знаючи їхні думки, сказав: Чому думаєте лукаве у ваших серцях? (Мт 12:25; Лк 5:22; Ів 2:25) 5 Що легше: сказати«прощаються твої гріхи», чи сказати«встань і ходи»? 6 Та щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи. Тоді каже паралізованому: Встань, візьми свою постіль і йди додому! (Мт 28:18; Ів 5:8) 7 Підвівшись, [він узяв свої носилки і] пішов до своєї хати. 8 А люди, побачивши це, налякалися і прославили Бога, Який дає таку владу людям. 



9 Відходячи звідти, Ісус запримітив чоловіка, який сидів на митниці і звався Матвієм, та й каже йому: Іди за Мною! Той підвівся і пішов слідом за Ним. (Мт 8:22; Мт 10:3; Мр 2:13; Лк 5:27; Дії 1:13) 10 І коли Він сидів при столі в домі, прийшло багато митників та грішників, і посідали вони з Ісусом та Його учнями. 11 Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: Чому це ваш Учитель їсть [і п’є] з митниками та грішниками? (Мт 11:19; Лк 15:2; Лк 19:7) 12 Він же, почувши, відповів: Не здорові потребують лікаря, а хворі. 13 Ідіть же й навчіться, що то значить«хочу милосердя, а не жертви», адже Я прийшов закликати не праведних, а грішників [до покаяння]. (Мт 12:7; Лк 19:10; 1Тим 1:15; Євр 10:5) 



14 Тоді підходять до Нього учні Івана й кажуть: Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять? (Мт 11:18; Мр 2:18; Лк 5:33; Лк 18:12) 15 А Ісус їм сказав: Чи можуть гості молодого сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть постити. (Мт 22:2; Мт 26:11; Лк 17:22; Ів 3:29) 16 Адже ніхто не пришиває латки з нової тканини до старого одягу, тому що латка збіжиться на одязі, і діра стане ще більша. (Ів 1:17; Рим 7:6) 17 І не вливають нового вина до старих бурдюків, тому що бурдюки розірвуться — і вино розіллється, і бурдюки пропадуть, але вливають нове вино в нові бурдюки — і те й інше зберігається. 



18 Коли Він це казав їм, підійшов один начальник, вклонився і сказав Йому: Моя донька щойно померла; прийди й поклади на неї Свою руку, — і вона оживе. (Мт 19:13; Мр 5:21; Мр 6:5; Мр 7:32; Мр 8:23; Мр 8:25; Мр 16:18; Лк 4:40; Лк 8:40; Лк 13:13; Дії 6:6) 19 Тож Ісус та Його учні, вставши, пішли за ним. 20 І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу, (Мр 1:41; Мр 6:56) 21 бо говорила сама собі: Як тільки доторкнуся до Його одягу, стану здоровою. (Лк 6:19) 22 Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: Кріпися, дочко! Віра твоя тебе спасла. І жінка була оздоровлена тієї ж миті. (Мт 8:13; Мр 10:52; Лк 7:50; Лк 17:19; Дії 16:31; Рим 10:9) 23 Прийшовши до дому начальника і побачивши сопілкарів та натовп, який голосив, Ісус 24 сказав: Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить. Та з Нього почали глузувати. (Ів 11:11) 25 Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку, — і дівчина встала. (Мт 8:15) 26 Ця звістка розійшлася по всій тій землі. (Мт 4:24; Мт 9:31; Лк 4:14; Лк 4:37; Лк 5:15; Лк 7:17) 



27 А як Ісус відходив звідти, за Ним пішло двоє сліпих, котрі голосно гукали: Помилуй нас, Сину Давидів! (Пс 85:3; Мт 12:23; Мт 15:22; Мт 17:15; Мт 20:29; Мт 21:9) 28 Коли ж увійшов Він до хати, сліпі підійшли до Нього. Ісус сказав їм: Чи ви вірите, що Я можу це зробити? Вони відповіли Йому: Так, Господи! 29 Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, промовивши: Нехай вам станеться за вашою вірою! (Мт 8:13) 30 І їхні очі відкрилися. Ісус суворо наказав їм: Глядіть, щоб ніхто не довідався! (Мт 8:4; Мр 1:43; Мр 14:5; Ів 11:33; Ів 11:38) 31 Вони ж, вийшовши, розголосили про Нього по всій тій землі. (Мт 9:26) 



32 А як вони виходили, то привели до Нього німого чоловіка, біснуватого. (Мт 12:22) 33 Коли був вигнаний біс, німий заговорив. І здивувалися люди, перемовляючись: Ніколи не було такого в Ізраїлі. (Мт 8:27; Мт 15:31; Мр 2:12) 34 А фарисеї говорили: То князем бісівським виганяє Він бісів. (Мт 10:25; Мт 12:24; Мт 12:27) 



35 Ісус обходив усі міста й села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства й зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу [в народі]. (Мт 4:23; Мт 24:14) 36 Побачивши ж юрби, Він змилосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха. (Мт 10:6; Мт 14:14; Мт 15:32; Мт 20:34; Мт 26:31; Мр 1:41; 1Пет 2:25) 37 Якось каже Ісус Своїм учням: Жнива великі, а женців мало. 38 Тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива. (Лк 10:2; Ів 4:35; Об 14:15) 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)

Матвія 9

Новий Переклад Українською



1 Ісус сів у човен та, перепливши море, прибув до Свого міста. 2 І ось до Нього принесли паралізованого, що лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: «Не бійся, сину! Прощаються тобі гріхи твої!» 3 Але деякі книжники почали говорити між собою: «Він богохульствує!» 4 Тоді Ісус, знаючи їхні думки, сказав: «Чому ви думаєте погано у ваших серцях? 5 Що легше сказати: „Прощаються твої гріхи!“ чи „Встань і ходи!“? 6 Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». Тоді сказав паралізованому: «Встань, візьми свою постіль та йди додому!» 7 І, вставши, чоловік пішов додому. 8 Побачивши це, натовп злякався й почав прославляти Бога, Який дав людям таку владу. 



9 Коли Ісус повертався звідти, то побачив чоловіка, на ім’я Матвій, що сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!» Той, вставши, пішов за Ісусом. 10 І коли Ісус сидів за столом у домі Матвія, то прийшло багато митників та грішників і їли разом з Ісусом та Його учнями. 11 Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: ―Чому ваш Учитель їсть разом із митниками й грішниками? 12 Ісус же, почувши це, відповів: ―Не здорові потребують лікаря, а хворі. 13 Ідіть же й навчіться, що значить: «Милосердя хочу, а не жертви».[1] Бо Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників. 



14 Тоді прийшли до Нього Іванові учні й запитали: ―Чому ми та фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять? 15 Ісус відповів: ―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними? Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді поститимуть. 16 Ніхто ж не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка з неї збіжиться та відірве з одежі, і діра стає ще більшою. 17 Ніхто не наливає молодого вина в старі бурдюки, адже бурдюки розірвуться – і вино виллється, а бурдюки пропадуть. Молоде вино вливають у нові бурдюки – і збережеться й одне, і друге. 



18 Коли Ісус казав їм це, ось прийшов один із керівників синагоги, вклонився Йому та сказав: «Моя донька тільки що померла, але прийди та поклади на неї Свою руку – і вона оживе». 19 Піднявшись, Ісус з учнями пішли за ним. 20 І ось одна жінка, яка дванадцять років страждала на кровотечу, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одежі, 21 бо вона говорила сама собі: «Якщо хоч доторкнуся до Його одежі, то одужаю!». 22 Ісус же, повернувшись, побачив її та сказав: «Не бійся, донько! Твоя віра врятувала тебе». І жінка одразу була зцілена. 23 Коли Ісус прийшов у дім керівника синагоги, то побачив там сопілкарів та засмучених людей. 24 Він сказав їм: «Вийдіть, бо дівчинка не померла, а спить». Але вони почали глузувати з Нього. 25 Коли ж натовп вивели, Ісус зайшов до кімнати, узяв дівчинку за руку, і вона встала. 26 Звістка про це розійшлася по всій тій країні. 



27 Коли Ісус вийшов звідти, за Ним пішли двоє сліпих, які кричали: ―Змилуйся над нами, Сину Давидів! 28 Коли ж Він увійшов у дім, сліпі підійшли до Нього, і Ісус запитав їх: ―Вірите, що Я можу це зробити? ―Так, Господи, – відповіли вони. 29 Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, кажучи: ―За вірою вашою нехай станеться вам! 30 І їхні очі відкрилися. Ісус же суворо застеріг їх, кажучи: ―Дивіться, щоб ніхто не довідався! 31 Але вони, вийшовши, розповідали про Нього всюди по тій країні. 



32 Коли ж вони виходили, то ось привели до Нього німого чоловіка, який був біснуватим. 33 Як тільки демон вийшов, німий чоловік заговорив; і весь натовп дивувався кажучи: «Ніколи такого не траплялося в Ізраїлі». 34 Але фарисеї казали: «Він виганяє демонів силою володаря демонів». 



35 Ісус ходив через усі міста та села й навчав у їхніх синагогах, проповідуючи Добру Звістку Царства Небесного. Він зцілював усі хвороби та недуги. 36 Побачивши людей, Ісус змилосердився над ними, тому що вони були втомлені та безпорадні, як вівці, що не мають пастуха. 37 Тоді Він промовив до своїх учнів: «Жнива насправді великі, а робітників мало, 38 тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої». 

New Ukrainian Translation TM, New Testament and Psalms
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.

“Biblica”, “International Bible Society” and the Biblica Logo are trademarks registered in the United States Patent and Trademark Office by Biblica, Inc. Used with permission.