1Коли Ісус зійшов з гори, за Ним пішов великий натовп.2І ось прокажений, прийшовши, кланявся Йому й говорив: Господи, коли хочеш, Ти можеш мене очистити. (Мт 10:8; Мт 11:5; Мр 1:40; Лк 5:12; Лк 17:12)3[Ісус], простягнувши руку, доторкнувся до нього, кажучи: Хочу, стань чистим! — і він вмить очистився від прокази.4А Ісус йому каже: Дивися, нікому не розповідай, але йди, покажися священикові та принеси дар, який наказав Мойсей [у Законі] на свідчення їм. (Мт 9:30; Мт 10:18; Мт 12:16; Мт 24:14; Мр 1:34; Мр 5:43; Мр 6:11; Мр 7:36; Мр 8:30; Мр 9:9; Лк 17:14)
Зцілення сотникового слуги
5Коли ж Він увійшов у Капернаум, до Нього підійшов сотник, благаючи Його (Мт 9:1; Лк 7:1; Ів 4:46; Дії 10:1)6і промовляючи: Господи, слуга мій лежить вдома паралізований, тяжко мучиться.7[Ісус] йому каже: Я піду й оздоровлю його.8У відповідь сотник сказав: Господи, я не достойний, щоб Ти ввійшов під мій дах, але тільки скажи слово, — і мій слуга одужає. (Мр 1:7; 1Кор 15:9)9Тому що і я людина під владою, і в себе маю воїнів; кажу цьому: Іди! — і йде; іншому: Прийди! — і приходить; моєму рабові: Зроби це! — і робить. (Дії 10:7)10А Ісус, коли почув, здивувався і сказав тим, які йшли за Ним: Запевняю вас: ні в кого в Ізраїлі не знайшов Я стільки віри. (Мт 15:28; Мр 6:6; Лк 18:8)11Кажу вам, що багато хто прийде зі сходу й заходу і сяде з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному, (Пс 106:3; Мт 22:32; Лк 13:28; Лк 16:22)12а сини Царства будуть викинуті в навколишню темряву; там буде плач і скрегіт зубів. (Пс 111:10; Мт 13:42; Мт 13:50; Мт 22:13; Мт 24:51; Мт 25:30)13А сотникові Ісус сказав: Іди, нехай буде тобі так, як ти повірив. І його слуга тієї ж миті одужав. (Мт 9:22; Мт 9:29; Мт 15:28; Мт 17:18)
Зцілення Петрової тещі та інших
14Коли Ісус прийшов до хати Петра, то побачив його тещу, яка лежала в гарячці; (Мр 1:29; Лк 4:38; 1Кор 9:5)15Він доторкнувся до її руки, — і гарячка покинула її; вона встала й служила Йому. (Мр 5:41; Мр 9:27; Ів 4:52; Дії 3:7; Дії 28:8)16А як звечоріло, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він словом вигнав духів та зцілив усіх хворих,17щоби збулося сказане через пророка Ісаю, який говорив: Він узяв наші недуги і поніс хвороби.
Застереження послідовникам
18Коли Ісус побачив навколо Себе багато народу, то наказав [учням] відплисти на другий бік. (Мр 4:35; Лк 8:22)19Підійшов один книжник і сказав Йому: Учителю, я йтиму за Тобою, куди б Ти не йшов. (Лк 9:57)20Ісус же йому каже: Лисиці мають нори, небесні птахи — гнізда, а Син Людський не має, де голови прихилити. (Пс 83:4; 1Кор 4:11)21А інший з Його учнів сказав Йому: Господи, дозволь мені спершу піти й поховати свого батька.22Та Ісус каже йому: Йди за Мною і залиши мертвим ховати своїх мерців. (Мт 9:9; Мт 19:21; Ів 1:43)
Ісус наказує вітрам і морю
23Як увійшов Він до човна, за Ним пішли Його учні. (Мт 14:22; Мр 4:35; Лк 8:22)24І ось здійнялася велика буря на морі, аж хвилі заливали човен, а Він спав.25Підійшовши, [Його учні] розбудили Його, кажучи: Господи, рятуй, гинемо!26А Він каже їм: Чого боїтеся, маловіри? Тоді Він устав і наказав вітрам та морю, — і настала велика тиша. (Пс 64:8; Пс 88:10; Пс 106:25; Мт 6:30)27А люди дивувалися й говорили: Хто Він такий, що й вітри, і море Йому підкоряються? (Мт 9:33; Мт 15:31; Мт 21:20; Ів 7:15; Ів 7:21; Дії 2:7)
Зцілення двох біснуватих
28Коли Він прибув на той бік, у землю Гадаринську, зустріли Його два біснуваті, які вийшли з гробниць; вони були дуже люті, так що ніхто не міг перейти тією дорогою. (Мр 5:1; Лк 8:26)29І ось, вони закричали, гукаючи: Що Тобі до нас, [Ісусе], Сину Божий? Чи не прийшов Ти сюди, щоби передчасно нас мучити? (Мт 18:34; Мр 1:24; Мр 3:11)30На віддалі від них паслося велике стадо свиней.31Біси попросили Його: Якщо виганяєш нас, то пошли нас у стадо свиней.32І сказав їм: Ідіть! Вони ж, вийшовши, увійшли у свиней. І ось, усе стадо кинулося з кручі в море й потонуло у воді.33А пастухи втекли і, прибігши до міста, сповістили про все і про біснуватих.34І ось усе місто вийшло назустріч Ісусові й, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні околиці. (Мт 25:1; Ів 12:13)
1Коли Ісус зійшов з гори, багато людей пішло за Ним.2І ось один прокажений прийшов, поклонився Йому й промовив: ―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити.3Ісус простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив: ―Хочу, будь чистим! І вмить чоловік очистився від прокази.4Ісус сказав йому: ―Дивись, нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси дар, який наказав Мойсей, їм на свідчення.
Віра сотника
5Коли ж Ісус увійшов до Капернаума, прийшов до Нього сотник, який просив Його,6кажучи: ―Господи, мій слуга лежить вдома паралізований і тяжко страждає.7Ісус сказав йому: ―Я прийду та зцілю його.8Але сотник відповів: ―Господи, я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах, але скажи лише слово, і одужає мій слуга.9Бо і я людина підвладна й маю під своєю владою воїнів. Кажу одному: «Іди!» – і він іде, а іншому: «Прийди!» – і він приходить, і рабу моєму: «Зроби це!» – і він робить.10Почувши це, Ісус здивувався та промовив тим, що йшли за Ним: ―Істинно кажу вам: ні в кого в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри.11Кажу ж вам: багато хто прийде зі сходу та заходу і сядуть за стіл разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному.12А сини Царства будуть викинуті геть у темряву, де буде плач та скрегіт зубів.13А сотникові Ісус сказав: ―Іди! Нехай станеться за твоєю вірою! І тієї ж миті його слуга одужав.
Зцілення багатьох людей
14Прийшовши в дім Петра, Ісус побачив, що його теща лежить у гарячці.15Він доторкнувся до її руки – і гарячка залишила жінку. Вона встала та почала прислуговувати Йому.16Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих. Він словом виганяв духів та зцілив усіх хворих на різні недуги,17щоб сповнились слова, сказані через пророка Ісаю: «Він узяв на Себе наші хвороби і поніс наші недуги».
Ціна слідування за Христом
18Побачивши навколо Себе багато народу, Ісус наказав учням відплисти на другий бік моря.19Тоді підійшов до Нього один книжник і сказав: ―Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов!20Ісус відповів йому: ―Лисиці мають нори, птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де голову прихилити.21А інший з Його учнів сказав: ―Господи, дозволь мені спочатку піти та поховати мого батька!22Але Ісус відповів: ―Іди за Мною й залиши мертвим ховати своїх мерців.
Ісус заспокоює бурю
23Потім Ісус зайшов у човен, за Ним увійшли і Його учні.24І ось здійнялась на морі велика буря, так що хвилі заливали човен, а Він спав.25Учні підійшли й розбудили Його, кажучи: ―Господи, спаси нас, бо ми гинемо!26Він сказав їм: ―Чому ви злякалися, маловіри? Тоді, піднявшись, наказав вітрам та морю, і настала велика тиша.27Люди дивувалися кажучи: ―Хто ж Він такий, що вітри та море підкоряються Йому?
Звільнення двох одержимих
28Коли Ісус прийшов на другий берег моря, у землю Гадаринську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з гробниць. Вони були дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.29І ось вони закричали: ―Що Тобі до нас, Сину Божий? Ти прийшов сюди, щоб мучити нас завчасно?30Неподалік від них паслося велике стадо свиней.31Демони просили Ісуса, кажучи: ―Якщо виганяєш нас, то надішли нас у це стадо свиней.32Він сказав їм: ―Ідіть! Тоді, вийшовши, вони увійшли у свиней, і ось стадо кинулося з кручі в море й потонуло у воді.33Свинопаси побігли й, діставшись до міста, сповістили про все, а також про біснуватих.34І ось усе місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні околиці.