Луки 5

Українська Біблія LXX УБТ

1 Сталося так, що коли натовп, аби слухати Боже слово, тіснив Його, а Він стояв біля Генісаретського озера, (Мт 4:18; Мт 13:1; Мр 1:16; Ів 21:1)2 то побачив два причалені до берега човни. Рибалки, відійшовши від них, полоскали сіті.3 Увійшовши до одного із човнів, який належав Симонові, велів йому трохи відплисти від берега. Він сів і навчав людей із човна.4 Коли ж перестав навчати, Він промовив до Симона: Відпливи на глибину і закинь сіті для риболовлі!5 А Симон у відповідь сказав [Йому]: Наставнику, цілу ніч ми трудилися, але нічого не піймали, та за словом Твоїм закину сіті! (Лк 8:24; Лк 8:45; Лк 9:33; Лк 9:49; Лк 17:13)6 І, зробивши це, вони наловили дуже багато риби, аж їхні сіті почали рватися.7 Тож вони дали знак друзям у другому човні, щоби прийшли їм допомогти. І вони прийшли й наповнили обидва човни, так що ті стали потопати.8 Побачивши це, Симон-Петро припав до колін Ісуса, промовляючи: Відійди від мене, бо я грішний чоловік, Господи! (Лк 18:13)9 Бо від кількості риби, що вони наловили, жах охопив його й усіх, хто був з ним, (Лк 4:36)10 також і Якова, і Івана, синів Зеведеєвих, які були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не бійся — відтепер ти будеш ловити людей! (Мт 4:21)11 І, витягнувши човни на землю, вони залишили все і пішли за Ним. (Мт 19:27)12 І сталося так, що коли Він був в одному з міст, то ось чоловік, весь у проказі, побачивши Ісуса, упав долілиць і благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, то можеш мене очистити! (Мт 8:1; Мр 1:40; Лк 17:16)13 Простягнувши руку, Він доторкнувся до нього й промовив: Хочу, стань чистим! І враз проказа зійшла з нього.14 І велів йому нікому про це не казати. — Але йди, — промовив Він, — покажися священикові, принеси за своє очищення так, як наказав Мойсей, — для свідчення їм! (Мт 8:4)15 Однак чутка про Нього розійшлася далеко, і сходилося багато людей, щоби послухати й оздоровитися [в Нього] від своїх недуг. (Мт 9:26)16 А Він відходив у пустинні місця і молився. (Лк 9:28)17 І сталося одного дня, коли Він навчав, сиділи фарисеї[1] і законовчителі, які поприходили з усіх сіл галилейських і юдейських та з Єрусалима; і сила Господня була в Ньому, щоб оздоровляти. (Мт 9:1; Мр 2:1; Лк 4:14; Лк 6:17; Лк 6:19; Лк 8:46)18 І ось люди принесли на носилках чоловіка, який був паралізований, і намагалися внести його й покласти перед Ним.19 І, не знайшовши, як пронести його крізь натовп, вони вилізли на дах, та й крізь черепицю опустили його з носилками на середину перед Ісусом.20 Побачивши їхню віру, Він сказав: Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи! (Лк 7:48)21 І книжники[2] та фарисеї почали міркувати, кажучи: Хто ж Він, що говорить таку богозневагу? Хто може прощати гріхи, крім Самого Бога? (Лк 7:49; Лк 12:17; Ів 5:12)22 Пізнавши їхні думки, Ісус сказав їм у відповідь: Що ви роздумуєте у ваших серцях? (Мт 9:4; Лк 6:8; Лк 9:46)23 Що легше: сказати«прощаються тобі твої гріхи», чи сказати«встань і ходи»?24 Але щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи! І сказав паралізованому: Кажу тобі, встань, візьми свою постіль і йди до свого дому! (Мт 28:18; Ів 5:8)25 І враз уставши перед ними, він узяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, прославляючи Бога. (Лк 2:20; Ів 5:9)26 А всіх охопив жах; вони славили Бога, сповнені страхом, кажучи: Неймовірне ми бачили сьогодні! (Лк 1:65)27 Після цього Він вийшов і побачив митника на ім’я Левій, який сидів на митниці, та й сказав йому: Іди за мною. (Мт 9:9; Мр 2:13)28 Залишивши все, той устав і пішов слідом за Ним. (Мт 19:27)29 Левій справив для Нього велику гостину у своєму домі; була там велика група митників та інших, які сиділи з Ним при столі. (Лк 15:1)30 А книжники та фарисеї нарікали на Його учнів, кажучи: Чому ви їсте і п’єте з митниками та грішниками? (Мт 9:11; Лк 15:2; Лк 19:7)31 А Ісус у відповідь їм сказав: Лікаря потребують не здорові, а хворі.32 Я прийшов закликати до покаяння не праведних, а грішних. (Лк 15:7; Лк 19:10)33 Вони ж відказали Йому: Учні Івана часто постять і моляться, учні фарисеїв також, а Твої їдять і п’ють! (Мт 9:14; Мр 2:18; Лк 11:1)34 Він промовив до них: Чи можете ви змусити постити весільних гостей, доки молодий з ними? (Ів 3:29)35 Але прийдуть дні, коли молодого заберуть від них, тоді в ті дні й поститимуть! (Лк 17:22)36 І Він розповів їм притчу, що ніхто, відірвавши кусок нового одягу, не пришиває до старого одягу, бо і нове порве, і до старого не згодиться латка з нового. (Лк 6:39; Лк 13:6; Лк 18:1)37 І ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино прорве бурдюки — і само виллється, і бурдюки пропадуть.38 Але молоде вино треба вливати до нових бурдюків, [тоді те і друге збережеться].39 І ніхто, покуштувавши старого, не схоче молодого, бо скаже: Старе краще! (Ів 2:10)

Луки 5

Новий Переклад Українською

1 Одного разу, коли Ісус знаходився біля озера Генезарет і натовп людей тиснувся до Нього, аби слухати Слово Боже,2 Він побачив два човни, що стояли біля берега. А рибалки, вийшовши з них, чистили сіті.3 Ісус увійшов до одного з човнів, який належав Симонові, попросив його відплисти трохи від берега й, присівши, навчав людей із човна.4 Коли ж закінчив говорити, сказав Симонові: ―Відпливи на глибину, та закиньте сіті для лову.5 Симон сказав у відповідь: ―Наставнику, ми цілу ніч працювали та нічого не впіймали, але за Твоїм словом я закину сіті.6 Зробивши це, піймали так багато риби, що сіті почали рватись.7 Вони покликали й своїх товаришів з іншого човна, щоб прийшли допомогти їм. Ті прийшли й наповнили рибою обидва човни так, що вони стали потопати.8 Побачивши це, Симон Петро припав до колін Ісуса та промовив: ―Господи, відійди від мене, бо я людина грішна!9 Адже страх охопив його й усіх, хто був із ним, від такої кількості спійманої риби,10 а також Якова та Івана, синів Зеведеєвих, котрі були спільниками Симона. І промовив Ісус до Симона: ―Не бійся, віднині будеш ловити людей.11 Витягнувши човни на берег, вони залишили все та пішли за Ним.12 Коли Ісус перебував в одному місті, прийшов до нього чоловік, що був увесь покритий проказою. Побачивши Ісуса, він впав долілиць та просив Його, кажучи: ―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити.13 Ісус простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив: ―Хочу, будь чистим! І вмить проказа залишила його.14 Ісус наказав йому: ―Нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси жертву за своє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідчення.[1]15 Однак звістка про Ісуса розходилася ще більше, і багато людей приходило до Нього послухати та отримати зцілення від своїх хвороб.16 Він же відходив у пустелю та молився там.17 Одного дня, коли Ісус навчав людей, були там фарисеї та вчителі Закону, що прийшли з усіх сіл Галілеї та Юдеї, а також з Єрусалима; і сила Господня була з Ним, щоби зцілювати,18 І ось декілька людей принесли на носилках паралізованого та хотіли внести його й поставити перед Ісусом.19 Не маючи можливості внести його через натовп, вони залізли на дах та спустили його разом із носилками через отвір у покрівлі на середину, прямо перед Ісусом.20 Побачивши їхню віру, Він промовив: «Друже, прощаються тобі гріхи твої!»21 Книжники та фарисеї почали розмірковувати кажучи: «Хто Він такий, що богохульствує? Хто може прощати гріхи, окрім Самого Бога?»22 Але Ісус, знаючи їхні думки, відповів: «Чому ви так роздумуєте у ваших серцях?23 Що легше сказати: „Прощаються тобі гріхи твої!“ чи „Встань і ходи!“?24 Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І промовив до паралізованого: «Кажу тобі: встань, візьми свої носилки та йди додому!»25 Той відразу ж встав перед ними, узяв те, на чому лежав, і пішов додому, прославляючи Бога.26 Усіх охопив подив, і почали прославляти Бога. Сповнені страхом, вони говорили: «Дивовижні речі ми бачили сьогодні!»27 Після цього Ісус вийшов та побачив митника, на ім’я Левій, що сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!»28 Залишивши все, той піднявся й пішов за Ісусом.29 І влаштував Йому Левій у своєму домі велику гостину; там було багато митників та інших, що сиділи з Ісусом за столом.30 А фарисеї та книжники нарікали, кажучи Його учням: ―Чому ви їсте та п’єте разом із митниками й грішниками?31 Ісус же відповів їм: ―Не здорові потребують лікаря, а хворі.32 Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.33 Тоді вони сказали Йому: ―Учні Івана часто постяться та моляться, так роблять і фарисеї, а Твої їдять і п’ють!34 Ісус відповів: ―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними?35 Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді поститимуть у ті дні.36 Він розповів їм притчу: ―Ніхто не розриває нової одежі, щоби з неї пришити латку до старої одежі, бо й нову розірве, і до старої не пасує латка з нової.37 Ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино розірве їх і виллється, а бурдюки пропадуть.38 Але молоде вино треба вливати в нові бурдюки.39 І ніхто, випивши старого вина, не захоче молодого, бо каже: «Старе краще!»