1Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся з-над Йордану, і Дух повів Його в пустелю; (Мт 4:1; Мр 1:12; Об 17:3)2сорок днів він був спокушуваний дияволом. І не їв нічого в ті дні, і коли вони скінчилися, Він зголоднів.3І сказав Йому диявол: Якщо Ти — Син Божий, скажи цьому каменеві, щоби став хлібом!4Та Ісус йому відповів: Написано, що не самим хлібом житиме людина, [але кожним Божим словом].5І [диявол], повівши Його [на високу гору], показав Йому на мить усі царства світу,6і сказав Йому диявол: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передано, і я, кому тільки хочу, тому й даю її; (Об 13:2)7отже, коли Ти поклонишся переді мною, то все це буде Твоїм!8А Ісус у відповідь сказав йому: [Іди геть від Мене, сатано!] Написано: Господу, Богові своєму, поклонятимешся і Йому одному служитимеш!9Повів Його в Єрусалим, і поставив на краю храмового даху, та сказав Йому: Якщо Ти — Син Божий, кинься звідси додолу,10бо написано: Своїм ангелам накаже про Тебе, щоби берегли Тебе, (Пс 90:11)11і вони на руках понесуть Тебе, аби Ти часом не спіткнувся об камінь Своєю ногою! (Пс 90:12)12А Ісус у відповідь промовив йому: Сказано: Не спокушуватимеш Господа, Бога Свого! (1Кор 10:9)13Закінчивши всі спокушування, диявол залишив Його до часу. (Лк 22:3; Дії 13:11; Євр 4:15)
Початок проповіді в Галилеї
14Ісус повернувся в силі Духа до Галилеї. Чутка про Нього розійшлася по всій околиці. (Мт 4:12; Мт 9:26; Мр 1:14; Лк 5:17; Ів 4:1; Ів 4:43)15Він навчав у їхніх синагогах, і всі Його прославляли. (Мт 4:23)
Холодна зустріч у Назареті
16І прибув Він у Назарет, де був вихований, увійшов за Своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. (Мт 2:23; Мт 13:53; Мр 6:1; Мр 10:1; Дії 13:15; Дії 13:27; Дії 17:2; Дії 22:3)17Дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано:18Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене [зціляти розбитих серцем], проповідувати полоненим визволення, сліпим — прозріння, і пригноблених відпустити на волю; (Мт 5:3; Дії 10:38)19звіщати рік Господнього помилування! (2Кор 6:2)20Згорнувши книгу, Він віддав її слузі, та й сів, а очі всіх у синагозі пильно стежили за Ним. (Дії 6:15)21І Він почав говорити до них: Сьогодні, коли ви чуєте, виконалося це Писання. (Мт 5:17)22Усі були свідками Йому, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: Хіба це не син Йосифа? (Лк 3:23; Еф 4:29)23А Він промовив до них: Напевно, скажете Мені цю приказку: Лікарю, оздоров самого себе! Зроби й тут, на Своїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі. (Мт 9:1; Мт 27:42; Лк 4:31)24І Він промовив: Запевняю[1] вас, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині. (Ів 4:44)25Запевняю вас, що багато вдів було у дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, і був тоді великий голод по всій землі. (Як 5:17; Об 11:6)26Та до жодної з них Ілля не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську — до жінки-вдови.27І багато було прокажених за пророка Елісея в Ізраїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Неєман — сирієць!28Почувши це, усі в синагозі сповнилися гнівом.29І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його з неї скинути; (Дії 7:58)30та Він, пройшовши поміж ними, віддалився. (Ів 8:59)
Зцілення біснуватого в Капернаумі
31І прийшов Він у Капернаум, місто галилейське, і навчав їх щосуботи. (Мт 9:1; Мр 1:21; Лк 13:10)32І дивувалися з Його вчення, бо слова Його мали владу. (Мт 7:28; Лк 2:48; Лк 9:43)33А в синагозі був чоловік, який мав нечистого духа — демона. І він закричав гучним голосом: (Мр 1:23)34Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Чи Ти прийшов вигубити нас? Я знаю, хто Ти, — Святий Божий! (Мр 1:24)35Та Ісус заборонив йому, кажучи: Замовкни й вийди з нього! І демон, кинувши його на саму середину, вийшов з нього, зовсім не заподіявши йому шкоди.36І всіх охопив жах. І вони говорили одне одному, кажучи: Що це за вчення, яке владою і силою наказує нечистим духам, і вони виходять? (Лк 5:9)37І розходилася чутка про Нього по всіх місцях околиці. (Мт 9:26)
Зцілення тещі Петра та інших
38Вийшовши із синагоги, Він увійшов у дім Симона. А Симонова теща була у великій гарячці. І Його просили за неї. (Мт 8:14; Мр 1:29)39Ставши над нею, Він наказав гарячці, і вона залишила її. Відразу ж, уставши, вона служила їм. (Мт 8:15; Лк 13:13)40Коли ж заходило сонце, усі, які мали хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, а Він, покладаючи на кожного з них руки, оздоровляв їх. (Мт 8:16; Мт 9:18; Мр 1:32; Дії 28:9)41З багатьох виходили біси, викрикуючи й гукаючи: Ти — Син Божий! Та Він їм забороняв і не давав говорити, бо вони знали, що Він Христос. (Мт 8:4; Мр 3:11; Дії 16:17; Дії 19:15)
Ісус проповідує по всій Юдеї
42Коли ж настав день, Він вийшов і пішов у пустинне місце. А люди шукали Його, і коли знайшли, стримували Його, щоб Він не залишав їх. (Мр 1:35)43Та Він сказав їм: І іншим містам Мені належить благовістити Боже Царство, бо на те Я посланий. (Лк 8:1)44І Він проповідував по юдейських синагогах. (Мт 4:23; Мр 1:39; Лк 7:17; Лк 23:5)
1Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся від Йордану, і Дух повів Його в пустелю.2Сорок днів спокушав Його диявол, і увесь цей час Ісус нічого не їв. Коли ж ці дні закінчилися, Він зголоднів.3Тоді диявол промовив до Нього: ―Якщо Ти Син Божий, скажи ось цьому каменю, щоб став хлібом!4Ісус відповів йому: ―Написано: «Не одним тільки хлібом буде жити людина, але кожним словом Божим».[1]5Тоді, вивівши Його на високу гору, диявол в одну мить показав Йому всі царства світу6й сказав Йому: ―Тобі віддам усі ці царства, всю владу й славу, бо вони передані мені, і кому я хочу, тому й віддаю їх.7Якщо Ти тільки поклонишся переді мною, усе буде Твоїм!8Ісус відповів: ―Написано: «Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому єдиному служи».[2]9Тоді диявол повів Його до Єрусалима й, поставивши на покрівлю Храму, сказав Йому: ―Якщо Ти Син Божий, кинься вниз із цього місця,10бо написано: «Ангелам Своїм Він віддасть наказ про Тебе, щоб охороняли Тебе».11А також: «На своїх долонях вони понесуть Тебе, щоб не спіткнулася нога Твоя об камінь».[3] (Пс 90:11; Пс 90:12)12Ісус сказав у відповідь: ―Сказано: «Не спокушай Господа Бога твого!»[4]13Закінчивши всі ці спокушання, диявол залишив Його до певного часу.
Початок служіння в Галілеї
14Ісус повернувся в силі Духа до Галілеї, і чутка про Нього розійшлася по всій околиці.15Він навчав у їхніх синагогах, і всі Його прославляли.
Назарет не приймає Ісуса
16Ісус прийшов до Назарета, у місто, де Він виріс. У день Суботній, за Своїм звичаєм, увійшов у синагогу й встав, щоб читати.17Йому дали книгу пророка Ісаї, і Він, розгорнувши її, знайшов місце, де було написано:18«Дух Господній на Мені, тому що Він помазав Мене, щоб звіщати Добру Звістку бідним, послав Мене проголосити свободу полоненим і сліпим прозріння, визволити зневолених,19проповідувати рік Господнього милосердя».[5]20І, згорнувши книгу, віддав її служителю та сів. Очі всіх у синагозі були звернені на Нього.21Тоді Він почав говорити до них: ―Сьогодні здійснилося Писання, яке ви чули.22Усі присутні говорили добре про Нього й дивувалися словам благодаті, які Він казав. Вони запитували: ―Хіба це не син Йосифа?23Він сказав їм: ―Ви, безперечно, скажете Мені це прислів’я: «Лікарю, спочатку зцілися Сам! Зроби тут, на своїй батьківщині, те, що, ми чули, було в Капернаумі».24І продовжив: ―Істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають на своїй батьківщині.25Та істинно кажу вам: багато вдів було за днів Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців і коли настав великий голод на всій землі,26але до жодної з них не був посланий Ілля, а тільки до вдови в Сарепту Сидонську.27І багато прокажених було в Ізраїлі за часів пророка Єлисея, але жоден із них не очистився, окрім Неємана-сирійця.[6]28Почувши це, усі в синагозі наповнилися гнівом.29Вони піднялися, вивели Його з міста та повели до краю гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоби скинути Його.30Але Ісус, пройшовши крізь натовп, віддалився.
Ісус виганяє нечистого духа
31І прийшов Він до галілейського міста Капернаума та навчав людей у Суботу.32Усі дивувалися Його вченню, бо слова Його мали владу.33У синагозі був чоловік, котрий мав демона, нечистого духа, і він голосно закричав:34―Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов знищити нас? Я знаю, Хто Ти – Святий Божий!35Але Ісус наказав йому: ―Замовкни та вийди з нього! І демон, кинувши його на середину, вийшов із нього, не заподіявши йому жодної шкоди.36Усіх охопило здивування, і казали одне до одного: «Що це за вчення таке, що владою та силою наказує нечистим духам, і вони виходять?»37І розійшлася чутка про Ісуса по всіх навколишніх місцях.
Зцілення багатьох хворих
38Вийшовши з синагоги, Ісус пішов у дім Симона. А теща Симона була в сильній гарячці; і попросили Його за неї.39Підійшовши до неї, Він наказав гарячці відійти, і хвороба залишила її. Жінка негайно встала та почала прислуговувати їм.40Коли заходило сонце, усі, хто мав хворих на різні недуги, приводили їх до Ісуса, і, покладаючи руки на кожного, Він зцілив їх.41З багатьох вигнав демонів, але вони викрикували: «Ти – Син Божий!» Він же не дозволяв демонам говорити, бо вони знали, що Він – Христос.
Ісус проповідує в Юдеї
42На світанку Він вийшов та пішов у пустинне місце. Люди шукали Його й, коли знайшли, намагалися затримати, щоб Він не йшов від них.43Але Він казав їм: «І в інших містах Я повинен звіщати Добру Звістку про Царство Боже, адже для цього Я посланий».44І продовжував проповідувати в синагогах Юдеї.