1Він розповів їм притчу, що треба завжди молитися і не занепадати духом, (Лк 5:36; Лк 21:36; Рим 12:12)2кажучи: В якомусь місті був один суддя, який Бога не боявся і людей не соромився.3Була в тому місті й вдова, яка приходила до нього й говорила: Захисти мене від мого супротивника! (Як 1:27; Об 6:10)4А він певний час не хотів, та згодом сказав собі: Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся, (Лк 16:3)5але через те, що мені докучає ця вдова, захищу її, щоб не приходила й не надокучала мені! (Лк 11:7)6І промовив Господь: Слухайте, що каже неправедний суддя. (Лк 16:8)7То хіба Бог не захистить вибраних Своїх, які кличуть до Нього день і ніч? Чи буде Він зволікати щодо них? (Пс 21:3; 2Пет 3:9)8Кажу вам: Він оборонить їх негайно! Однак, як прийде Людський Син, то чи знайде Він віру на землі? (Лк 7:9)
Притча про фарисея і митника
9А для тих, які надіються на себе, ніби вони праведні й за ніщо мають інших, розповів таку притчу: (Лк 16:15; Рим 10:3)10Два чоловіки ввійшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митник. (Дії 3:1)11Фарисей, ставши, про себе так молився: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, — грабіжники, несправедливі, перелюбники, або як оцей митник; (Лк 16:15; Рим 1:29; 2Кор 2:17)12я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю. (Мт 9:14; Мт 23:23)13А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, промовляючи: Боже, будь милосердний до мене, грішного! (Пс 24:11; Пс 78:9; Лк 23:48)14Кажу вам, що цей повернувся до свого дому оправданий більше, ніж той, бо кожний, хто підноситься, — буде понижений, а хто себе понижує, — піднесений буде! (Мт 21:31; Лк 14:11)
Ісус благословляє немовлят
15Приносили ж до Нього й немовлят, щоби до них доторкнувся; учні, побачивши, забороняли їм. (Мт 19:13; Мр 10:13; Лк 18:39)16А Ісус покликав їх, та й каже: Пустіть дітей, хай приходять до Мене, не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже!17Запевняю вас: хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього! (Мт 18:3)
Багатим тяжко увійти до Божого Царства
18І запитав Його якийсь знатний, кажучи: Учителю добрий, що мені робити, аби успадкувати вічне життя? (Мт 19:16; Мр 10:17; Лк 10:25)19Ісус же йому відповів: Чому звеш Мене добрим? Ніхто не є добрий, тільки Сам Бог.20Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька свого та матір [свою]?21Він же сказав: Усе це я зберіг змолоду.22Почувши це, Ісус сказав йому: Ще одного бракує тобі: усе, що маєш, продай і роздай бідним — і будеш мати скарб на небесах, та приходь і слідуй за Мною. (Мт 6:20; Лк 12:33)23Він же, почувши це, зажурився, бо був дуже багатий.24Коли Ісус побачив, що той зажурився, то сказав: Як тяжко багатим увійти до Божого Царства! (Мт 19:23; Мр 10:23)25Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Божого Царства.26А ті, які слухали, запитали: То хто ж тоді може спастися?27Він же відповів: Неможливе для людей є можливе для Бога.
Нагорода вірним
28І промовив Петро: Ось ми, залишивши своє, пішли за Тобою.29Він же сказав їм: Запевняю вас, що немає нікого, хто, залишивши дім, або дружину, або братів, або батьків, або дітей заради Божого Царства, (Лк 14:26)30не одержав би значно більше тепер, а в прийдешньому віці — вічне життя!
Ісус провіщає про Свою смерть
31Узявши дванадцятьох, Він промовив до них: Ось ідемо в Єрусалим, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського, (Мт 20:17; Мр 10:32; Лк 9:51; Лк 12:50; Лк 22:37; Ів 5:39)32бо Він буде виданий язичникам, буде висміяний, зневажений, опльований; (Лк 9:22; Дії 14:5)33після бичування вб’ють Його, але третього дня Він воскресне!34Та вони нічого того не збагнули; це слово було приховане від них, — і вони не розуміли сказаного. (Лк 2:50)
Зцілення сліпого біля Єрихона
35І сталося, коли Він наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав. (Мт 9:27; Мт 20:29; Мр 10:46)36Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке.37Йому відказали, що проходить Ісус Назарянин. (Мт 2:23)38І він закричав, гукаючи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене!39А ті, які йшли попереду, погрожували йому, щоби замовк, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, помилуй мене! (Лк 18:15)40Спинившись, Ісус наказав привести його до Себе. Коли він наблизився, запитав його:41Що ти хочеш, щоб Я для тебе зробив? Він же сказав: Господи, щоб я знову бачив!42Ісус сказав йому: Прозрій, твоя віра спасла тебе! (Мт 9:22)43І він враз почав бачити і пішов за Ним, прославляючи Бога. А весь народ, побачивши це, віддав хвалу Богові. (Лк 2:20; Лк 19:37)
1Тоді Ісус розповів їм притчу про те, що їм треба завжди молитися та не занепадати духом.2Він сказав: ―В одному місті був суддя, який не боявся Бога та не соромився людей.3У тому ж місті була вдова, котра приходила до нього й просила: «Захисти мене від мого кривдника!»4Деякий час він відмовлявся, але потім промовив до себе: «Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,5але через те, що ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила безперестанку й не докучала мені».6І сказав Господь: ―Почуйте, що каже неправедний суддя!7Так невже Бог не захистить Своїх обраних, котрі взивають до Нього день і ніч? Чи забариться Він?8Кажу вам: Він негайно захистить їх. Але коли прийде Син Людський, чи знайде Він віру на землі?
Притча про фарисея та митника
9Тим, хто був упевнений в особистій праведності та принижував інших, Ісус розповів таку притчу:10―Двоє чоловіків прийшли в Храм помолитися. Один був фарисеєм, а інший – митником.11Фарисей стояв і так собі молився: «Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші люди, – грабіжники, неправедні, невірні або як цей митник.12Я пощу двічі на тиждень, даю десятину зі всякого прибутку!»13А митник стояв здалека й не смів навіть очей звести на небо, але бив себе в груди та казав: «Боже, змилуйся наді мною, грішним!»14Кажу вам: цей чоловік повернувся додому виправданий, а не той; бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений.
Ісус благословляє маленьких дітей
15Деякі люди приносили до Нього також і дітей, щоб Він доторкнувся до них та благословив, але учні, побачивши це, забороняли їм.16Ісус покликав їх до себе й сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене й не забороняйте їм, бо таким, як вони, належить Царство Боже.17Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде до нього!»
Багатий керівник
18Один із керівників сказав: ―Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне.19Ісус відповів йому: ―Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не є Добрий, окрім Самого Бога.20Ти знаєш заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не вкради», «Не обманюй», «Шануй твого батька та матір».[1]21Він же сказав: ―Усе це я зберіг змалку.22Почувши це, Ісус сказав йому: ―Одного тобі ще бракує: продай усе, що маєш, та роздай бідним, і матимеш скарб на небесах; а тоді приходь та слідуй за Мною.23Почувши це, він глибоко засмутився, адже був дуже багатий.24Ісус же, побачивши, що він засмутився, сказав: ―Як важко багатому ввійти в Царство Боже!25Адже легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.26Ті, що почули це, запитали: ―Хто ж тоді може бути спасенний?27Ісус відповів: ―Неможливе для людей – можливе для Бога.28Тоді Петро сказав: ―Ось ми залишили, що в нас було, та пішли за Тобою.29Він відповів: ―Істинно кажу вам: немає нікого, хто б залишив дім, дружину, дітей, батьків і братів заради Царства Божого30й не отримав би значно більше в цей час, а в майбутньому віці – вічне життя.
Ісус утретє звіщає Свою смерть та воскресіння
31Ісус узяв дванадцятьох та сказав їм: «Ось ми йдемо до Єрусалима, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського.32Він буде виданий язичникам, і насміхатимуться з Нього, і зневажатимуть Його, і плюватимуть на Нього.33Будуть бичувати Його та вб’ють, але третього дня Він воскресне».34Та вони нічого з цього не зрозуміли. Ці слова були приховані від них, і вони не розуміли сказаного.
Зцілення незрячого біля Єрихона
35Коли ж Він наближався до Єрихона, один сліпий сидів біля дороги та просив милостиню.36Почувши, що проходить натовп, він запитав, що відбувається.37Йому сказали, що Ісус із Назарета проходить.38Тоді він закричав: ―Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!39Ті, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він мовчав, але він ще голосніше закричав: ―Сину Давидів, змилуйся наді мною!40Ісус зупинився та звелів привести сліпого до Себе. Коли той наблизився до Нього, Ісус спитав його:41―Що хочеш, щоб Я зробив для тебе? Той відповів: ―Господи, щоб я знову бачив!42Ісус сказав йому: ―Прозрій! Віра твоя спасла тебе!43І він умить прозрів та пішов за Ісусом, прославляючи Бога. І весь народ, побачивши це, теж славив Бога.