Луки 17 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

Горе тому, через кого приходять спокуси

1 А до Своїх учнів Він промовив: Неможливо, щоби спокуси не прийшли, та горе тому, через кого вони приходять; (Мт 18:6; Мр 9:42) 2 йому було б краще почепити жорновий камінь на свою шию і кинутися в море, ніж щоби спокусив одного із цих малих.

Учіться прощати

3 Зважайте на себе! Коли згрішить твій брат, — докори йому, а коли покається, — прости йому. (Мт 18:15) 4 І якщо сім разів на день згрішить проти тебе і сім разів [на день] звернеться до тебе, кажучи: Каюся! — прости йому. (Пс 118:164; Мт 18:21)

Про силу віри

5 І сказали апостоли Господу: Додай нам віри! (Мр 9:24; Лк 22:14) 6 А Господь промовив: Коли б ви мали віру, хоч як гірчичне зернятко, і повеліли б цій смоківниці: Вирви себе з корінням і посади себе в морі! — то послухала б вас. (Мт 17:20)

Ми — нікчемні раби

7 Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, скаже йому, коли він прийде з поля: Негайно йди та сідай до столу? 8 Але хіба не скаже йому: Приготуй щось поїсти, підпережися і прислуговуй, поки я наїмся і нап’юся, а потім ти їстимеш і питимеш? (Лк 12:37) 9 Чи подякує він рабові, який виконав наказане? [Не думаю]. 10 Так і ви, коли зробите все наказане вам, кажіть: Ми, нікчемні раби, зробили те, що повинні були зробити! (Мт 25:30)

Оздоровлення десятьох прокажених

11 І сталося, як ішов Він до Єрусалима, то проходив через Самарію і Галилею. (Мр 9:30; Лк 9:51) 12 І як входив Він до одного села, зустріли Його десять прокажених мужів, які стали здалека. (Мт 8:2) 13 Вони піднесли голос, гукаючи: Ісусе, Наставнику, помилуй нас! (Мт 17:15; Лк 5:5) 14 Побачивши їх, Він сказав: Підіть і покажіться священикам! І сталося так, що коли вони йшли, — очистилися. (Мт 8:4) 15 Один з них, побачивши, що видужав, повернувся, прославляючи Бога гучним голосом, (Лк 2:20) 16 упав обличчям до ніг Його, дякуючи Йому; це був самарієць. (Лк 5:12; Лк 9:52) 17 У відповідь Ісус сказав: Хіба не десять очистилося? А де ж дев’ять? 18 Не здогадалися повернутися, щоб віддати славу Богові, а тільки цей чужинець? 19 І сказав Він йому: Підведися і йди; твоя віра тебе спасла. (Мт 9:22)

Царство Боже приходить непомітно

20 А як фарисеї запитали: Коли прийде Боже Царство? — Він відповів їм і сказав: Боже Царство не прийде помітно, (Лк 19:11) 21 і не скажуть: Ось тут воно, або там! Адже Боже Царство всередині вас! (Мт 24:23; Лк 11:20; Ів 1:26)

Мт 24:23Лк 11:20Ів 1:26

Про другий прихід Ісуса Христа

22 І сказав учням: Настануть дні, коли забажаєте побачити один із днів Людського Сина, — та не побачите. (Лк 5:35) 23 І скажуть вам: Ось тут! — або: Ось там! — не виходьте і не біжіть слідом. (Мт 24:37; Мр 13:21) 24 Адже як блискавка, блиснувши, світить від краю до краю неба, — так буде і Людський Син Свого дня. 25 Та спершу Він має багато постраждати і бути відкинутим цим родом. (Лк 9:22) 26 І як було за днів Ноя, так буде і за днів Людського Сина: (Мт 24:37) 27 їли, пили, женилися, виходили заміж — до дня, коли ввійшов Ной до ковчега; і настав потоп, і вигубив усіх. (Лк 20:34; 2Пет 2:5) 28 Так само, як було за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували, (2Пет 2:6) 29 а того дня, коли Лот вийшов із Содома, вогонь і сірка впали з неба і вигубили всіх. 30 Так буде в день, коли з’явиться Людський Син. (Мт 24:39; 1Кор 1:7) 31 Того дня, хто буде на даху, а речі його в домі, хай не сходить взяти їх, а хто на полі, також хай не повертається назад. (Мт 24:17; Мр 13:15; Лк 9:62; Лк 21:21)

Мт 24:17Мр 13:15Лк 9:62Лк 21:21

32 Згадайте дружину Лота. 33 Хто лише прагнутиме душу свою зберегти, він погубить її, а хто погубить, той оживить її. (Мт 16:25) 34 Кажу вам: тієї ночі будуть двоє на одному ліжку, — одного візьмуть, а другого залишать; (Мт 24:40) 35 будуть дві разом молоти, — одну візьмуть, а другу залишать. 36 [Двоє будуть на полі, — одного візьмуть, а другого залишать]. 37 І кажуть Йому у відповідь: Де, Господи? А Він відповів їм: Де труп, там зберуться і орли. (Мт 24:28)

Новий Переклад Українською

від Biblica

Про гріх, віру та обов’язок

1 Потім Ісус промовив до своїх учнів: ―Неможливо, щоб спокуси не приходили, але горе тому, через кого приходить спокуса. 2 Для нього було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море, ніж щоб він спокусив одного з цих малих. 3 Зважайте на себе! Якщо твій брат согрішить проти тебе, докори йому; а коли він покається, прости його. 4 І якщо він согрішить сім разів на день і сім разів прийде й скаже: «Я каюсь», – прости його. 5 Апостоли сказали Господеві: ―Додай нам віри! 6 Господь відповів: ―Якби ви мали віру, як гірчичне зерно, то сказали б цій шовковиці: «Вирвись із корінням і пересадись у море!», – і вона послухала б вас. 7 Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе овець, скаже йому, коли він повернеться з поля: «Іди мерщій та сідай до столу?» 8 А чи не скаже йому радше: «Приготуй мені вечерю та, підперезавшись, прислуговуй мені, поки я буду їсти та пити, а потім їж і пий сам?» 9 Чи дякує хазяїн рабу за те, що той виконав наказ? 10 Так само й ви, коли зробите все, що вам було доручено, кажіть: «Ми раби недостойні, котрі зробили тільки те, що повинні були зробити».

Зцілення десятьох прокажених

11 Ідучи до Єрусалима, Ісус проходив між Самарією та Галілеєю. 12 І коли Він входив в одне село, зустріли Його десятеро прокажених. Вони зупинилися неподалік 13 та голосно прокричали: ―Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами! 14 Побачивши їх, Він сказав: ―Ідіть та покажіться священникам! І, коли вони йшли, очистилися. 15 Один із них, побачивши, що зцілився, повернувся, голосно прославляючи Бога. 16 І припав лицем до ніг Ісуса, дякуючи Йому. Він був самарянином. 17 Ісус промовив: ―Хіба не десять очистилося? Де ж дев’ять? 18 Невже жоден із них, окрім цього чужинця, не повернувся віддати славу Богові? 19 Потім сказав йому: ―Встань та йди, твоя віра спасла тебе!

Прихід Царства Божого

20 Фарисеї запитали Його, коли прийде Царство Боже. Ісус відповів: ―Царство Боже прийде непомітно. 21 Ніхто не зможе сказати: «Ось воно тут!» або: «Воно там!», бо Царство Боже серед вас. 22 Потім Він промовив до учнів: ―Прийдуть дні, коли забажаєте побачити бодай один день Сина Людського, але не побачите. 23 Скажуть вам: «Ось Він там!» або: «Ось Він тут!» – не ходіть і не біжіть за ними! 24 Бо як блискавка, блиснувши, освітлює небо від одного краю до іншого, так буде й Син Людський у день Свій. 25 Але перше Йому треба багато страждати та бути відкинутим цим поколінням. 26 Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Людського: 27 люди їли, пили, одружувались, виходили заміж аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, і прийшов потоп та знищив усіх. 28 Так само, як було й за днів Лота: люди їли, пили, продавали, купували, садили, будували; 29 але того дня, коли Лот вийшов із Содома, з неба випав дощ вогню й сірки та знищив їх. 30 Так буде й того дня, коли Син Людський з’явиться. 31 Того дня, хто буде на даху, а речі його в домі, нехай не сходить за ними; і хто буде в полі, також нехай не вертається назад. 32 Пам’ятайте про дружину Лота. 33 Хто намагатиметься спасти своє життя, той загубить його; а хто втратить життя, той його збереже. 34 Кажу вам, що тієї ночі будуть двоє на одному ліжку: одного буде взято, а другого залишено. 35 Дві жінки будуть молоти разом: одну буде взято, а другу залишено. 36 Двоє чоловіків будуть у полі: одного візьмуть, а другого залишать.^[1] 37 Вони запитали: ―Де, Господи? Ісус відповів: ―Де буде тіло, там зберуться й орли.