1Уважайте: не робіть ваших добрих учинків перед людьми, щоб вони вас бачили, бо не будете мати нагороди від вашого Отця, Який на небесах. (Мт 5:20; Мт 23:5)2Отже, коли даєш милостиню, не сурми перед собою, як це роблять лицеміри в синагогах та на вулицях, щоб їх прославляли люди. Запевняю вас: вони вже одержують свою нагороду. (1Кор 13:3)3А як ти даєш милостиню, хай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права рука, (Рим 12:8)4щоби твоя милостиня була в таємниці, — і твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі [явно]. (Мт 6:18)
Про молитву
5І коли молитеся, не будьте, як ті лицеміри, котрі люблять молитися в синагогах і, стоячи на перехрестях широких вулиць, щоби показатися людям. Запевняю вас: вони одержують свою нагороду. (Мт 23:5)6Ти ж, коли молишся, ввійди до своєї кімнати і, замкнувши свої двері, помолися до свого Отця в тайні, — і твій Отець, Який бачить і таємне, віддасть тобі [явно]. (Мт 6:4)7Молячись, не говоріть багато, як ті язичники, бо думають, що завдяки своїй багатомовності будуть вислухані.8Отже, не уподібнюйтеся їм, бо ваш Отець знає, чого потребуєте, перш ніж ви попросите в Нього. (Мт 6:32)9Тому-то моліться так: Отче наш, Який на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, (Мт 7:11; Лк 11:2; Ів 17:6; 1Пет 1:17)10нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі; (Мт 7:21; Мт 26:42; Дії 1:3; Дії 1:6)11хліб наш насущний дай нам сьогодні, (Ів 6:32)12і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, (Мт 6:14; Мт 18:21)13і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. [Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь[1]]. (Пс 17:30; Мт 5:37; Ів 17:15; 2Сол 3:3; 2Тим 4:18; 2Пет 2:9)14Бо коли ви прощаєте людям їхні переступи, простить і вам ваш Небесний Отець; (Мт 6:12; Мр 11:25; Кол 3:13)15якщо ж не прощаєте людям [їхніх переступів], то й ваш Отець не простить вам ваших переступів.
Як треба постити
16Коли ж постите, не будьте такими, як лицеміри, які сумують, виснажують свої обличчя, щоби показати людям, що постять. Запевняю вас, що вони вже одержують свою нагороду. (Мт 23:5; Лк 24:17)17Ти ж, коли постиш, намасти голову свою і вмий обличчя своє,18аби постити не напоказ людям, але таємно — своєму Отцеві; і твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі явно. (Мт 6:4)
Не збирайте собі скарбів на землі
19Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа нищать, і де злодії підкопують і крадуть, (Лк 12:16; Лк 12:33; Як 5:2)20а збирайте собі скарби на небі, де ані міль, ані іржа не нищать, і де злодії не підкопують і не крадуть. (Мт 19:21; 1Тим 6:19)21Адже де твій скарб, там буде і твоє серце.22Світильником для тіла є око. Тому, якщо твоє око буде чистим, усе твоє тіло буде світлим, (Лк 11:34; Еф 1:18)23а коли твоє око буде лукавим, то й усе твоє тіло буде темним. Отже, коли світло, яке в тобі, є темрявою, то яка ж велика тоді темрява! (Мт 20:15; Мр 7:22)
Передусім шукайте Царства Божого
24Ніхто не може служити двом панам, оскільки, або одного зненавидить, а другого любитиме, або одного триматиметься, а іншим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні[2]. (Лк 14:26; Лк 16:13)25Задля цього кажу вам: не журіться про своє життя, що будете їсти або що будете пити, ні про своє тіло, у що одягнетеся. Хіба душа не більша за їжу, а тіло — за одяг? (Лк 12:22; флп 4:6; 1Тим 6:6; 1Тим 6:8; 1Пет 5:7)26Погляньте на птахів небесних, які не сіють, не жнуть і в клуні не збирають, та ваш Небесний Отець годує їх; хіба ви не цінніші від них? (Мт 10:29; Мт 10:31)27Хто ж із вас, турбуючись, може додати до свого росту хоч один лікоть[3]?28І чого про одяг турбуєтеся? Погляньте на польові лілеї, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; (Пс 102:15)29та кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не одягався так, як одна з них.30Якщо ж польову траву, яка сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так одягає, то чи не краще одягне вас, маловіри? (Пс 89:5)31Тож не журіться і не говоріть: Що будемо їсти? Або: Що будемо пити? Чи: У що зодягнемося? (Мт 8:26; Мт 14:31; Мт 16:8; Мт 17:20)32Адже цього всього язичники шукають. Бо ж знає ваш Отець Небесний, що цього всього потребуєте. (Мт 6:8)33Шукайте перш за все Царства Божого і Його праведності, а це все вам додасться. (Пс 36:4; Пс 36:25; Рим 14:17)34Отже, не журіться про завтрашній день, бо завтрашній день і сам про себе поклопочеться; вистачає дневі власних турбот.