Зареєструватися безкоштовно

Матвія 5

Українська Біблія LXX УБТ



1 Побачивши юрбу, Ісус вийшов на гору; коли Він сів, до Нього підійшли Його учні. (Мт 14:23; Мт 15:29; Мт 24:3; Лк 6:12; Лк 6:20; Ів 6:3) 2 І, відкривши Свої уста, Він навчав їх, промовляючи: 3 Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне. (Пс 33:19; Мт 11:5; Лк 4:18; 1Кор 1:27; Як 2:5) 4 Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені. (Об 7:16) 5 Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю. (Пс 36:11; Рим 4:13) 6 Блаженні голодні й спраглі праведності, бо вони наситяться. (Пс 106:5; Пс 106:8; Ів 6:35; Об 7:16) 7 Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть. (Мт 18:33; Як 2:13) 8 Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать. (Пс 23:4; Пс 72:1; 1Тим 1:5; 2Тим 2:22; Об 22:4) 9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими названі будуть. (Рим 9:26; Євр 12:14; Як 3:18) 10 Блаженні переслідувані за праведність, бо їхнє Царство Небесне. (1Пет 3:14) 11 Блаженні ви, коли будуть вас зневажати та переслідувати, і наговорюватимуть на вас усяке лукаве [слово], обмовляючи вас за Мене. (Мт 10:22; Дії 5:41; 1Пет 4:14) 12 Радійте й веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах, адже так само переслідували пророків, які були перед вами. (Мт 23:31; Дії 7:52; Євр 11:33; Як 5:10; Об 19:7) 



13 Ви — сіль землі. Якщо сіль втратить силу, то як зробити її солоною? Нінащо вона вже не буде більше придатна, хіба щоб викинути геть, аби топтали її люди. (Мр 9:50) 14 Ви — світло для світу. Не можна сховати міста, що стоїть на горі. (Ів 8:12; Об 21:10) 15 І не запалюють світильника, аби поставити його під посудину, але ставлять на свічник, щоби світив усім, хто в домі. (Мр 4:21; Лк 8:16; Лк 11:33) 16 Тож нехай сяє ваше світло перед людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, Який на небесах. (Ів 15:8; 1Кор 10:31; Еф 5:8; флп 1:11; флп 2:15; 1Пет 2:12) 



17 Не думайте, що Я прийшов відмінити Закон або Пророків. Я не прийшов відмінити, але сповнити. (Мт 3:15; Ів 10:35; Рим 3:31; Рим 8:4; Рим 13:8; Гал 5:14) 18 Запевняю[1] вас: доки будуть існувати небо й земля, жодна йота, жодна риска із Закону не зникне, — усе збудеться. (Лк 16:17; Лк 21:32) 19 Якщо хтось порушить одну із цих найменших заповідей і так навчить людей, — він найменшим назветься в Царстві Небесному, а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небесному. (Мт 20:26; 1Кор 15:9; Як 2:10) 20 Тож кажу вам, що коли ваша праведність не перевищить праведності книжників[2] і фарисеїв[3], то не ввійдете до Царства Небесного. (Мт 6:1; Мт 18:3) 



21 Ви чули, що було сказано прадавнім: Не вбивай, а коли хто вб’є, той підлягає суду. 22 А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого [безпідставно], підпадає під суд. Якщо хто скаже на свого брата: рака[4] (виродок), — той підлягає верховному суду. А хто скаже: дурний, — той підпадає під вогняну геєну[5]. (Еф 4:26; Як 1:19; 1Ів 3:15) 23 Отже, якщо принесеш свій дар до жертовника і там пригадаєш, що твій брат має щось проти тебе, (Мт 23:18; Мр 11:25) 24 залиши там свій дар перед жертовником, піди спершу помирися зі своїм братом, а тоді вже приходь і принось свій дар. 25 Домовляйся швидко зі своїм противником, доки ти з ним на дорозі, щоби противник не видав тебе судді, а суддя [тебе не видав] слузі й не кинули тебе до в’язниці. (Лк 12:57; Лк 18:3) 26 Запевняю тебе: не вийдеш звідти, доки не віддаси останнього кодранта[6]. (Мт 18:34) 



27 Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу. 28 А Я кажу вам, що кожний, хто погляне на жінку, щоби пожадати її, той уже вчинив перелюб з нею у своєму серці. (2Пет 2:14) 29 Якщо ж твоє праве око спокушає тебе, — вийми його і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби пропав один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни [вогняної]. (Мт 18:9) 30 І якщо твоя права рука спокушає тебе, — відрубай її і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби загинув один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни. (Мт 18:8) 31 Сказано було: Хто розведеться зі своєю дружиною, нехай дасть їй листа про розлучення. 32 А Я кажу вам, що кожний, хто розлучається зі своєю дружиною, — за винятком випадку, спричиненого розпустою, — той штовхає її на перелюб; і хто одружується з розлученою, той чинить перелюб. (Мт 19:3; Лк 16:18; 1Кор 7:10) 



33 Знову, ви чули, що сказано було стародавнім: Не клянися неправдиво, а виконуй перед Господом клятви свої. 34 А Я кажу вам зовсім не клястися: ні небом, бо воно є Божим престолом, (Пс 10:4; Мт 23:22) 35 ні землею, бо вона є підніжжям для Його ніг, ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя; (Пс 47:3; Пс 98:5) 36 не клянися і своєю головою, бо не можеш жодної волосини зробити ані білою, ані чорною. 37 Тож нехай же буде ваше слово«так» — так, «ні» — ні, а що більше цього, — те від лукавого. (Мт 6:13; 2Кор 1:17; Як 5:12) 



38 Ви чули, що було сказано: Око за око і зуб за зуб. 39 А Я кажу вам не противитися злу; але якщо тебе хто вдарить у твою праву щоку, підстав йому й другу. (Рим 12:19; Рим 12:21; 1Сол 5:15; 1Пет 2:23) 40 А тому, хто хоче з тобою судитися і забрати в тебе одяг, віддай йому й плаща. (Лк 6:29; 1Кор 6:7) 41 Якщо хто примушуватиме тебе пройти одну верству, іди з ним дві. 42 Тому, хто просить у тебе щось, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся. 



43 Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого і ненавидь свого ворога. (Мт 22:39) 44 А Я кажу вам: Любіть ваших ворогів, [благословляйте тих, хто проклинає вас, робіть добро тим, хто ненавидить вас], і моліться за тих, які [кривдять і] переслідують вас, (Лк 23:34; Дії 7:60; Рим 12:14; 1Кор 4:12; 1Пет 3:9) 45 щоби бути вам синами вашого Отця, Того, Хто на небі, Який Своєму сонцю велить сходити над злими і над добрими та посилає дощ на праведних і на неправедних. (Мт 22:10; Лк 6:35; Еф 5:1) 46 Бо коли любите тих, хто вас любить, то яку нагороду від цього маєте? Хіба не те саме й митники роблять? 47 Коли вітаєте тільки ваших братів, то що особливого робите? Чи не так і язичники роблять? 48 Тож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний. (Мт 19:21; 1Кор 14:20; Кол 4:12; Як 1:4) 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)