1Побачивши юрбу, Ісус вийшов на гору; коли Він сів, до Нього підійшли Його учні. (Mt 14:23; Mt 15:29; Mt 24:3; Lu 6:12; Lu 6:20; Joh 6:3)2І, відкривши Свої уста, Він навчав їх, промовляючи:3Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне. (Ps 33:19; Mt 11:5; Lu 4:18; 1Co 1:27; Jas 2:5)4Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені. (Re 7:16)5Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю. (Ps 36:11; Ro 4:13)6Блаженні голодні й спраглі праведності, бо вони наситяться. (Ps 106:5; Ps 106:8; Joh 6:35; Re 7:16)7Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть. (Mt 18:33; Jas 2:13)8Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать. (Ps 23:4; Ps 72:1; 1Ti 1:5; 2Ti 2:22; Re 22:4)9Блаженні миротворці, бо вони синами Божими названі будуть. (Ro 9:26; Heb 12:14; Jas 3:18)10Блаженні переслідувані за праведність, бо їхнє Царство Небесне. (1Pe 3:14)11Блаженні ви, коли будуть вас зневажати та переслідувати, і наговорюватимуть на вас усяке лукаве [слово], обмовляючи вас за Мене. (Mt 10:22; Ac 5:41; 1Pe 4:14)12Радійте й веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах, адже так само переслідували пророків, які були перед вами. (Mt 23:31; Ac 7:52; Heb 11:33; Jas 5:10; Re 19:7)
Ви — сіль землі та світло для світу
13Ви — сіль землі. Якщо сіль втратить силу, то як зробити її солоною? Нінащо вона вже не буде більше придатна, хіба щоб викинути геть, аби топтали її люди. (Mr 9:50)14Ви — світло для світу. Не можна сховати міста, що стоїть на горі. (Joh 8:12; Re 21:10)15І не запалюють світильника, аби поставити його під посудину, але ставлять на свічник, щоби світив усім, хто в домі. (Mr 4:21; Lu 8:16; Lu 11:33)16Тож нехай сяє ваше світло перед людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, Який на небесах. (Joh 15:8; 1Co 10:31; Eph 5:8; Php 1:11; Php 2:15; 1Pe 2:12)
Ісус говорить про Закон і Пророків
17Не думайте, що Я прийшов відмінити Закон або Пророків. Я не прийшов відмінити, але сповнити. (Mt 3:15; Joh 10:35; Ro 3:31; Ro 8:4; Ro 13:8; Ga 5:14)18Запевняю[1] вас: доки будуть існувати небо й земля, жодна йота, жодна риска із Закону не зникне, — усе збудеться. (Lu 16:17; Lu 21:32)19Якщо хтось порушить одну із цих найменших заповідей і так навчить людей, — він найменшим назветься в Царстві Небесному, а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небесному. (Mt 20:26; 1Co 15:9; Jas 2:10)20Тож кажу вам, що коли ваша праведність не перевищить праведності книжників[2] і фарисеїв[3], то не ввійдете до Царства Небесного. (Mt 6:1; Mt 18:3)
Про гнів
21Ви чули, що було сказано прадавнім: Не вбивай, а коли хто вб’є, той підлягає суду.22А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого [безпідставно], підпадає під суд. Якщо хто скаже на свого брата: рака[4] (виродок), — той підлягає верховному суду. А хто скаже: дурний, — той підпадає під вогняну геєну[5]. (Eph 4:26; Jas 1:19; 1Jo 3:15)23Отже, якщо принесеш свій дар до жертовника і там пригадаєш, що твій брат має щось проти тебе, (Mt 23:18; Mr 11:25)24залиши там свій дар перед жертовником, піди спершу помирися зі своїм братом, а тоді вже приходь і принось свій дар.25Домовляйся швидко зі своїм противником, доки ти з ним на дорозі, щоби противник не видав тебе судді, а суддя [тебе не видав] слузі й не кинули тебе до в’язниці. (Lu 12:57; Lu 18:3)26Запевняю тебе: не вийдеш звідти, доки не віддаси останнього кодранта[6]. (Mt 18:34)
Про перелюб і розлучення
27Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу.28А Я кажу вам, що кожний, хто погляне на жінку, щоби пожадати її, той уже вчинив перелюб з нею у своєму серці. (2Pe 2:14)29Якщо ж твоє праве око спокушає тебе, — вийми його і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби пропав один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни [вогняної]. (Mt 18:9)30І якщо твоя права рука спокушає тебе, — відрубай її і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби загинув один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни. (Mt 18:8)31Сказано було: Хто розведеться зі своєю дружиною, нехай дасть їй листа про розлучення.32А Я кажу вам, що кожний, хто розлучається зі своєю дружиною, — за винятком випадку, спричиненого розпустою, — той штовхає її на перелюб; і хто одружується з розлученою, той чинить перелюб. (Mt 19:3; Lu 16:18; 1Co 7:10)
Повеління не клястися
33Знову, ви чули, що сказано було стародавнім: Не клянися неправдиво, а виконуй перед Господом клятви свої.34А Я кажу вам зовсім не клястися: ні небом, бо воно є Божим престолом, (Ps 10:4; Mt 23:22)35ні землею, бо вона є підніжжям для Його ніг, ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя; (Ps 47:3; Ps 98:5)36не клянися і своєю головою, бо не можеш жодної волосини зробити ані білою, ані чорною.37Тож нехай же буде ваше слово«так» — так, «ні» — ні, а що більше цього, — те від лукавого. (Mt 6:13; 2Co 1:17; Jas 5:12)
Не противитися злу
38Ви чули, що було сказано: Око за око і зуб за зуб.39А Я кажу вам не противитися злу; але якщо тебе хто вдарить у твою праву щоку, підстав йому й другу. (Ro 12:19; Ro 12:21; 1Th 5:15; 1Pe 2:23)40А тому, хто хоче з тобою судитися і забрати в тебе одяг, віддай йому й плаща. (Lu 6:29; 1Co 6:7)41Якщо хто примушуватиме тебе пройти одну верству, іди з ним дві.42Тому, хто просить у тебе щось, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся.
Любіть ваших ворогів
43Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого і ненавидь свого ворога. (Mt 22:39)44А Я кажу вам: Любіть ваших ворогів, [благословляйте тих, хто проклинає вас, робіть добро тим, хто ненавидить вас], і моліться за тих, які [кривдять і] переслідують вас, (Lu 23:34; Ac 7:60; Ro 12:14; 1Co 4:12; 1Pe 3:9)45щоби бути вам синами вашого Отця, Того, Хто на небі, Який Своєму сонцю велить сходити над злими і над добрими та посилає дощ на праведних і на неправедних. (Mt 22:10; Lu 6:35; Eph 5:1)46Бо коли любите тих, хто вас любить, то яку нагороду від цього маєте? Хіба не те саме й митники роблять?47Коли вітаєте тільки ваших братів, то що особливого робите? Чи не так і язичники роблять?48Тож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний. (Mt 19:21; 1Co 14:20; Col 4:12; Jas 1:4)