1Говорив же Він і до учнів: Був один багатий чоловік, котрий мав управителя, якого звинуватили, нібито він розтрачує його майно. (Лк 12:42; Лк 15:13)2Покликавши його, сказав йому: Що це я чую про тебе? Дай звіт за своє управління, бо більше не зможеш керувати! (Мт 12:36; Дії 19:40; Рим 14:2; Євр 4:13; Євр 13:17; 1Пет 4:5)3Став міркувати собі управитель: Що маю робити, — мій пан позбавляє мене управління? Копати не маю сили, жебракувати соромлюся. (Лк 12:17; Лк 15:17; Лк 18:4)4Знаю, що зроблю: коли буду усунений від управління, то хай приймуть мене до своїх домів!5І, покликавши кожного з боржників свого пана, запитав першого: Скільки винен ти моєму панові? (Лк 7:41)6Той відповів: Сто мірок[1] олії. І сказав він йому: Візьми свою розписку, швидко сідай і напиши: п’ятдесят!7Потім запитав другого: А ти скільки винен? Той відказав: Сто мірок[2] пшениці. Каже йому: Візьми свою розписку й напиши: вісімдесят.8І похвалив пан нечесного управителя, бо той мудро вчинив. Адже сини цього світу мудріші від синів світла у своєму роді. (Лк 16:9; Лк 18:6; Лк 20:34; Ів 12:36)9І Я вам кажу: Набувайте собі друзів з мамони[3] неправди, щоб коли вона зникне, прийняли вас до вічних осель. (Об 13:6)10Вірний у найменшому — і у великому вірний; несправедливий у найменшому — і у великому несправедливий. (Мт 25:21; Лк 19:17)11Тож коли в неправедному багатстві ви не були вірні, то хто вам довірить справжнє?12І коли в чужому ви не були вірні, то хто вам дасть ваше?
Неможливо служити Богові й мамоні
13Жодний раб не може двом панам служити: або одного буде ненавидіти, а другого любитиме; або одного буде триматися, а другим нехтуватиме. Не можете служити Богові й мамоні! (Мт 6:24)
Ісус викриває грошолюбство фарисеїв
14Чули все це фарисеї, які були грошолюбами, і насміхалися з Нього. (Лк 20:47)15А Він сказав їм: Ви вдаєте із себе праведних перед людьми; Бог же знає ваші серця, бо те, що серед людей високе, — огидне перед Богом. (Мт 23:28; Лк 10:29; Лк 18:9; Лк 20:20)16Закон і пророки були до Івана. Відтоді благовіститься Боже Царство, і кожний його здобуває силою. (Мт 11:12; Дії 10:37; Дії 13:24)17Швидше небо й земля проминуть, ніж пропаде хоч одна риска із Закону. (Мт 5:18)
Роз’яснення про розлучення
18Кожний, хто залишає свою дружину й бере іншу, чинить перелюб; і хто одружується на розлученій із чоловіком, — також чинить перелюб. (Мт 5:32; Мт 19:9)
Притча про багатого й Лазаря
19Один чоловік був багатий, одягався в багряницю та вісон і розкішно бенкетував щодня. (Лк 12:19; Як 5:5; Об 18:12)20А другий — бідний, на ім’я Лазар, лежав перед його ворітьми в струпах21і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого; приходили пси й лизали його рани. (Мт 15:27; Лк 15:16)22Сталося, що бідний помер, і віднесли його ангели на лоно Авраама; помер же й багатий, і його поховали. (Мт 8:11; Ів 1:18)23І, терплячи муки аду, він звів свої очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні,24й закричав, гукаючи: Батьку Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, щоби змочив кінчик свого пальця у воді й охолодив мій язик, бо мучуся в цьому полум’ї! (Лк 3:8)25Та Авраам промовив: Сину, згадай, як ти одержував своє добро за свого життя, а Лазар — одне лихо. А тепер він тут втішається, ти ж — мучишся. (Мт 5:4; Лк 6:24)26І, крім усього цього, між нами й вами лежить велика безодня, щоб ті, які бажають перейти звідси до вас, не змогли, і щоби звідти до нас не переходили!27Той же відказав: Благаю тебе, батьку, пошли його до дому мого батька,28бо маю п’ятьох братів, нехай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли на це місце страждання! (Дії 18:5)29Та Авраам відповів: Вони мають Мойсея та пророків: хай їх слухають!30А той продовжував: Ні, батьку Аврааме, коли ж хто з мертвих прийде до них, то покаються!31Він же сказав йому: Якщо Мойсея і пророків не слухають, не повірять і тому, хто з мертвих воскресне. (Ів 5:46; Ів 11:1)