1У відповідь Ісус знову заговорив до них у притчах, кажучи: (Lu 14:16)2Схоже Царство Небесне на одного чоловіка — царя, який справив весілля своєму синові. (Mt 9:15; Mt 18:23; Re 19:7; Re 19:9)3Він послав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти. (Mt 21:34; Mt 23:37; Joh 5:40)4Тоді знову послав інших рабів, кажучи: Скажіть запрошеним: Ось, я приготував мій бенкет; моїх волів і годовану худобу зарізано, і все готове; приходьте на весілля! (Mt 21:36)5А вони, знехтувавши, відійшли: один — на своє поле, другий — на свій торг; (Heb 2:3)6інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними й повбивали. (Mt 21:35; Mt 23:37)7Цар розгнівався, послав своє військо, вигубив убивць і спалив їхнє місто. (Mt 18:34)8Тоді каже своїм рабам: Оскільки весілля готове, а запрошені виявилися недостойними, (Ac 13:46)9то йдіть на роздоріжжя і кого тільки зустрінете, кличте на весілля.10Вийшовши на дороги, ті раби зібрали всіх, кого знайшли, — і злих, і добрих; і наповнилася весільна світлиця гістьми. (Mt 5:45; Mt 13:47; Mt 13:48)11Цар прийшов подивитися на тих, які зібралися, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг, (Re 19:8)12і каже йому: Друже, як ти ввійшов сюди без весільного одягу? Той же мовчав. (Mt 20:13)13Тоді сказав цар слугам: Зв’яжіть йому ноги й руки та викиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів. (Mt 8:12)14Адже багато запрошених, та мало вибраних!
Кесареве — кесареві, а Боже — Богові!
15Тоді фарисеї пішли і зібрали раду, щоби зловити Його на слові. (Mt 12:14; Mr 12:13; Lu 20:20)16І послали до Нього своїх учнів з іродіянами[1], кажучи: Учителю, знаємо, що Ти є праведний, правдиво навчаєш Божої дороги і не зважаєш ні на кого, бо не дивишся на обличчя людей. (Ps 24:9; Ps 50:15; Mr 3:6; Joh 3:2)17Тож скажи нам, як Ти вважаєш: чи належить давати податок кесареві, чи ні?18Знаючи їхнє лукавство, Ісус сказав: Навіщо випробовуєте Мене, лицеміри? (Mt 12:15; Mt 15:7; Mt 16:8; Mt 26:10)19Покажіть Мені податкову монету! Вони принесли Йому динарій[2]. (Mt 17:24)20А Він каже їм: Чий це образ і напис?21Відповідають: Кесаря! Тоді Він каже їм: То кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові! (Ro 13:7; 1Pe 2:17)22Почувши це, ті здивувалися і, залишивши Його, відійшли. (Joh 8:9)
Ісус говорить про воскресіння мертвих
23Того дня підійшли до Нього садукеї, які твердять, що не існує воскресіння, і запитали Його, (Mr 12:18; Lu 20:27; Ac 4:2; Ac 23:6; Ac 23:8; 1Co 15:12)24кажучи: Учителю, Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то нехай його брат візьме його дружину і воскресить нащадків брата свого.25Було в нас семеро братів: і перший, одружившись, помер, не маючи дітей, залишив свою дружину своєму братові;26так само другий і третій — аж до сьомого.27Після всіх померла й жінка.28Тож котрого із семи буде вона дружиною у воскресінні? Адже всі мали її!29У відповідь Ісус сказав їм: Помиляєтеся, не знаючи ані Писання, ані сили Божої,30бо по воскресінні не одружуються і не виходять заміж, а є мов ангели на небі.31Щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали Слова Божого, яке говорить: (1Co 15:34)32Я є Богом Авраама, Богом Ісаака, Богом Якова, — Богом не мертвих, а живих. (Mt 8:11)33І почувши це, люди були в захопленні з Його вчення. (Mt 7:28)
Найбільша заповідь
34А фарисеї, почувши, що Він закрив уста садукеям, зібралися разом,35і один з них, законовчитель, запитав, випробовуючи Його: (Mr 12:28; Lu 10:25)36Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?37Він же сказав йому: Любитимеш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою!38Це — перша і найбільша заповідь.39Друга — подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! (Mt 5:43; Mt 19:19; Ro 13:9; Ga 5:14; Jas 2:8)40На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки. (Mt 7:12; Ro 13:10)
Чий Син Христос?
41Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх, кажучи: (Mr 12:35; Lu 20:41)42Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони Йому відказали: Давидів. (Joh 7:42)43Він каже їм: То як же Давид у Дусі називає Його Господом, говорячи:44Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги? (Ps 109:1; Mt 26:64; Ac 2:34; 1Co 15:25; 1Co 15:27; Heb 1:13; Heb 2:8; Heb 10:12; Re 3:21)45Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути йому сином?46І ніхто не міг відповісти Йому ні слова, тож від того дня ніхто більше не наважувався Його запитувати. (Mr 12:34; Lu 20:40)