1Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника. (Mt 13:52; Mt 21:33)2Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника. (Mt 20:13)3Вийшовши о третій годині[1], побачив інших, які стояли без діла на ринку,4і сказав їм: Ідіть і ви у виноградник — і дам вам по справедливості. (Col 4:1)5Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само.6Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: Чому ви стоїте тут без діла цілий день?7Кажуть йому: Бо нас ніхто не найняв. Він каже їм: Ідіть і ви у виноградник [мій — і одержите, що вам належить].8Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших.9Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію.10А коли підійшли перші, то думали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію.11Відтак, одержавши, нарікали на пана,12кажучи: Оці останні попрацювали одну годину, а ти прирівняв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку.13А він у відповідь сказав одному з них: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною? (Mt 20:2; Mt 22:12)14Візьми своє і йди. Я хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі;15хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий? (Mt 6:23)16Так останні будуть першими, а перші — останніми, [бо багато є покликаних, а мало вибраних]. (Mt 19:30)
Ісус нагадує про Свою смерть і воскресіння
17Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо і дорогою сказав їм: (Mr 10:32; Lu 9:51; Lu 18:31)18Ось, ідемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам; і засудять Його на смерть, (Mt 16:21; Joh 18:36)19і видадуть Його язичникам на наругу, на катування та розп’яття, а третього дня Він воскресне. (Mt 10:38; Mt 27:29; Mt 28:6; Joh 18:30; Joh 18:35; Joh 19:1; Ac 21:11)
Прохання матері щодо своїх синів
20Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих зі своїми синами, кланяючись і просячи щось у Нього. (Mt 4:21; Mr 10:35)21Він запитав її: Чого бажаєш? Вона відповідає Йому: Звели, щоби двоє моїх синів сіли — один праворуч Тебе, а другий — ліворуч у Твоєму Царстві. (Mt 13:41; Mt 16:28; Mt 19:28; Lu 1:33; Lu 22:29; Lu 23:42; Joh 18:36)22У відповідь Ісус промовив: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? [Або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?] Кажуть Йому: Можемо. (Mt 26:39)23Він говорить їм: Отже, чашу Мою будете пити [і хрещенням, яким Я хрещуся, будете хреститися], але щоб сісти по правиці й лівиці від Мене, не Моє це давати, а лише кому приготував Мій Отець. (Mt 25:34; Ac 12:2; Re 1:9)24Почувши це, десятеро обурилися на двох братів. (Lu 22:24)
Як стати великим
25Ісус же, покликавши їх, сказав: Ви знаєте, що князі народів володіють ними, а сильні світу панують над ними. (Ps 9:26; Ps 9:31; 1Co 2:6)26Не так буде у вас: бо хто хоче між вами стати великим, той нехай буде вашим слугою, (Mt 5:19; Mt 23:11; Mr 9:35)27і хто лише хоче між вами бути першим, нехай буде вашим рабом; (1Co 9:19; 3Jo 1:9)28так само і Син Людський — прийшов Він не для того, щоби служили Йому, а щоби послужити й віддати Свою душу як викуп за багатьох! (Php 2:7; 1Ti 2:6)
Ісус відкриває очі двом сліпим
29Коли вони виходили з Єрихона, за Ним пішов великий натовп. (Mt 9:27; Mr 10:46; Lu 18:35)30І ось двоє сліпих, які сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, закричали: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів! (Mt 9:27; Mt 17:15)31Натовп втихомирював їх, щоби замовкли, а вони ще дужче кричали, гукаючи: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів! (Mt 19:13)32Ісус зупинився, покликав їх і промовив: Що хочете, щоб Я зробив для вас?33Вони кажуть Йому: Господи, аби відкрилися наші очі.34Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей — і вони враз стали зрячими й пішли за Ним. (Mt 9:36)