1Коли вони наблизилися до Єрусалима і прийшли у Витфагію, до Оливної гори, Ісус послав двох учнів, (Mr 11:1; Lu 19:28; Joh 12:12)2повелівши їм: Ідіть у село, що перед вами; відразу знайдете ослицю на прив’язі й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до Мене. (Mt 26:18)3А коли хтось вам щось скаже, то відповісте, що Господь потребує їх і що відразу ж їх поверне. (Joh 13:13)4Сталося це, щоби збулося сказане пророком, який промовляв:5Скажіть сіонській дочці: Ось, твій Цар іде до тебе — лагідний і верхи на ослиці та осляті, яке народжене від під’яремної! (Mt 11:29)6Учні пішли і зробили так, як звелів їм Ісус:7привели ослицю та осля, поклали на них одяг, і Він сів на них.8І багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші зрізували гілля з дерев і клали на шляху.9Люди, які йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, проголошуючи: Осанна Синові Давидовому! Благословенний Той, Хто йде в Ім’я Господнє! Осанна на висотах! (Ps 117:26; Ps 148:1; Mt 3:11; Mt 9:27)10Коли Він увійшов у Єрусалим, захвилювалося ціле місто, питаючи: Хто це Такий? (Mt 2:3)11А натовп відповідав: Це — Пророк Ісус, Той, Котрий із Назарета галилейського. (Mt 16:14; Mt 21:46; Mr 6:15; Lu 7:16; Lu 7:39; Lu 24:19; Joh 7:40; Joh 7:52)
Ісус звільняє храм від торговців
12Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, хто продавав і купував у храмі, перекинув столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів, (Mr 11:15; Lu 2:24; Lu 19:45; Joh 2:13)13і каже їм: Написано: Мій дім буде названий домом молитви, ви ж робите його печерою розбійників.14Підійшли до Нього сліпі та кульгаві в храмі, і Він оздоровив їх. (Mt 11:5)15Первосвященики та книжники, побачивши чудеса, які Він чинив, і дітей, які вигукували в храмі: Осанна Синові Давидовому! —16обурилися і сказали Йому: Чи чуєш, що вони кажуть? А Ісус відповів їм: Так! Хіба ви не читали ніколи, що з уст немовлят і тих, які ссуть, Ти приготував хвалу? (Ps 8:3; Mt 11:25; Mr 2:25)17Залишивши їх, Він пішов геть з міста до Витанії і замешкав там. (Lu 21:37)
Усе, що попросите в молитві з вірою, — одержите
18Уранці, повертаючись до міста, зголоднів. (Mr 11:12)19Побачивши одну смоківницю при дорозі, Він підійшов до неї і нічого на ній не знайшов, крім самого листя, тож сказав їй: Хай довіку не буде від тебе плоду! І смоківниця враз усохла. (Lu 13:6)20Учні, коли побачили це, здивувалися і кажуть: Як швидко ця смоківниця засохла! (Mt 8:27; Mr 11:20)21У відповідь Ісус сказав їм: Запевняю вас: якщо матимете віру і не будете сумніватися, то не лише зробите те, що сталося зі смоківницею, але коли й цій горі скажете: Піднесися і кинься в море! — так і станеться. (Mt 17:20; Ro 4:20; Jas 1:6)22І все, що попросите в молитві з вірою, — одержите. (Mt 7:7)
Питання про Ісусову владу
23Коли Він увійшов у храм, до Нього, як Він навчав, підійшли первосвященики та старші народу і запитали: Якою владою Ти це робиш? І хто Тобі дав цю владу? (Mt 26:3; Mt 26:47; Mt 27:1; Mr 11:27; Lu 20:1; Ac 4:7)24У відповідь Ісус сказав їм: Задам і Я вам одне запитання. Якщо на нього відповісте Мені, то і Я вам скажу, якою владою Я це чиню:25Хрещення Іванове звідки було? З неба чи від людей? Вони ж міркували між собою: Якщо скажемо: З неба, Він відкаже нам: То чому ви не повірили йому? (Mt 21:32; Joh 1:25; Joh 1:33; Ac 5:38)26Якщо ж скажемо: Від людей, то боїмося народу, бо всі вважають Івана за пророка. (Mt 14:5; Mt 21:46; Lu 22:2; Ac 5:26)27Тож у відповідь вони Ісусові сказали: Не знаємо! Тоді й Він промовив до них: І Я не скажу вам, якою владою Я це чиню!
Притча про неслухняних синів
28Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: Сину, іди попрацюй сьогодні у винограднику! (Lu 15:11)29Той же у відповідь сказав: Не хочу! Та пізніше, розкаявшись, пішов. (Mt 7:21)30Підійшовши до другого, сказав так само. А той у відповідь промовив: Я іду, пане, — але не пішов.31Котрий із двох виконав волю батька? Кажуть: Перший! Промовляє до них Ісус: Запевняю вас, що митники й розпусниці випереджають вас до Царства Божого. (Lu 3:12; Lu 7:29; Lu 7:36; Lu 18:14; Lu 19:1)32Бо прийшов до вас Іван дорогою праведності, та ви не повірили йому, а митники й розпусниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не покаялися, щоб хоч потім повірити йому! (Mt 21:25; Lu 7:29; Joh 7:48; 2Pe 2:21)
Притча про злочинних робітників
33Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, який насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому виноградну давильню[1], збудував башту, найняв робітників і відійшов. (Mt 13:52; Mt 20:1; Mr 12:1; Lu 20:9)34Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до робітників, щоб узяти свою частку врожаю. (Mt 22:3)35Та робітники, схопивши його рабів, кого побили, кого вбили, кого закидали камінням. (Mt 22:6)36Тоді він послав інших рабів, більше, ніж перед тим, але й з ними вчинили так само. (Mt 22:4)37Нарешті послав до них свого сина, кажучи: Посоромляться мого сина. (Heb 1:1)38Робітники ж, побачивши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець; ходімо, вб’ємо його і одержимо його спадщину.39І схопивши його, викинули геть із виноградника і вбили. (Heb 13:12)40Тож коли прийде господар виноградника, то що він зробить тим робітникам?41Кажуть йому: Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим робітникам, які будуть вчасно віддавати його частку.42Каже їм Ісус: Хіба ви не читали ніколи в Писаннях: Камінь, який будівничі відкинули як непридатний, саме він став наріжним. Від Господа це сталося, і це дивовижне в очах наших? (Ps 117:22; Lu 9:22; Ac 4:11; Ro 9:33; Eph 2:20; 1Pe 2:4; 1Pe 2:6)43Тому й кажу це вам, що буде забране від вас Царство Боже і дане народові, який буде приносити його плоди.44І хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого він упаде, того розчавить.45Почувши його притчі, первосвященики та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них, (Mt 27:62)46і намагалися Його схопити, та побоялися людей, котрі вважали Його за пророка. (Mt 21:11; Mt 21:26)