1Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника. (Мт 13:52; Мт 21:33)2Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника. (Мт 20:13)3Вийшовши о третій годині[1], побачив інших, які стояли без діла на ринку,4і сказав їм: Ідіть і ви у виноградник — і дам вам по справедливості. (Кол 4:1)5Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само.6Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: Чому ви стоїте тут без діла цілий день?7Кажуть йому: Бо нас ніхто не найняв. Він каже їм: Ідіть і ви у виноградник [мій — і одержите, що вам належить].8Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших.9Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію.10А коли підійшли перші, то думали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію.11Відтак, одержавши, нарікали на пана,12кажучи: Оці останні попрацювали одну годину, а ти прирівняв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку.13А він у відповідь сказав одному з них: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною? (Мт 20:2; Мт 22:12)14Візьми своє і йди. Я хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі;15хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий? (Мт 6:23)16Так останні будуть першими, а перші — останніми, [бо багато є покликаних, а мало вибраних]. (Мт 19:30)
Ісус нагадує про Свою смерть і воскресіння
17Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо і дорогою сказав їм: (Мр 10:32; Лк 9:51; Лк 18:31)18Ось, ідемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам; і засудять Його на смерть, (Мт 16:21; Ів 18:36)19і видадуть Його язичникам на наругу, на катування та розп’яття, а третього дня Він воскресне. (Мт 10:38; Мт 27:29; Мт 28:6; Ів 18:30; Ів 18:35; Ів 19:1; Дії 21:11)
Прохання матері щодо своїх синів
20Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих зі своїми синами, кланяючись і просячи щось у Нього. (Мт 4:21; Мр 10:35)21Він запитав її: Чого бажаєш? Вона відповідає Йому: Звели, щоби двоє моїх синів сіли — один праворуч Тебе, а другий — ліворуч у Твоєму Царстві. (Мт 13:41; Мт 16:28; Мт 19:28; Лк 1:33; Лк 22:29; Лк 23:42; Ів 18:36)22У відповідь Ісус промовив: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? [Або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?] Кажуть Йому: Можемо. (Мт 26:39)23Він говорить їм: Отже, чашу Мою будете пити [і хрещенням, яким Я хрещуся, будете хреститися], але щоб сісти по правиці й лівиці від Мене, не Моє це давати, а лише кому приготував Мій Отець. (Мт 25:34; Дії 12:2; Об 1:9)24Почувши це, десятеро обурилися на двох братів. (Лк 22:24)
Як стати великим
25Ісус же, покликавши їх, сказав: Ви знаєте, що князі народів володіють ними, а сильні світу панують над ними. (Пс 9:26; Пс 9:31; 1Кор 2:6)26Не так буде у вас: бо хто хоче між вами стати великим, той нехай буде вашим слугою, (Мт 5:19; Мт 23:11; Мр 9:35)27і хто лише хоче між вами бути першим, нехай буде вашим рабом; (1Кор 9:19; 3Ів 1:9)28так само і Син Людський — прийшов Він не для того, щоби служили Йому, а щоби послужити й віддати Свою душу як викуп за багатьох! (флп 2:7; 1Тим 2:6)
Ісус відкриває очі двом сліпим
29Коли вони виходили з Єрихона, за Ним пішов великий натовп. (Мт 9:27; Мр 10:46; Лк 18:35)30І ось двоє сліпих, які сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, закричали: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів! (Мт 9:27; Мт 17:15)31Натовп втихомирював їх, щоби замовкли, а вони ще дужче кричали, гукаючи: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів! (Мт 19:13)32Ісус зупинився, покликав їх і промовив: Що хочете, щоб Я зробив для вас?33Вони кажуть Йому: Господи, аби відкрилися наші очі.34Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей — і вони враз стали зрячими й пішли за Ним. (Мт 9:36)