Матвія 19

Українська Біблія LXX УБТ

1 Після того, як Ісус закінчив ці слова, Він вийшов з Галилеї і прибув до юдейських околиць, що за Йорданом. (Мт 7:28; Мр 10:1; Лк 9:51)2 За Ним пішло багато людей, і Він оздоровив їх там. (Мт 12:15; Мт 15:30)3 Підійшли до Нього фарисеї і, випробовуючи Його, запитали: Чи годиться чоловікові розлучатися зі своєю дружиною з будь-якої причини? (Мт 5:31; Мр 10:2)4 А Він у відповідь сказав: Хіба не читали ви, що Творець на початку створив їх чоловіком і жінкою?5 І сказав: Тому залишить чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і обоє будуть одним тілом. (Еф 5:31)6 То вже буде не два, а одне тіло. Отже, що Бог поєднав, людина хай не розлучає. (1Кор 6:16; 1Кор 7:10)7 Кажуть Йому: А чому ж Мойсей звелів дати листа про розлучення і її відпустити?8 Він каже їм: Мойсей через вашу жорстокість дозволив вам розлучатися з вашими дружинами, але спочатку так не було.9 Кажу ж вам, що кожен, хто розлучається зі своєю дружиною, — за винятком випадку, спричиненого розпустою, — і одружується з іншою, чинить перелюб, [і хто одружується з розлученою, чинить перелюб]. (Лк 16:18)10 Його учні кажуть Йому: Коли така справа чоловіка з жінкою, то краще не одружуватися. (1Кор 7:7; 1Кор 7:17)11 Він же сказав їм: Не всі розуміють це слово, а лише ті, кому дано.12 Бо є євнухи, які такими народилися з лона матері; є євнухи, яких оскопили люди, і є євнухи, які задля Царства Небесного оскопили самі себе. Хто може збагнути, нехай збагне.13 Тоді привели до нього дітей, щоб руки поклав на них і помолився, а учні заборонили їм. (Мт 9:18; Мт 20:31; Мр 10:13; Лк 18:15)14 Та Ісус сказав: Облиште дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо для таких є Царство Небесне. (Мт 18:2; Мр 9:38; Дії 8:36; Дії 10:47)15 І, поклавши на них руки, Він пішов звідти. (Лк 9:51)16 І ось один, підійшовши, сказав Йому: Учителю [добрий], що доброго я маю робити, аби мати вічне життя? (Мр 10:17; Лк 18:18)17 Ісус сказав йому: Чому питаєш Мене про добре? Добрий тільки Один Бог. Як хочеш увійти до життя, дотримуйся заповідей.18 Той питає Його: Яких? Ісус відповів: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво, (Лк 10:26; Рим 13:9)19 шануй батька та матір і люби ближнього свого, як самого себе. (Мт 22:39)20 Каже Йому юнак: Це все зберіг я [змалку], чого ще мені бракує?21 Ісус відповів йому: Якщо хочеш бути досконалим, піди та продай своє майно, роздай бідним і матимеш скарб на небесах, а тоді приходь і йди за Мною. (Мт 5:48; Мт 6:20; Мт 8:22; Мт 13:44; Лк 12:33)22 Почувши ці слова, юнак із сумом відійшов, бо мав великі маєтки.23 А Ісус сказав Своїм учням: Запевняю вас, що важко багатому ввійти в Царство Небесне. (Мр 10:23; Лк 6:24; Лк 18:24)24 І ще додам: легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.25 Почувши це, учні дуже здивувалися і сказали: То хто ж тоді може спастися? (Мт 7:28)26 Поглянувши на них, Ісус промовив: Для людей це неможливо, а для Бога все можливе. (Мр 14:36)27 Тоді Петро, звернувшись до Нього, сказав: Ось ми залишили все й пішли за Тобою, то що нам буде? (Мт 4:20; Лк 5:28)28 А Ісус відказав: Запевняю вас, що ви, які пішли за Мною, у новому бутті, коли сяде Син Людський на престолі Своєї слави, сядете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять племен Ізраїля. (Мт 16:27; Мт 20:21; Лк 22:30; Ів 3:5; Тит 3:5; Об 3:21)29 І кожний, хто задля Мого Імені залишить дім або братів, або сестер, або батька, або матір, [або дружину], або дітей, або поля, той отримає в сто разів більше і матиме у спадок вічне життя. (Мт 4:22; Мт 10:37)30 Багато перших будуть останніми, а останні — першими. (Мт 20:16; Лк 13:30)