1Через шість днів Ісус бере Петра, Якова та його брата Івана і виводить їх самих на високу гору. (Мт 26:37; Мр 5:37; Мр 9:2; Мр 13:3; Лк 9:28; 2Пет 1:16)2І Він преобразився перед ними: обличчя Його засяяло, немов сонце, одяг став білий, немов світло. (Мт 13:43; Об 1:16)3І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним. (Мт 17:10)4Озвавшись, Петро сказав Ісусові: Господи, добре нам тут; коли хочеш, поставлю тут три намети: один Тобі, один Мойсеєві та один Іллі. (Лк 9:54)5Поки він говорив, ясна хмара оповила їх, і з хмари пролунав голос: Це є Мій Улюблений Син, Якого Я вподобав; Його слухайте! (Мт 3:17)6Почувши це, учні попадали долілиць і дуже злякалися.7Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: Підійміться й не бійтеся. (Об 1:17)8Підвівши свої очі, учні не побачили нікого, крім одного Ісуса.9Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм, говорячи: Нікому не розповідайте про видіння, доки Син Людський не воскресне з мертвих. (Мт 8:4; Дії 9:10)10І учні запитали Його, кажучи: Чому книжники говорять, що спочатку має прийти Ілля? (Мр 9:11)11А Він, відповідаючи їм, сказав: Ілля справді прийде і все приготує. (Дії 1:6)12Проте кажу вам, що Ілля вже прийшов, та його не впізнали, але зробили з ним те, що хотіли. Так і Син Людський має від них постраждати. (Мт 11:14; Мт 14:9; Мт 16:21)13Тоді учні зрозуміли, що Він говорив їм про Івана Хрестителя.
Ісус оздоровляє сновиду
14Коли вони прийшли до людей, то до Нього підійшов один чоловік і, упавши Йому до ніг, (Мр 9:14; Лк 9:37)15каже: Господи, помилуй мого сина, бо він — сновида і тяжко страждає: часто кидається у вогонь і часто у воду. (Мт 4:24; Мт 9:27; Мт 15:22; Мт 20:30; Лк 17:13)16Я привів його до Твоїх учнів, та вони не могли його оздоровити.17А Ісус сказав у відповідь: О роде невірний і розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть Мені його сюди! (Мт 12:39; Ів 14:9)18І погрозив йому Ісус, і біс вийшов з нього: тієї ж миті юнак одужав. (Мт 8:13)
Про силу віри
19Тоді учні, прийшовши до Ісуса, Який був на самоті, запитали: Чому ми не змогли його вигнати? (Мт 10:1)20Він сказав їм: Через ваше маловір’я. Запевняю вас: коли будете мати віру, як гірчичне зерно, то скажете цій горі: Перейди звідси туди! — і вона перейде; і нічого не буде для вас неможливого. (Мт 6:30; Мт 13:31; Мт 21:21; Лк 17:6; 1Кор 13:2)21[Цей же рід не виходить інакше — тільки молитвою і постом].
Ісус нагадує про Свою смерть і воскресіння
22Коли вони зібралися в Галилеї, Ісус сказав їм: Син Людський буде виданий у руки людям, (Мт 16:21; Мр 9:30; Лк 9:43)23і вони Його вб’ють, але третього дня Він воскресне. І учні дуже засмутилися. (Мт 28:6; Ів 16:6)
Ісус платить данину
24Коли вони прибули в Капернаум, наблизилися збирачі дідрахм[1] до Петра і запитали: А ваш Учитель заплатить дідрахму? (Мт 9:1; Мт 22:19)25Він відповідає: Так. А коли ввійшов до хати, випередив його Ісус, промовивши: Як тобі здається, Симоне, з кого земні царі беруть данину чи податок: зі своїх синів чи із чужих?26Коли той відповів: Із чужих, — то Ісус сказав йому: Отже, сини вільні. (1Кор 9:1)27Але, щоб ми не спокусили їх, піди до моря, закинь вудку, візьми рибу, яка першою попадеться, і, відкривши їй рота, знайдеш статир[2]; візьми його і дай їм за Мене та за себе. (Мр 14:13; Рим 14:13; 1Кор 8:13)