1Петро та Іван ішли до храму на молитву на дев’яту годину[1]. (Lu 22:8; Ac 3:11; Ac 4:13; Ac 4:19; Ac 8:14; Ac 10:3; Ac 10:9; Ac 10:30)2І був тут один чоловік, кривий від народження; його приносили і садовили щодня перед воротами храму, котрі називали Гарними, аби просив милостиню у тих, хто приходив до храму. (Ac 14:8)3Побачивши Петра й Івана, які хотіли увійти до храму, він почав просити милостиню.4Поглянули на нього Петро з Іваном і сказали: Подивися на нас! (Ac 13:9; Ac 14:9)5Він пильно дивився на них, сподіваючись щось від них одержати.6А Петро сказав: Срібла й золота не маю, але що маю, те й даю тобі: в Ім’я Ісуса Христа Назарянина встань і ходи! (Mt 8:15; Joh 5:8; Ac 2:22; Ac 3:16; Ac 4:7; Ac 4:10)7І, узявши його за праву руку, підвів його. Відразу ж зміцніли його стопи й суглоби. Підскочивши, він устав і почав ходити. (Lu 4:39)8Тож ввійшов з ними в храм, ходив і підскакував, хвалячи Бога. (Joh 5:14; Ac 2:47; Ac 14:10)9І весь народ побачив, як він ходив і вихваляв Бога.10Коли ж дізналися, що це той, який сидів заради милостині біля Гарних воріт храму, переповнилися страхом і подивом від того, що з ним сталося. (Lu 5:9; Lu 5:26)11Оскільки він був біля Петра й Івана, то збігся до них весь здивований народ у притвор, який називається Соломоновим. (Joh 10:23; Ac 5:12)
Проповідь у храмі
12Побачивши це, Петро звернувся до народу: Мужі ізраїльські! Чого дивуєтеся із цього? Чому дивитеся на нас так, наче ми своєю силою або побожністю зробили, щоб він ходив? (Ac 14:15)13Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова, Бог наших батьків, прославив Свого слугу Ісуса, Якого ви видали й відреклися перед Пилатом, який присудив Його відпустити. (Lu 20:37; Lu 23:16; Ac 3:26)14Ви відреклися від Святого й Праведного, а випросили звільнити вам людину-вбивцю. (Mt 27:19; Lu 23:18; Lu 23:25; Lu 23:47; Ac 4:27; Ac 4:30; Ac 7:52; Ac 22:14; 1Pe 3:18; 1Jo 2:1)15Володаря життя ви вбили, та Бог воскресив Його з мертвих, свідками чого є ми. (Ac 1:22; Ac 2:24; Ac 4:10; Ac 5:30; Ac 5:31; Ac 7:52; Ac 10:40; Ac 13:30; Ac 13:37; Heb 2:10; Heb 12:2)16І вірою в Ім’я Його — Його Ім’я оздоровило того, кого бачите й знаєте. Віра, яка від Нього, дала йому це зцілення перед усіма вами. (Ac 14:9)17А тепер, [мужі-] брати, знаю, що зробили ви так через незнання — і так само ваші володарі. (Lu 23:34; Ac 13:27; Ac 17:30; 1Ti 1:13)18Бог провістив наперед устами всіх пророків, що Христос має постраждати; так Він і виконав. (Lu 24:26; Ac 26:22)19Тож покайтеся і наверніться, аби були стерті ваші гріхи, (Ac 2:38; Ac 26:20; Col 2:14)20щоб від обличчя Господнього прийшов час відлиги, щоби послав наперед призначеного вам Ісуса Христа, (Ac 2:36; 2Pe 3:12)21бо треба, щоб небо прийняло Його до часу відновлення всього, про що Бог говорив устами Своїх святих відвічних пророків. (Lu 1:70; Ac 1:6)22Мойсей провіщав [батькам], що Господь, Бог ваш, підійме вам Пророка з братів ваших, як і мене: Його слухайте в усьому, що тільки скаже вам. (Mr 9:7; Ac 7:37)23Буде так, що кожна душа, яка не послухає Того Пророка, буде вигублена з народу.24І так само всі пророки — від Самуїла й пізніших — говорили й сповіщали про ці дні. (Lu 24:27; Ac 10:43)25Ви — сини пророків і Завіту, який Бог заповів вашим батькам, кажучи Авраамові: І в нащадкові твоєму благословляться всі народи землі! (Lu 1:72)26Воскресивши Слугу Свого, Бог насамперед послав Його вам, і Він благословить вас, щоб відвернувся кожний з вас від свого зла! (Mt 12:18; Ac 3:13; Ac 4:27; Ac 4:30; Ac 13:46; Ro 1:16; Ro 2:9)