1Першу книгу я написав про все, Теофіле, що Ісус почав робити й навчати, (Лк 1:3; Лк 3:23)2аж до того дня, коли, давши через Святого Духа накази апостолам, яких вибрав, Він вознісся. (Мт 28:20; Лк 6:13; 1Тим 3:16)3Після Своїх страждань Він постав живий перед ними, з багатьма доказами, з’являючись їм упродовж сорока днів і розповідаючи про Царство Боже. (Дії 13:31; Дії 28:31)
Вознесіння Ісуса на небо
4І як були зібрані разом, Він звелів їм з Єрусалима не відходити, але очікувати обітниці від Отця, про котру, — сказав Він, — ви чули від Мене, (Мр 16:19; Лк 24:49; Лк 24:50; Ів 14:16; Дії 2:33; Дії 2:39; Дії 10:41)5бо Іван хрестив водою, ви ж за декілька тих днів будете хрещені Духом Святим! (Лк 3:16; Дії 11:16)6А вони зійшлися й запитували Його, кажучи: Господи, чи не в цей час Ти відновиш царство Ізраїля? (Мт 17:11; Лк 19:11; Дії 3:21)7Та Він сказав їм: Не вам знати час і строки, котрі Отець встановив Своєю владою, (Мт 24:36)8але ви приймете силу, коли Святий Дух зійде на вас, і ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, по всій Юдеї та Самарії — і аж до краю землі! (Дії 5:28; Дії 5:32; Дії 8:1; Дії 10:39; 1Сол 1:5)9Сказавши це, коли вони дивилися, Він став підійматися, і хмара забрала Його з їхніх очей. (Ів 6:62; 1Сол 4:17; Об 11:12)10Як вони вдивлялися в небо, коли Він віддалявся, то два мужі в білих одежах постали перед ними (Лк 24:4; 1Пет 3:22)11і сказали: Галилейські мужі, чого стоїте і вдивляєтеся в небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, коли Він відходив на небо! (Лк 21:27; Дії 2:7; Дії 13:31; 1Тим 3:16)12Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, званої Оливною, що недалеко від Єрусалима, — на відстані ходи в суботу[1].13Прийшовши, вони увійшли в горницю, де були Петро та Іван, Яків і Андрій, Филип і Хома, Вартоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот[2] і Юда Яковів. (Мт 9:9; Мт 10:2; Дії 20:8)14Усі вони з жінками, з Марією, матір’ю Ісуса, та Його братами перебували однодушно в молитві [й благанні]. (Мт 13:55; Лк 8:2; Ів 7:3; Дії 2:42; Дії 2:46; Дії 4:24; Дії 5:12)
Замість Юди обирають Маттія
15Тими ж днями Петро, ставши серед братів, а людей було близько ста двадцяти осіб, сказав: (1Кор 11:20)16Мужі, брати! Треба було, аби сповнилося Писання, яке провіщав Дух Святий устами Давида про Юду, котрий привів тих, які схопили Ісуса, (Пс 40:10; Лк 22:47; Дії 1:20)17бо він був зарахований до нас і отримав частку в цьому служінні. (Лк 22:3; Дії 1:25)18Він здобув місце ціною неправди і, коли впав сторчма головою, розпоров живіт, і випали всі його нутрощі. (Мт 27:3; 2Пет 2:15)19Це стало відомо всім мешканцям Єрусалима, тому те місце їхньою мовою зветься Акелдама, тобто Поле крові. (Дії 4:16; Дії 9:42; Дії 19:17)20Адже в книзі Псалмів написано: Нехай стане його житло пусткою і хай не буде нікого, хто жив би в ньому! А також: Служіння його нехай візьме інший! (Пс 68:26; Пс 108:8; Мт 23:38)21Отже, треба, щоб один з тих мужів, який був з нами впродовж усього часу, коли Господь Ісус перебував і спілкувався з нами, — (Ів 15:27; Дії 4:33; Дії 11:20; Дії 16:31; Дії 20:21; Дії 20:24; Дії 20:35)22почавши від хрещення Івана і до дня, як Він вознісся від нас, — щоб разом із нами один з них був свідком Його воскресіння. (Дії 2:32; Дії 3:15; Дії 4:33; Дії 5:32; Дії 10:37; Дії 10:41; Дії 13:31; 1Кор 15:15)23І поставили двох: Йосифа, якого називали Варсавою, котрий був прозваний Юстом, і Маттія,24та, помолившись, сказали: Ти, Господи, Який знаєш серця всіх, покажи, кого з цих двох Ти вибрав (Лк 16:15; Дії 15:8)25зайняти місце служіння і апостольства, замість Юди, який відпав, щоби піти на своє місце! (Дії 1:17)26І кинули жереб. І випав жереб на Маттія, якого й зараховано до одинадцятьох апостолів. (Мт 28:16)