1Після цього було юдейське свято, і Ісус прийшов у Єрусалим. (Ів 2:13; Ів 6:4; Ів 7:2; Ів 7:10)2Є в Єрусалимі біля Овечої брами купальня, що по-юдейському називається Витезда, вона має п’ять критих входів. (Ів 9:7)3У них лежало багато недужих, сліпих, кривих, сухих, [які очікували руху води.4Бо ангел Господній час від часу сходив до купальні й збурював воду. Хто перший заходив після збурення води, той ставав здоровим, хоч би якою була його недуга].5Був там один чоловік, який тридцять вісім років нездужав.6Ісус, побачивши його, як лежав, і, знаючи, що довго він уже хворіє, сказав йому: Чи ти хочеш стати здоровим? (Лк 8:29)7Хворий відповів Йому: Пане, не маю людини, яка вкинула б мене до купальні, коли забурлить вода. Коли ж я приходжу, то інший уже заходить раніше за мене.8Каже йому Ісус: Устань, візьми постіль свою і ходи! (Мт 9:6)9І чоловік тут же став здоровим, узяв свою постіль і почав ходити. (Ів 9:14; Дії 3:7)10Була тоді субота. Тому юдеї казали до того, хто видужав: Нині субота, і не годиться тобі носити свою постіль. (Мт 12:2)11Він же відповів їм: Той, Хто мене оздоровив, сказав мені: Візьми свою постіль і ходи!12Вони запитали його: Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти й ходити? (Лк 5:21)13Оздоровлений не знав, Хто Він, бо Ісус увійшов у натовп, який був на тому місці.14Згодом Ісус зустрів його в храмі й сказав йому: Ось видужав ти. Не гріши більше, щоби чого гіршого не сталося тобі. (Мт 12:45; Ів 8:11)15Пішов цей чоловік і сповістив юдеям, що його оздоровив Ісус.
Ісус — Син Божий
16І стали юдеї переслідувати Ісуса [й намагалися Його вбити] за те, що робив таке в суботу. (Мт 12:14; Ів 5:18)17Ісус же відповів їм: Мій Отець працює дотепер, — працюю і Я. (Ів 9:4)18Отже, юдеї ще більше намагалися Його вбити не тільки за те, що порушував суботу, але й що Бога називав Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові. (Мт 12:14; Ів 5:16; Ів 7:1; Ів 7:19; Ів 7:25; Ів 7:30; Ів 8:37; Ів 8:40; Ів 10:33; Ів 10:36; Ів 11:53; Ів 19:7)19У відповідь Ісус говорив їм: Знову й знову запевняю вас: Син не може робити нічого Сам від Себе, а тільки те, що бачить, як Отець робить; що Він робить, — те й Син також робить. (Ів 3:11; Ів 5:30; Ів 8:28; 2Кор 3:5)20Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що Сам робить, і покаже Йому діла ще більші від цих, щоб ви дивувалися. (Ів 3:35; Ів 14:12)21Отож, як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син, кого хоче, оживляє,22оскільки Отець не судить нікого, але весь суд передав Синові, (Ів 5:27; Ів 8:15; Дії 10:42)23щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує і Отця, Який Його послав. (Лк 10:16)24Знову й знову запевняю вас, що хто слухає Моє слово і вірить у Того, Хто послав Мене, має вічне життя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя. (Ів 3:15; Ів 3:18; Ів 3:36; Ів 6:40; Ів 6:47; Ів 8:51; Ів 10:10; Ів 10:28; Ів 11:25; Ів 17:2; Ів 20:31; Рим 8:1; 1Ів 3:14)
Про воскресіння мертвих
25Знову й знову запевняю вас, що надходить час, — і він вже є, — коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть. (Ів 4:23; Ів 5:28)26Бо як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати в Собі життя. (Ів 1:4; Ів 6:57)27І дав Йому владу [і] суд чинити, бо він є Сином Людським. (Ів 1:51; Дії 10:42)28Не дивуйтеся цьому, бо надходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос; (Ів 5:25)29і вийдуть ті, які робили добро, у воскресіння життя, а ті, які робили зло, — у воскресіння суду. (Мт 25:46; Дії 24:15; 2Кор 5:10; 1Сол 4:16; Об 20:13)30Не можу Я Сам від Себе робити нічого. Як Я чую, так і суджу, і Мій суд справедливий, бо не шукаю Своєї волі, але волі Того, Хто Мене послав, — [Отця]. (Ів 4:34; Ів 8:16; Ів 8:28)
Істинне свідчення про Ісуса
31Якщо Я свідчу Сам про Себе, то Моє свідчення неправдиве. (Ів 8:13)32Є інший, Хто свідчить про Мене; і знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, істинне. (Ів 5:36; Ів 8:18; 1Ів 5:9)33Ви посилали до Івана, і він засвідчив істину. (Ів 1:7; Ів 1:19)34Я ж не від людини приймаю свідчення, але кажу це для того, щоб ви були спасенні. (Ів 3:17; Ів 11:42)35Він був світильником, який горів і світив, ви ж хотіли порадуватися від його світла на якийсь час. (Пс 131:16; Мт 11:7; Ів 1:8; 2Кор 7:8; Гал 2:5; Флм 1:15)36Я ж маю свідчення більше, ніж свідчення Івана, адже діла, які Мені доручив Отець, щоб Я їх довершив, — ті діла, які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець Мене послав. (Мт 9:6; Мт 11:2; Мт 12:28; Ів 4:34; Ів 5:32; Ів 10:25; Ів 10:38; Ів 14:11; Ів 15:24)37І Сам Отець, Який послав Мене, засвідчив про Мене. А ви голосу Його ніколи не чули і виду Його ніколи не бачили, (Ів 1:18; Ів 8:18; Ів 12:28)38і не маєте Його слова, яке перебувало б у вас, тому що не вірите Тому, Кого Він послав. (Рим 2:17; 1Ів 2:14)39Дослідіть Писання! Адже ви думаєте через них мати вічне життя, а вони свідчать про Мене. (Лк 18:31; Лк 24:27; Лк 24:44; Ів 1:45; 2Тим 3:15; 1Пет 1:10; Об 19:10)40Та ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя. (Мт 23:37)41Слави від людей Я не приймаю, (1Сол 2:6)42але знаю вас, що Божої любові ви не маєте в собі. (Лк 11:42; 2Сол 3:5; 1Ів 2:15)43Я прийшов у Ім’я Мого Отця, — і ви не приймаєте Мене. Якщо ж інший прийде у своє ім’я, того приймете. (Мт 24:5; Ів 1:11; Ів 10:25)44Як ви можете повірити, коли приймаєте одне від одного славу, а слави, що від єдиного Бога, — не шукаєте? (Мт 23:5; Ів 7:18; Ів 12:39; Ів 12:43; Рим 2:29; 1Тим 1:17)45Не думайте, що Я буду оскаржувати вас перед Отцем; є той, хто вас звинувачує, — Мойсей, на якого ви надієтеся.46Бо коли б ви вірили Мойсеєві, то вірили б і Мені, адже він написав про Мене. (Ів 1:45; Ів 7:19)47Якщо ж ви не вірите його Писанням, то як ви повірите Моїм словам? (Лк 16:31)