1Після цього Ісус пішов на другий бік Тиверіадського моря Галилеї. (Мт 14:13; Мт 15:32; Мр 6:32; Мр 8:1; Лк 9:10; Ів 21:1)2І за Ним ішов великий натовп, оскільки бачили чудеса, які Він здійснював над хворими. (Мт 15:30; Ів 2:11)3Ісус вийшов на гору й сидів там зі Своїми учнями. (Мт 5:1; Ів 6:15)4Наближалася Пасха — юдейське свято. (Ів 2:13; Ів 5:1)5Тоді Ісус, піднявши очі, побачив, що великий натовп іде до Нього, і каже Филипові: За що купимо хліба, щоб вони поїли? (Ів 1:43; Ів 4:8)6Він говорив це, випробовуючи його, бо Сам знав, що мав робити. (Ів 8:6)7Відповів йому Филип: На двісті динаріїв[1] хліба буде недостатньо, щоб кожний хоч трохи одержав.8Каже Ісусові один із Його учнів, Андрій, брат Симона-Петра: (Ів 1:40)9Тут є [один] хлопець, який має п’ять ячмінних хлібів та дві риби, але що це на таку кількість?10Промовив Ісус: Розсадіть людей! Було тут багато трави. Тож посідали люди, числом тисяч зо п’ять.11Ісус узяв хліби і, віддавши хвалу, подав [учням; учні ж] — тим, які посідали; також і рибу, скільки бажали. (Лк 22:19; Ів 21:9; Ів 21:13)12Коли наїлися, Він сказав Своїм учням: Зберіть залишені куски, щоб нічого не пропало.13Зібрали й наповнили дванадцять кошиків шматками з п’ятьох ячмінних хлібів, що залишилися після тих, які їли.14Тоді люди, побачивши чудо, яке [Ісус] учинив, говорили, що Він є справжній Пророк, Який має прийти у світ. (Мт 3:11; Ів 1:21; Ів 2:11; Ів 11:27)15А Ісус, знаючи, що вони мають намір прийти, взяти й проголосити Його Царем, відійшов знову Сам на гору. (Мт 14:13; Ів 2:24; Ів 6:3; Ів 12:13)
Ісус іде по морю
16З настанням вечора Його учні спустилися до моря, (Мт 14:22; Мр 6:45)17увійшли в човен і попливли на другий бік моря, до Капернаума. Уже стемніло, а Ісус ще не приходив до них; (Ів 2:12)18море розхвилювалося, бо подув сильний вітер. (Мт 8:24)19Коли вони пропливли десь двадцять п’ять чи тридцять стадій[2], то побачили, що Ісус іде по морю й наближається до човна, — і налякалися.20Він же каже їм: Це Я, не бійтеся!21Вони хотіли взяти Його до човна, а тим часом човен пристав до берега, куди вони прямували. (Пс 106:30)
Ісус — хліб життя
22Наступного дня юрба, яка перебувала на другому боці моря, побачила, що іншого човна там не було, крім [того] одного, [до якого ввійшли Його учні], і що Ісус не входив до човна зі Своїми учнями, а відпливли лише самі Його учні. (Мт 14:34; Мр 6:53)23Тим часом з Тиверіади припливли інші човни поблизу того місця, де їли хліб після того, як Господь віддав хвалу. (Ів 6:11)24Коли люди побачили, що там немає ні Ісуса, ні Його учнів, вони самі посідали у човни й попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса. (Мр 1:37; Ів 2:12)25Коли знайшли Його на тому боці моря, сказали Йому: Равві, коли Ти прибув сюди?26У відповідь Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудеса, але тому, що їли хліб і наситилися. (Ів 2:11)27Не працюйте для поживи, яка гине, але для поживи, яка залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо Його призначив Бог Отець! (Ів 1:51; Ів 4:14; Ів 4:32; 2Кор 1:22)28Запитали в Нього: Що нам робити, аби чинити Божі діла?29У відповідь Ісус їм сказав: Боже діло є те, щоб ви повірили в Того, Кого Він послав. (1Ів 3:23)30Тоді сказали Йому: Яку ознаку Ти зробиш, щоб ми побачили і повірили Тобі? Що Ти зробиш? (Мт 12:38; Ів 2:18; Ів 2:23)31Наші батьки їли манну в пустелі, згідно з написаним: Хліб з неба дав їм їсти! (Пс 77:24; Ів 6:49)32А Ісус їм відказав: Знову й знову запевняю вас: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Мій Отець дає вам справжній хліб з неба,33бо хлібом Божим є Той, Хто сходить з неба і дає світові життя. (Ів 6:51)34Тоді сказали Йому: Господи, давай нам завжди цей хліб! (Мт 6:11; Ів 4:15)35Сказав їм Ісус: Я — хліб життя! Хто приходить до Мене, — не буде голодувати, і хто вірить у Мене, — ніколи не буде спраглим. (Мт 5:6; Ів 4:14; Ів 6:48; Ів 6:51)36Але Я сказав вам, що ви хоч і побачили Мене, але не вірите. (Ів 6:64; Ів 15:24)37Усе, що дає Мені Отець, прийде до Мене; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть, (Ів 6:39; Ів 6:44; Ів 6:65; Ів 10:29; Ів 17:2; Ів 17:6; Ів 17:12; Ів 17:24; Ів 18:9)38бо Я зійшов з неба виконувати не Мою волю, а волю Того, Хто Мене послав, — [Отця]. (Мт 26:39; Мт 26:42; Ів 4:34)39А воля Того, Хто Мене послав, — [Отця], — є та, аби все, що Він Мені дав, Я не втратив, але воскресив це останнього дня. (Ів 6:37; Ів 6:44; Ів 6:54; Ів 10:28; Ів 11:24; Ів 12:48; Ів 17:12; Ів 18:9)40Воля Мого Отця є та, щоб кожний, хто бачить Сина й вірить у Нього, мав вічне життя, — і Я воскрешу його останнього дня. (Ів 5:24; Ів 6:39; Ів 12:45)41Тож нарікали на Нього юдеї, бо Він сказав: Я — хліб, який зійшов з неба, — (Ів 6:43; Ів 6:51; Ів 6:61; Ів 7:32)42і казали: Хіба це не Ісус, син Йосифа, батька й матір Якого ми знаємо? Як же тепер [Він] каже: Я зійшов з неба? (Мт 13:55; Лк 3:23; Ів 7:27)43У відповідь Ісус сказав їм: Не ремствуйте між собою. (Ів 6:41)44Ніхто не може прийти до Мене, коли Отець, Який Мене послав, не притягне його, — і Я воскрешу його останнього дня. (Ів 6:37; Ів 6:39)45Написано в пророків: І всі будуть навчені Богом! Кожний, хто чув Отця і навчився, приходить до Мене. (Ів 8:38; 1Сол 4:9; 1Ів 2:27)46Не тому, що Отця хтось бачив; хіба лише Той, Хто є від Бога, — Він і бачив Отця. (Ів 1:18; Ів 7:29; Ів 9:16; Ів 9:33; Ів 17:7)47Знову й знову запевняю вас: той, хто вірить [у Мене], має вічне життя. (Ів 5:24)48Я — хліб життя! (Ів 6:35; Ів 6:51)49Ваші батьки їли манну в пустелі, — і повмирали. (Ів 6:31; Ів 6:58; 1Кор 10:3; 1Кор 10:5)50Цей же — хліб, який сходить із неба, аби той, хто його їсть, не помер.51Я — хліб живий, який зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, — це Моє тіло, [яке Я віддам] для життя світу! (Мр 14:22; Ів 4:14; Ів 6:33; Ів 6:35; Ів 6:38; Ів 6:41; Ів 6:48; Ів 6:58)52Тоді стали сперечатися між собою юдеї, кажучи: Як це може Він дати нам їсти Своє тіло?53А Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: якщо не будете їсти тіла Сина Людського і не будете пити Його крові, не будете мати в собі життя. (Ів 1:51; Ів 4:14)54Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня. (Мт 26:26; Ів 6:39)55Адже Моє тіло — справжня пожива, а Моя кров — справжній напій.56Хто споживає Моє тіло і п’є Мою кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому. (Ів 14:20; Ів 15:4; Ів 17:23; 1Ів 3:6; 1Ів 3:24)57Як послав Мене живий Отець, так і Я живу через Отця, — і той, хто буде споживати Мене, житиме через Мене. (Ів 5:26)58Це є хліб, який зійшов із неба. Не так, як батьки [ваші манну] їли й померли, а хто споживатиме цей хліб, буде жити вічно! (Ів 6:49; Ів 6:51)59Так говорив Він, навчаючи в синагозі в Капернаумі. (Ів 2:12)
Багато хто з учнів покидає Ісуса
60Чимало Його учнів, почувши це, казали: То жорстокі слова! Хто може їх слухати? (Мр 4:33; Лк 6:17; Ів 6:52; Ів 8:43)61Ісус же, знаючи в Собі, що Його учні нарікають через це, сказав їм: Чи це вас спокушує? (Мт 11:6; Ів 6:41)62А що ж буде, як ви побачите, що Син Людський підіймається туди, де був раніше? (Ів 1:15; Ів 1:51; Ів 3:13)63Дух оживляє, а тіло ніяк не допомагає. Слова, які Я вам сказав, є дух і життя. (Ів 3:34; Ів 5:24; Ів 6:68; Ів 15:3; 1Кор 15:45; Гал 6:8; 1Пет 3:18)64Але є деякі з вас, які не вірять! Ісус із самого початку знав, хто є ті, які не вірять, і хто є той, котрий Його зрадить. (Ів 2:25; Ів 5:38; Ів 6:36; Ів 6:71; Ів 8:45; Ів 10:26; Ів 12:4; Ів 13:11; Ів 18:2; Ів 18:4; Ів 18:5; Ів 21:20)65І Він додав: Тому Я сказав вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо йому не було дано від [Мого] Отця. (Ів 3:27; Ів 6:37)66Від того часу багато хто з Його учнів відійшов геть і вже не ходив з Ним.67Тоді Ісус сказав дванадцятьом: Може, і ви хочете відійти? (Мт 16:15; Мр 8:29; Лк 9:20; Ів 6:70; Ів 20:24)68А Симон-Петро відповів Йому: Господи, до кого ми підемо? Ти маєш слова вічного життя; (Ів 6:63; Дії 5:20)69і ми повірили й пізнали, що Ти є Святий — [Син живого] Бога! (Мр 1:24; 1Ів 2:20; 1Ів 4:16)70Відповів їм Ісус: Чи не дванадцятьох вас Я вибрав? Але один з вас є дияволом. (Лк 6:13; Лк 22:3; Ів 13:18)71Він говорив про Юду Іскаріота, сина Симона, бо він, будучи одним із дванадцятьох, мав Його зрадити. (Мт 26:14; Ів 6:64)