Ваш браузер застарів. Якщо Євангельське мовлення Bibleserver працює дуже повільно, будь ласка, оновіть свій браузер.

Увійдіть
… і використовуйте всі функції!

  • Читати1. Mose 3
  • Примітки
  • Теги
  • Вподобань
  • Історія
  • Словники
  • План читання
  • Графіка
  • Відео
  • теми
  • Пожертвувати
  • Блог
  • Розсилка новин
  • Партнер
  • Допомога
  • Контакт
  • Навик Alexa
  • Для веб-майстрів
  • Політика конфіденційності
  • Загальний регламент захисту даних (GDPR)
  • Відбиток
  • Language: українська
© 2025 ERF
Зареєструватися безкоштовно

Івана 10

Українська Біблія LXX УБТ

від Ukrainian Bible Society

Притча про пастиря овець

1 Знову й знову запевняю вас: хто не входить до овечої кошари дверима, але перелазить в іншому місці, той злодій і розбійник, 2 а хто входить дверима, той пастир овець. 3 Йому воротар відчиняє, і вівці слухаються його голосу; він кличе своїх овець по імені й виводить їх. (Пс 94:7; Ів 10:16; Ів 10:27; Ів 18:37; Об 3:20) 4 Коли він усіх своїх овець веде, то йде перед ними, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос; (Пс 79:2) 5 за чужим же вони не підуть, а втікатимуть від нього, бо не знають чужого голосу! 6 Таку притчу розповів їм Ісус. Та вони не зрозуміли, що означало те, про що Він говорив їм. (Ів 16:25) 

Я — Пастир добрий

7 Тоді ще сказав [їм] Ісус: Знову й знову запевняю вас, що Я — двері для овець. (Ів 14:6) 8 Усі, котрі приходили переді Мною, були злодії та розбійники, але вівці не слухали їх. 9 Я — двері! Якщо хто Мною ввійде, то буде спасенний; він увійде і вийде, і знайде пасовисько. (Пс 117:20) 10 Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити і погубити. Я ж прийшов, щоб ви мали життя і щоб над міру мали. (Ів 5:24) 11 Я — Пастир добрий! Пастир добрий кладе Свою душу за овець. (Ів 15:13; Євр 13:20) 12 Наймит же і той, хто не є пастирем, якому вівці не належать, коли бачить наближення вовка, кидає овець і втікає, а вовк хапає і розполохує [овець]; (Дії 20:29) 13 [наймит утікає], адже він — наймит і про овець не дбає. (Ів 12:6) 14 Я — Пастир добрий. І Я знаю Своїх, і Мої знають Мене; (Ів 10:27; 1Кор 13:12) 15 як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця, і кладу Свою душу за овець. (Мт 11:27; Ів 15:13; Ів 17:25) 16 Я маю й інших овець, які не з цієї кошари, тож Мені треба і їх привести; вони почують Мій голос, і буде одна отара й один Пастир. (Ів 11:52; Ів 17:20; Еф 2:14) 17 Саме тому любить Мене Отець, що Я кладу Свою душу, аби знову прийняти її. (Ів 3:35; Ів 15:13) 18 Ніхто не бере її від Мене, але Я Сам віддаю її. Владу маю її віддати, і владу маю знову її прийняти; цю заповідь Я одержав від Мого Отця. (Ів 14:31; флп 2:8) 19 Через ці слова знову виникла незгода між юдеями. (Ів 7:43) 20 Багато з них казали: Він має біса та є несамовитим! Навіщо слухаєте Його? (Мт 11:18; Мр 3:21; Ів 7:20; Ів 8:48; Ів 8:52; Дії 26:24) 21 Інші казали: Ні, це не слова біснуватого. Хіба може біс відкрити очі сліпому? (Ів 9:16) 

Я і Отець — Ми одне

22 Було тоді в Єрусалимі свято Відновлення; стояла зима. 23 Ісус ходив у храмі — в притворі Соломона. (Дії 3:11) 24 Його обступили юдеї і говорили Йому: Доки будеш тримати нас у непевності? Якщо Ти Христос[1], скажи нам відкрито! (Мт 16:16; Мт 26:63; Мр 8:32; Ів 16:25; Ів 16:29) 25 Ісус відповів їм: Я вам сказав, а ви не вірите. Справи, які Я чиню в Ім’я Мого Отця, вони свідчать про Мене. (Ів 4:26; Ів 5:36; Ів 5:43) 26 Але ви не вірите, бо ви не з Моїх овець, (Ів 6:64) 27 [як Я вам сказав]. Мої вівці слухаються Мого голосу, і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною, (Ів 10:3; Ів 10:14) 28 і Я даю їм вічне життя, і вони не загинуть повік, і ніхто не забере їх з Моїх рук. (Ів 5:24; Ів 6:39) 29 Мій Отець, Який дав їх Мені, є більший від усіх, і ніхто не може забрати [їх] з руки [Мого] Отця. (Ів 6:37) 30 Я і Отець — Ми одне! (Ів 17:11) 31 І знову юдеї взялися за каміння, щоб Його каменувати. (Ів 8:59) 32 Ісус відповів їм: Багато добрих діл показав Я вам від [Мого] Отця. За яке із цих діл хочете Мене каменувати? (Ів 7:19; Ів 7:23; Ів 9:3) 33 Відповіли Йому юдеї, [кажучи]: Не за добрі діла каменуємо Тебе, але за богозневагу, за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом! (Мт 9:3; Ів 5:18; Ів 10:36) 34 Ісус відповів їм: Хіба не написано у вашому Законі: Я сказав: ви боги? (Пс 81:6) 35 Якщо богами назвав Він тих, до кого було слово Боже, — а Писання не може бути порушене, — (Мт 5:17; Лк 16:17; Ів 7:23) 36 то про Того, Кого Отець освятив і послав у світ, ви кажете, що Він зневажає Бога, бо Я сказав: Я Божий Син? (Ів 1:34; Ів 3:17; Ів 5:18; Ів 17:18; Ів 17:21) 37 Якщо Я не роблю діл Мого Отця, то не вірте Мені; (Ів 5:36) 38 якщо ж Я роблю, то хоч не вірите Мені, — вірте ділам, щоб ви зрозуміли й пізнали, що Отець у Мені, а Я — в Отці. (Ів 14:10; Ів 14:20; Ів 17:21; Ів 17:23) 39 І знову намагалися схопити Його, але Він уникнув їхніх рук. (Ів 7:30; Ів 8:59) 

Намагання схопити Ісуса. Ісус іде за Йордан

40 Тож пішов знову на другий бік Йордану, на те місце, де Іван колись хрестив, і залишився там. (Ів 1:28) 41 І багато людей прийшло до Нього. Вони говорили, що Іван не зробив жодного чуда, проте все, що говорив Іван про Нього, було істинним. (Ів 1:7; Ів 1:34) 42 І багато хто там повірив у Нього. (Ів 7:31) 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)