Івана 18

Українська Біблія LXX УБТ

1 Сказавши це, Ісус зі Своїми учнями перейшов на другий бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та Його учні. (Мт 26:30; Мт 26:36; Мр 14:26; Мр 14:32; Лк 22:39; Ів 14:31)2 Знав же це місце і Юда, який зрадив Його, бо часто Ісус збирався там зі Своїми учнями. (Лк 21:37; Ів 6:64)3 Юда, взявши загін і слуг первосвящеників та фарисеїв, прийшов туди зі смолоскипами, ліхтарями та зброєю. (Мт 26:47; Мр 14:43; Лк 22:47)4 Ісус, знаючи все, що Його очікує, вийшов і запитав їх: Кого шукаєте? (Ів 13:1; Ів 13:3; Ів 19:28)5 Йому відповіли: Ісуса Назарянина! Каже їм: Це Я! Стояв з ними і Юда, зрадник Його. (Ів 6:64; Ів 19:19)6 Коли ж Він сказав їм: Це Я! — вони подалися назад і попадали на землю.7 Він знову запитав їх: Кого шукаєте? Вони ж знов: Ісуса Назарянина. (Ів 19:19)8 Ісус відповів: Я ж сказав вам, що це Я. Тож якщо Мене шукаєте, то відпустіть цих, хай ідуть.9 Щоби сповнилося те слово, яке Він сказав: З тих, кого Ти дав Мені, Я не втратив жодного з них. (Ів 6:39)10 Тоді Симон-Петро, маючи меча, витягнув його, вдарив раба первосвященика й відтяв йому праве вухо; ім’я того раба — Малх.11 Та Ісус сказав Петрові: Сховай меча в піхви. Невже Мені не пити чаші, яку дав Мені Отець? (Мт 26:39)12 Тоді воїни, тисяцький і юдейські прибічники схопили Ісуса і зв’язали Його.13 Повели спочатку до Анни, тестя Каяфи, який був того року первосвящеником. (Мт 26:3; Мт 26:57; Мр 14:53; Лк 22:54; Ів 18:24)14 Це був той Каяфа, який дав пораду юдеям, що краще одній людині вмерти за народ. (Ів 11:49)15 За Ісусом ішов Симон-Петро та ще один учень. Первосвященик знав цього учня, тож він і ввійшов з Ісусом до подвір’я первосвященика. (Ів 20:2)16 А Петро стояв біля воріт ззовні. Вийшов учень, який був знайомий первосвященикові, сказав придверниці й провів Петра.17 Служниця, яка при дверях, каже Петрові: А ти часом не з учнів Цього Чоловіка? Той відповів: Ні!18 Стояли тут раби й слуги, які запалили вогонь, оскільки було холодно, і грілися. Петро також стояв з ними й грівся. (Ів 18:25; Ів 21:9)19 А первосвященик запитав Ісуса про Його учнів, про Його вчення.20 Ісус відповів йому: Я говорив світові відкрито. Я завжди навчав у синагогах і в храмі, де сходяться всі юдеї, і таємно не говорив нічого. (Лк 19:47; Ів 5:14; Ів 6:27; Ів 7:14; Ів 7:37; Ів 10:22; Ів 16:25; Дії 26:26)21 Чому ти Мене питаєш? Запитай тих, які слухали, що Я говорив їм. Ось вони знають, що Я говорив.22 Коли Він це сказав, то один з присутніх слуг ударив Ісуса в обличчя, промовивши: Оце так Ти відповідаєш первосвященикові? (Ів 19:3)23 Ісус йому відповів: Якщо Я зле сказав, то доведи, що зле! Якщо ж добре, то чому Мене б’єш? (Ів 8:46)24 Тоді Анна послав Його зв’язаним до первосвященика Каяфи. (Мт 26:3; Ів 18:13)25 А Симон-Петро стояв і грівся. І тут запитали його: А ти не з Його учнів? Він заперечив і сказав: Ні! (Мт 26:69; Мр 14:66; Лк 22:56; Ів 18:18)26 Один із рабів первосвященика, родич того, якому Петро відтяв вухо, каже: Чи не тебе я бачив з Ним у саду?27 Тоді знову Петро відрікся. І враз заспівав півень. (Ів 13:38)28 А Ісуса повели від Каяфи в преторій[1]. Був уже ранок, тому вони не ввійшли до преторію, щоб не опоганитися, але щоб могли їсти пасху. (Мт 27:2; Мр 15:1; Лк 23:1; Ів 19:14)29 Пилат вийшов до них надвір і каже: Яке обвинувачення висуваєте проти Цього Чоловіка? (Мт 27:11; Мр 15:2; Лк 23:2)30 Вони йому у відповідь сказали: Якби Він не був злочинцем, ми не видали б Його тобі.31 Тоді Пилат їм сказав: Візьміть Його і судіть Його за вашим Законом. Сказали йому юдеї: Нам не можна нікого страчувати, — (Ів 19:6; Дії 18:15)32 щоби сповнилися Ісусові слова, які Він сказав, зазначаючи, якою смертю мав померти. (Ів 3:14; Ів 21:19)33 Тоді Пилат знову ввійшов у преторій, покликав Ісуса і запитав Його: Чи Ти Цар юдеїв? (Ів 12:13)34 Ісус [йому] відповів: Чи ти це від себе говориш, чи інші тобі сказали про Мене?35 Пилат відповів: Хіба я юдей? Твій народ і первосвященики видали Тебе мені. Що Ти зробив?36 Ісус відповів: Царство Моє не від цього світу; якби Моє царство було від цього світу, Мої прибічники подбали би, щоб Мене не видали юдеям. Нині ж Моє царство не звідси. (Мт 26:53; Ів 3:3; Ів 3:5; Ів 8:23)37 Тоді Пилат Його запитав: То Ти Цар? Ісус відповів: Ти сам кажеш, що [Я] Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоби свідчити про істину. Кожний, хто від істини, слухає Мій голос. (Ів 5:33; Ів 8:40; Ів 8:45; Ів 8:47; Ів 10:3; Ів 11:27; Ів 12:13; Ів 16:7; 1Ів 2:21; 1Ів 3:19)38 Каже Йому Пилат: А що таке істина? І сказавши це, він знову вийшов до юдеїв і заявив їм: Жодної вини я в Ньому не знаходжу.39 Та є у вас звичай, щоб я вам відпускав одного на Пасху. Чи хочете, щоб я вам відпустив Царя юдеїв? (Мт 27:15; Мр 15:6; Лк 23:17; Ів 12:13)40 Тоді вони знову закричали, вигукуючи: Не Його, а Варавву! Варавва ж був розбійником. (Дії 3:14)