Івана 17

Українська Біблія LXX УБТ

1 Після цих слів Ісус підвів очі до неба й сказав: Отче, прийшов час. Прослав Свого Сина, щоби [Твій] Син прославив Тебе. (Мт 14:19; Ів 7:39; Ів 13:1)2 Оскільки Ти дав Йому владу над усяким тілом, щоб усім тим, кого Ти дав Йому, Він дав їм вічне життя. (Мт 28:18; Ів 5:24)3 Вічне життя є те, щоби знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, — Ісуса Христа. (1Сол 1:9; 1Ів 5:20)4 Я прославив Тебе на землі, завершив справу, яку Ти доручив Мені виконати. (Ів 4:34; Євр 5:9)5 А тепер Ти прослав Мене, Отче, у Себе тією славою, яку Я мав у Тебе ще перед тим, як світ постав. (Ів 1:1; Ів 7:39; Ів 8:54; Ів 17:24)6 Я виявив Твоє Ім’я людям, яких Ти Мені дав зі світу. Твої вони були, і Мені дав Ти їх, і вони зберегли Твоє слово. (Ів 6:37; Ів 8:51; Євр 2:12)7 Нині вони зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе. (Ів 6:46)8 Адже слова, які Ти Мені дав, Я передав їм, і вони прийняли і справді зрозуміли, що Я вийшов від Тебе, повіривши, що Ти Мене послав. (Ів 11:42; Ів 16:27; Ів 17:21; Ів 17:23; Ів 17:25)9 Я за них благаю, — не за світ благаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої; (Ів 6:37; Ів 17:20)10 і все Моє — Твоє, а Твоє — Моє; і Я прославився в них. (Ів 16:15)11 Я більше не є у світі, а вони у світі; Я ж іду до Тебе! Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я — тих, кого Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми. (Ів 10:30; Ів 17:21)12 Коли Я був з ними [у світі], Я оберігав їх у Твоє Ім’я, — тих, кого Ти Мені дав, — і Я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоби сповнилося Писання. (Ів 6:37; 2Сол 2:3)13 Нині ж до Тебе Я іду, і кажу про це у світі, щоб вони в собі мали повноту Моєї радості. (Ів 15:11; Ів 16:28)14 Я дав їм Твоє Слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. (Ів 15:18; Ів 15:19)15 Не благаю, щоб Ти забрав їх від світу, але щоби зберіг їх від злого. (Мт 6:13; 1Ів 5:18)16 Вони не від світу, як і Я не від світу. (Ів 8:23; Ів 15:19)17 Освяти їх істиною [Своєю]! Твоє Слово — то істина. (Пс 118:142; Пс 118:160)18 Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. (Ів 10:36; Ів 20:21)19 За них Я посвячую Себе, щоб і вони були освячені істиною. (Мр 14:24; 1Кор 11:24; Євр 2:11)20 Та благаю не лише за них, а й за тих, хто повірить у Мене через їхнє слово, (Ів 10:16; Ів 17:9; Ів 20:29)21 щоб усі були одне, — так, як Ти, Отче, у Мені, а Я в Тобі, — щоб і вони в Нас були; аби світ повірив, що Ти Мене послав. (Ів 10:38; Ів 17:8; Ів 17:11; Гал 3:28)22 І Я передав їм славу, яку Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми одне. (Рим 8:10)23 Я в них, а Ти — в Мені; хай будуть досконалі в єдності, аби світ пізнав, що Ти Мене послав і полюбив їх, як і Мене полюбив. (Ів 3:35; Ів 14:21)24 Отче, хочу, щоб ті, яких Ти Мені дав, були зі Мною там, де Я, щоби бачили Мою славу, яку Ти Мені дав, бо Ти полюбив Мене раніше від створення світу. (Ів 6:37; Ів 12:26; Ів 17:5; 1Ів 3:2)25 Отче Праведний! Світ Тебе не пізнав, але Я Тебе пізнав. І вони пізнали, що Ти Мене послав. (Мт 11:27)26 І Я виявив їм Твоє Ім’я, і виявлятиму, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, була в них, і Я — в них. (Ів 15:9)