1Сівши в човен, Він переплив назад і прийшов до Свого міста. (Мт 4:13; Мт 8:5; Мт 11:23; Мт 17:24; Мр 1:21; Мр 2:1; Лк 5:17; Лк 8:37; Ів 2:12)2І ось, принесли до Нього паралізованого, який лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: Кріпися, сину! Прощаються тобі твої гріхи! (Лк 7:48; Дії 14:9)3Тут деякі з книжників заговорили між собою: Він Бога зневажає! (Мт 26:65; Ів 10:33)4А Ісус, знаючи їхні думки, сказав: Чому думаєте лукаве у ваших серцях? (Мт 12:25; Лк 5:22; Ів 2:25)5Що легше: сказати«прощаються твої гріхи», чи сказати«встань і ходи»?6Та щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи. Тоді каже паралізованому: Встань, візьми свою постіль і йди додому! (Мт 28:18; Ів 5:8)7Підвівшись, [він узяв свої носилки і] пішов до своєї хати.8А люди, побачивши це, налякалися і прославили Бога, Який дає таку владу людям.
Покликання Матвія Не здорові потребують лікаря, а хворі
9Відходячи звідти, Ісус запримітив чоловіка, який сидів на митниці і звався Матвієм, та й каже йому: Іди за Мною! Той підвівся і пішов слідом за Ним. (Мт 8:22; Мт 10:3; Мр 2:13; Лк 5:27; Дії 1:13)10І коли Він сидів при столі в домі, прийшло багато митників та грішників, і посідали вони з Ісусом та Його учнями.11Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: Чому це ваш Учитель їсть [і п’є] з митниками та грішниками? (Мт 11:19; Лк 15:2; Лк 19:7)12Він же, почувши, відповів: Не здорові потребують лікаря, а хворі.13Ідіть же й навчіться, що то значить«хочу милосердя, а не жертви», адже Я прийшов закликати не праведних, а грішників [до покаяння]. (Мт 12:7; Лк 19:10; 1Тим 1:15; Євр 10:5)
Притча про бурдюки і про латки
14Тоді підходять до Нього учні Івана й кажуть: Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять? (Мт 11:18; Мр 2:18; Лк 5:33; Лк 18:12)15А Ісус їм сказав: Чи можуть гості молодого сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть постити. (Мт 22:2; Мт 26:11; Лк 17:22; Ів 3:29)16Адже ніхто не пришиває латки з нової тканини до старого одягу, тому що латка збіжиться на одязі, і діра стане ще більша. (Ів 1:17; Рим 7:6)17І не вливають нового вина до старих бурдюків, тому що бурдюки розірвуться — і вино розіллється, і бурдюки пропадуть, але вливають нове вино в нові бурдюки — і те й інше зберігається.
Жінка з кровотечею. Воскрешення дочки начальника синагоги
18Коли Він це казав їм, підійшов один начальник, вклонився і сказав Йому: Моя донька щойно померла; прийди й поклади на неї Свою руку, — і вона оживе. (Мт 19:13; Мр 5:21; Мр 6:5; Мр 7:32; Мр 8:23; Мр 8:25; Мр 16:18; Лк 4:40; Лк 8:40; Лк 13:13; Дії 6:6)19Тож Ісус та Його учні, вставши, пішли за ним.20І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу, (Мр 1:41; Мр 6:56)21бо говорила сама собі: Як тільки доторкнуся до Його одягу, стану здоровою. (Лк 6:19)22Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: Кріпися, дочко! Віра твоя тебе спасла. І жінка була оздоровлена тієї ж миті. (Мт 8:13; Мр 10:52; Лк 7:50; Лк 17:19; Дії 16:31; Рим 10:9)23Прийшовши до дому начальника і побачивши сопілкарів та натовп, який голосив, Ісус24сказав: Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить. Та з Нього почали глузувати. (Ів 11:11)25Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку, — і дівчина встала. (Мт 8:15)26Ця звістка розійшлася по всій тій землі. (Мт 4:24; Мт 9:31; Лк 4:14; Лк 4:37; Лк 5:15; Лк 7:17)
Ісус відкриває очі двом сліпим
27А як Ісус відходив звідти, за Ним пішло двоє сліпих, котрі голосно гукали: Помилуй нас, Сину Давидів! (Пс 85:3; Мт 12:23; Мт 15:22; Мт 17:15; Мт 20:29; Мт 21:9)28Коли ж увійшов Він до хати, сліпі підійшли до Нього. Ісус сказав їм: Чи ви вірите, що Я можу це зробити? Вони відповіли Йому: Так, Господи!29Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, промовивши: Нехай вам станеться за вашою вірою! (Мт 8:13)30І їхні очі відкрилися. Ісус суворо наказав їм: Глядіть, щоб ніхто не довідався! (Мт 8:4; Мр 1:43; Мр 14:5; Ів 11:33; Ів 11:38)31Вони ж, вийшовши, розголосили про Нього по всій тій землі. (Мт 9:26)
Зцілення німого
32А як вони виходили, то привели до Нього німого чоловіка, біснуватого. (Мт 12:22)33Коли був вигнаний біс, німий заговорив. І здивувалися люди, перемовляючись: Ніколи не було такого в Ізраїлі. (Мт 8:27; Мт 15:31; Мр 2:12)34А фарисеї говорили: То князем бісівським виганяє Він бісів. (Мт 10:25; Мт 12:24; Мт 12:27)
Жнива великі, а женців мало
35Ісус обходив усі міста й села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства й зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу [в народі]. (Мт 4:23; Мт 24:14)36Побачивши ж юрби, Він змилосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха. (Мт 10:6; Мт 14:14; Мт 15:32; Мт 20:34; Мт 26:31; Мр 1:41; 1Пет 2:25)37Якось каже Ісус Своїм учням: Жнива великі, а женців мало.38Тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива. (Лк 10:2; Ів 4:35; Об 14:15)
1Ісус сів у човен та, перепливши море, прибув до Свого міста.2І ось до Нього принесли паралізованого, що лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: «Не бійся, сину! Прощаються тобі гріхи твої!»3Але деякі книжники почали говорити між собою: «Він богохульствує!»4Тоді Ісус, знаючи їхні думки, сказав: «Чому ви думаєте погано у ваших серцях?5Що легше сказати: „Прощаються твої гріхи!“ чи „Встань і ходи!“?6Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». Тоді сказав паралізованому: «Встань, візьми свою постіль та йди додому!»7І, вставши, чоловік пішов додому.8Побачивши це, натовп злякався й почав прославляти Бога, Який дав людям таку владу.
Покликання Матвія
9Коли Ісус повертався звідти, то побачив чоловіка, на ім’я Матвій, що сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!» Той, вставши, пішов за Ісусом.10І коли Ісус сидів за столом у домі Матвія, то прийшло багато митників та грішників і їли разом з Ісусом та Його учнями.11Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: ―Чому ваш Учитель їсть разом із митниками й грішниками?12Ісус же, почувши це, відповів: ―Не здорові потребують лікаря, а хворі.13Ідіть же й навчіться, що значить: «Милосердя хочу, а не жертви».[1] Бо Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.
Питання про піст
14Тоді прийшли до Нього Іванові учні й запитали: ―Чому ми та фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?15Ісус відповів: ―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними? Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді поститимуть.16Ніхто ж не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка з неї збіжиться та відірве з одежі, і діра стає ще більшою.17Ніхто не наливає молодого вина в старі бурдюки, адже бурдюки розірвуться – і вино виллється, а бурдюки пропадуть. Молоде вино вливають у нові бурдюки – і збережеться й одне, і друге.
Зцілення однієї жінки та воскресіння доньки Яіра
18Коли Ісус казав їм це, ось прийшов один із керівників синагоги, вклонився Йому та сказав: «Моя донька тільки що померла, але прийди та поклади на неї Свою руку – і вона оживе».19Піднявшись, Ісус з учнями пішли за ним.20І ось одна жінка, яка дванадцять років страждала на кровотечу, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одежі,21бо вона говорила сама собі: «Якщо хоч доторкнуся до Його одежі, то одужаю!».22Ісус же, повернувшись, побачив її та сказав: «Не бійся, донько! Твоя віра врятувала тебе». І жінка одразу була зцілена.23Коли Ісус прийшов у дім керівника синагоги, то побачив там сопілкарів та засмучених людей.24Він сказав їм: «Вийдіть, бо дівчинка не померла, а спить». Але вони почали глузувати з Нього.25Коли ж натовп вивели, Ісус зайшов до кімнати, узяв дівчинку за руку, і вона встала.26Звістка про це розійшлася по всій тій країні.
Зцілення двох незрячих
27Коли Ісус вийшов звідти, за Ним пішли двоє сліпих, які кричали: ―Змилуйся над нами, Сину Давидів!28Коли ж Він увійшов у дім, сліпі підійшли до Нього, і Ісус запитав їх: ―Вірите, що Я можу це зробити? ―Так, Господи, – відповіли вони.29Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, кажучи: ―За вірою вашою нехай станеться вам!30І їхні очі відкрилися. Ісус же суворо застеріг їх, кажучи: ―Дивіться, щоб ніхто не довідався!31Але вони, вийшовши, розповідали про Нього всюди по тій країні.
Зцілення німого
32Коли ж вони виходили, то ось привели до Нього німого чоловіка, який був біснуватим.33Як тільки демон вийшов, німий чоловік заговорив; і весь натовп дивувався кажучи: «Ніколи такого не траплялося в Ізраїлі».34Але фарисеї казали: «Він виганяє демонів силою володаря демонів».
Жнива великі, а робітників мало
35Ісус ходив через усі міста та села й навчав у їхніх синагогах, проповідуючи Добру Звістку Царства Небесного. Він зцілював усі хвороби та недуги.36Побачивши людей, Ісус змилосердився над ними, тому що вони були втомлені та безпорадні, як вівці, що не мають пастуха.37Тоді Він промовив до своїх учнів: «Жнива насправді великі, а робітників мало,38тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої».