1Пройшовши Амфиполь і Аполонію, вони прийшли в Солунь, де була юдейська синагога. (1Сол 2:2)2За звичаєм, Павло ввійшов до них і впродовж трьох субот диспутував з ними щодо Писання, (Лк 4:16; Дії 8:35; Дії 13:14; Дії 17:17)3пояснюючи й доводячи, що Христос мав постраждати й воскреснути з мертвих і що Той Ісус, — Якого я вам проповідую, — запевняв він, — є Христос[1]. (Лк 24:26; Дії 9:22; Дії 26:23)4І деякі з них повірили й приєдналися до Павла та Сили — дуже багато побожних греків і чимало шляхетних жінок. (Дії 13:43; Дії 17:12; Дії 28:24)
Обурення юдеїв
5Юдеї ж позаздрили і, зібравши з вулиць якихось негідних людей, учинили збіговисько та викликали безпорядок у місті. І, прийшовши до дому Ясона, шукали їх, щоб вивести до натовпу. (Дії 5:17; Дії 17:7; Рим 16:21; 1Сол 2:14)6Та коли їх не знайшли, потягли Ясона і декого з братів до начальників міста, вигукуючи: Це ті, які перевернули світ і дійшли вже сюди! (Дії 16:20; Дії 24:5; Дії 24:12)7Їх прийняв Ясон, а всі вони діють усупереч наказам кесаря, кажучи, що є інший цар — Ісус! (Лк 2:1; Ів 19:12)8Тож вони підбурили юрбу і начальників міста, які це слухали.9А ті, взявши запоруку від Ясона та інших, відпустили їх.
Павло у Вереї
10Брати негайно відіслали вночі Павла і Силу до Вереї. Прибувши, вони пішли до юдейської синагоги. (Дії 9:25; Дії 13:14; Дії 17:13; Дії 20:4)11Ці були шляхетніші від тих, які в Солуні. Вони прийняли слово з усією ревністю, щодня досліджуючи Писання, чи так воно є. (Дії 7:1; Дії 8:14; Дії 8:35)12Тож багато хто з них увірував, і чимало з грецьких шляхетних жінок та чоловіків. (Дії 17:4)13А як довідалися ті юдеї, які із Солуня, що й у Вереї Павло проповідує Боже Слово, прибули і там підбурювали та бунтували людей. (Дії 14:19; Дії 17:10; 1Сол 2:14)14Тоді негайно брати відіслали Павла, щоб ішов аж до моря, а там залишилися Сила і Тимофій. (Дії 16:1; Дії 18:5)
Павло в Афінах
15Ті, хто супроводжував Павла, провели його до Афін і, одержавши наказ для Сили і Тимофія, аби ті якомога швидше прийшли до нього, відбули. (Дії 15:39; Дії 18:1; 1Сол 3:1)16Як Павло очікував їх у Афінах, дух його обурювався в ньому, коли бачив, що місто переповнене ідолами.17Він проводив бесіди з юдеями та з побожними в синагозі, і щодня на майдані із зустрічними. (Дії 13:14; Дії 13:43; Дії 17:2; Дії 18:4; Дії 18:19; Дії 19:8; Дії 20:7; Дії 20:9; Дії 24:25)18Деякі з філософів, епікурейців і стоїків сперечалися з ним; одні говорили: Що ж то хоче сказати цей балакун? А інші: Здається, він проповідник чужих богів! Оскільки він благовістив [їм] про Ісуса та воскресіння. (1Кор 1:22)19Взявши, вони повели його в Ареопаг, кажучи: Не можемо зрозуміти, що це за нова наука, яку ти проповідуєш, (Дії 28:22)20бо вкладаєш щось чуже до наших вух. Отже, хочемо знати, що б це могло бути!21Усі мешканці Афін та захожі чужинці нічим іншим не займалися, а лише говорили або слухали щось нове.
Виступ Павла в Ареопазі
22Тож Павло, ставши серед Ареопага, сказав: Мужі-афінці, з усього бачу, що ви дуже побожні, (Дії 25:19)23бо проходячи й оглядаючи ваші святині, я знайшов також жертовника, на якому написано: Невідомому Богові! Отже, я вам і проповідую Того, Кого, не знаючи, ви побожно шануєте. (Дії 14:17)24Бог, Який створив світ і все, що в ньому, будучи Господом неба і землі, не живе в рукотворних храмах. (Пс 145:6; Мт 11:25; Дії 4:24; Дії 7:48)25Він не приймає служіння людських рук, — тому що не потребує нічого, оскільки Сам дає всім життя, дихання й усе.26Створив Він з одного весь людський рід, щоби жив по всій поверхні землі, визначивши заздалегідь окреслені пори та межі їхнього проживання, (Пс 73:17)27щоб шукали Бога: може, відчують Його і знайдуть, бо ж недалеко Він від кожного з нас. (Пс 144:18; Лк 24:39; 1Ів 1:1)28У Ньому ми живемо, рухаємося та існуємо, як деякі з ваших поетів казали: Адже і ми з Його роду!29Таким чином, будучи з Божого роду, ми не повинні вважати, що Божество подібне до золота, або срібла, або каміння — мистецького витвору та вигадок людини. (Дії 19:26; Рим 1:23)30Отже, Бог, незважаючи на часи незнання, тепер наказує всім людям скрізь каятися, (Лк 24:47; Дії 3:17)31тому що Він визначив день, коли має справедливо судити цілий світ через Мужа, Якого настановив, даючи віру всім, воскресивши Його з мертвих! (Пс 9:9; Пс 95:13; Пс 97:9; Дії 2:24; Дії 10:42; 1Сол 1:10)32Почувши про воскресіння з мертвих, деякі почали глузувати, а інші сказали: Про це послухаємо тебе іншого разу! (Дії 2:13; Дії 4:2; Дії 17:18; 1Кор 1:23)33Тому Павло вийшов з-поміж них.34А деякі чоловіки, приєднавшись до нього, повірили; серед них — Діонисій Ареопагіт, жінка, на ім’я Дамара, та інші з ними.
1Пройшовши через Амфіполь та Аполлонію, прийшли в Солунь, де була юдейська синагога.2Павло, за своїм звичаєм, пішов до них і три Суботи говорив із ними про Писання,3пояснюючи та доводячи, що Христос повинен був постраждати й воскреснути з мертвих. Він казав: «Ісус, Якого я вам проповідую, і є Христос».4Декого з них це переконало, і вони приєдналися до Павла та Сили, а також багато богобоязних греків і чимало поважних жінок.5Це розлютило інших юдеїв, і вони, узявши якихось негідних людей з ринку, зібрали натовп та розпочали заворушення в місті. Вони прийшли до дому Ясона й шукали Павла та Силу, щоб вивести їх до натовпу.6Не знайшовши їх, вони повели Ясона та деяких братів до керівників міста, викрикуючи: «Ті, що збунтували весь світ, прийшли й сюди,7а Ясон прийняв їх! Усі вони діють проти наказів Кесаря й говорять, що є інший цар – Ісус!»8Натовп та керівники міста, почувши ці слова, збентежились.9Але, отримавши від Ясона та інших поруку, відпустили їх.
Апостоли у Верії
10Тієї ж ночі брати відіслали Павла та Силу до Верії. Прибувши туди, вони пішли в юдейську синагогу.11Верійці були більш відкриті, ніж солуняни: прийняли Слово з усім запалом. Щодня ретельно досліджували Писання, щоб перевірити, чи так воно є.12Багато з них, а також чимало поважних грецьких жінок та чоловіків увірували.13Та коли юдеї з Солуня дізналися, що Павло проповідує Слово Боже у Верії, прийшли також туди й почали підбурювати та бунтувати народ.14Брати відразу ж відіслали Павла до моря, а Сила та Тимофій залишилися там.15Ті, хто супроводжував Павла, провели його до Афін і повернулися з наказом до Сили та Тимофія, щоб вони негайно прийшли до нього.
Павло в Афінах
16Чекаючи на них в Афінах, Павло засмутився у своєму дусі, побачивши, що місто наповнене ідолами.17Він розмовляв з юдеями та богобоязними в синагозі й щоденно з тими, хто був на ринку.18Деякі філософи з епікурейців та стоїків почали сперечатися з ним. Одні з них говорили: ―Що хоче сказати цей базіка? Інші казали: ―Здається, він звіщає чужих богів! Це тому, що він проповідував Добру Звістку про воскресіння Ісуса.19Вони взяли його та повели до Ареопагу, кажучи: ―Чи можемо ми знати, що це за нове навчання, про яке ти говориш?20Бо щось дивне ти вкладаєш нам у вуха, і хотілося б знати, що це означає.21Усі афіняни й чужинці, які там мешкали, нічим іншим не займались, як аби щось нове говорити чи слухати.22Павло став посередині Ареопагу та промовив: ―Афіняни! З усього бачу, що ви дуже релігійні!23Бо коли я проходив та роздивлявся ваші святині, то знайшов і жертовник, на якому було написано: невідомому богові. Отже, цього невідомого Бога, Якому ви поклоняєтесь, не знаючи, я вам проповідую.24Бог, Який сотворив світ і все, що в ньому, є Господом неба і землі. Він не живе в храмах, збудованих руками людей,25і не вимагає служіння людських рук, ніби в чомусь має потребу. Він сам дає всім життя, дихання й усе інше.26З одного чоловіка Він сотворив усі народи, щоб вони заселили цілу землю. Він установив часи та межі їхнього проживання,27щоб вони шукали Бога й, відчуваючи Його, мабуть, знайшли, хоча Він і недалеко від кожного з нас.28Бо в Ньому ми живемо, рухаємось та існуємо, як про це казали деякі з ваших поетів: «Ми Його нащадки».29Будучи нащадками Бога, ми не повинні думати, що божество – це щось майстерно виготовлене за замислом людей із золота, срібла або каміння.30Отже, не зважаючи на часи незнання, Бог тепер наказує всім людям усюди покаятись;31бо Він призначив день, коли судитиме світ по правді через Чоловіка, Якого обрав для цього, і дав усім незаперечні докази цього, воскресивши Його з мертвих.32Почувши про воскресіння з мертвих, одні почали насміхатися, а інші сказали: ―Про це ми послухаємо тебе іншим разом!33Так Павло вийшов з-поміж них.34Однак деякі люди приєдналися до нього й увірували. Серед них Діонісій Ареопагіт, одна жінка, на ім’я Дамаріс, та інші разом із ними.