Псалом 9:9 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 На закінчення. Про таємниці сина. Псалом Давида. 2 Буду прославляти Тебе, Господи, усім своїм серцем, розповідатиму про всі Твої чудеса. 3 Я буду веселитися і радіти Тобою, співатиму Твоєму Імені, о Всевишній. 4 Коли мій ворог відступить назад, вони ослабнуть і загинуть від Твоєї присутності. 5 Бо Ти вирішив мій суд і мою справу, Ти сів на престолі, Суддя праведний. 6 Ти погрозив народам, і безбожний загинув, Ти стер їхнє ім’я назавжди і навіки-віків. 7 У ворога зовсім не стало мечів — Ти знищив міста. З гуркотом щезла пам’ять про них. 8 А Господь зостається навіки, Він приготовив для суду Свій престол, 9 Він судитиме Всесвіт у праведності, судитиме народи справедливо. 10 Господь став притулком для вбогого, помічником у добрі часи та в утисках. 11 Хай покладають на Тебе надію ті, які знають Твоє Ім’я, бо Ти, Господи, не покинув тих, котрі Тебе шукають. 12 Співайте Господу, Який живе в Сіоні, сповіщайте між народами Його діяння, 13 бо Той, Хто домагається звіту за кров, згадав про них, — Він не забув крику убогих. 14 Помилуй мене, Господи, поглянь на моє приниження від моїх ворогів, Ти, Який відводиш мене від брами смерті, 15 щоб я висловив Тобі всю похвалу в брамах дочки Сіону: я радітиму спасінням Твоїм. 16 Народи погрузли в знищенні, яке самі задумали, їхня нога попала в пастку, яку вони ж наставили. 17 Знаний Господь, Який чинить суди, а грішника схоплено в ділах його рук. (Пісня під час музичної паузи). 18 Хай повернуться грішники в ад — усі народи, які забувають про Бога. 19 А вбогий не назавжди буде забутий, і терпеливість бідних не буде втрачена назавжди. 20 Устань, Господи, щоб не почувалася сильною людина; хай народи будуть суджені перед Тобою. 21 Господи, постав над ними законодавця, хай народи зрозуміють, що вони — люди. (Музична пауза). 22 Господи, чому Ти стоїш здалека, не звертаєш уваги ні в добрий час, ні в утисках? 23 Коли безбожний чванливо підноситься, — бідний, наче в гарячці; вони схоплені вигадками, які придумали. 24 Грішник пишається пожаданнями своєї душі, і той, хто кривдить, благословляє себе. 25 Грішник розгнівив Господа, у своїй великій злобі він не досліджуватиме, — Бога перед ним нема. 26 Лихі його дороги всякого часу; Твої суди усунені з-перед його обличчя, він запанує над усіма своїми ворогами. 27 Він сказав у своєму серці: Я не захитаюся, з роду в рід не знатиму лиха. 28 Уста його повні прокльонів, гіркоти і підступу; під його язиком — страждання і біль. 29 Він лаштує засідки з багатіями в потаємних місцях, аби вбити невинного; його очі слідкують за бідним. 30 Чатує він у потаємних місцях, наче лев у своєму лігвищі, вистежує, щоби впіймати бідного, схопити бідолаху й поволокти його. 31 Він його принизить у своїй засідці; та він похилиться і впаде, коли запанує над бідними. 32 Адже він сказав у своєму серці: Забув Бог, відвернув Своє обличчя, щоби зовсім нічого не бачити. 33 А Ти підведися, Господи Боже, нехай підніметься Твоя рука, не забудь бідних. 34 Чому безбожний викликав у Бога гнів? Тому що він сказав у своєму серці: Він не вимагатиме звіту? 35 А Ти бачиш. Адже Ти помічаєш страждання і гнів, щоб передати їх у Твої руки. Оскільки бідний вручив себе Тобі, то будь же помічником сироті. 36 Розтрощи силу грішника та лиходія: тож його гріх буде досліджений, і через нього він пропаде. 37 Господь зацарює назавжди — навіки-віків, а ви, народи, щезнете з Його землі. 38 Господь прислухався до бажання бідних: Твоє вухо сприйняло готовність їхнього серця, 39 щоб розсудити сироту й пригнобленого, і щоб людина не продовжувала вихваляти себе на землі.