1І велика ознака з’явилася на небі: жінка, зодягнена в сонце, і місяць під її ногами, а на її голові — вінець із дванадцяти зірок; (Пс 103:2; Об 12:3)2і маючи в утробі, вона кричала від болю — терпіла муки родів.3І з’явилася на небі інша ознака: ось, великий червоний дракон, який мав сім голів і десять рогів, і на його головах — сім вінців. (Об 12:1; Об 12:9; Об 13:1; Об 13:2; Об 15:1; Об 16:13; Об 20:2)4А його хвіст змів третину небесних зірок і скинув їх на землю. І змій став перед жінкою, яка мала народити, щоб, коли народить, пожерти її Дитину. (Об 8:12)5І вона народила Дитину чоловічої статі, Котра має пасти всі народи залізним жезлом. І взяте було її Дитя до Бога і до Його престолу. (Пс 2:9; Об 2:27; Об 12:13)6А жінка втекла в пустелю, де мала місце, приготовлене Богом, щоб там утримувати її тисячу двісті шістдесят днів. (Мт 2:13; Об 11:3; Об 12:14; Об 13:5)
Архангел Михаїл скидає змія на землю
7І сталася на небі війна: Михаїл та його ангели розпочали бій зі змієм. І змій воював, і його ангели. (Мт 25:41; Юда 1:9; Об 11:7)8І не перемогли: не знайшлося для них більше місця на небі. (Об 20:11)9І скинутий був великий дракон, давній змій, котрий зветься диявол і сатана, який обманює весь світ; скинутий він був на землю, і його ангели були скинуті з ним. (Лк 10:18; Об 12:3; Об 12:12; Об 12:13; Об 12:14; Об 13:14; Об 20:2; Об 20:7; Об 20:10)10І я почув гучний голос на небі, що промовляв: Тепер настало спасіння і сила, і Царство нашого Бога, і влада Його Христа, оскільки скинуто обвинувача наших братів, який обвинувачує перед нашим Богом день і ніч. (Мт 28:18; Ів 12:31; Об 4:11; Об 6:11; Об 11:15)11І вони перемогли його кров’ю Агнця та словом свого свідчення, і не злюбили свого життя навіть до смерті. (Мт 16:25; Рим 8:37; 1Ів 2:14; Об 6:9; Об 7:14)12Тому веселіться, небеса, і ті, хто живе на них! Горе землі й морю, бо до вас зійшов диявол, який у великій люті, знаючи, що має обмаль часу! (Пс 95:11; Об 8:13; Об 12:8; Об 18:20)
Змій-диявол переслідує жінку
13І коли змій побачив, що скинений на землю, то став переслідувати жінку, яка народила Хлоп’ятко. (Об 12:5; Об 12:9)14І було дано жінці два крила великого орла, щоб летіла в пустелю на своє місце, де буде переховуватися впродовж часу, часів і пів-часу від обличчя змія. (Об 8:13; Об 12:6; Об 12:9)15А змій випустив за жінкою зі своїх уст воду, наче ріку, щоби змити її рікою.16Та земля допомогла жінці, — земля відкрила свої уста й поглинула ріку, яку змій випустив зі своїх уст.17Тож змій розлютився на жінку і пішов воювати з рештою її нащадків, які зберігають Божі заповіді й мають свідчення Ісуса. (1Ів 5:10; Об 6:9; Об 11:7; Об 14:12)18І опинився на морському піску.