1І дано мені тростину, подібну до жезла, і сказано: Встань і зміряй Божий храм, і жертовник, і тих, хто поклоняється в ньому. (Об 7:15; Об 14:18; Об 21:15)2А двір поза храмом залиши і не міряй його, бо його віддано язичникам, — і топтатимуть святе місто сорок два місяці. (Пс 78:1; Мт 4:5; Лк 21:24; Об 12:6)3І дам двом Своїм свідкам, одягненим у волосяниці, щоби пророкували тисячу двісті шістдесят днів.[1] (Ів 8:17; Об 11:10)4Вони — два оливкових дерева і два світильники, які стоять перед Господом землі.5І коли хто бажає вчинити їм кривду, вогонь виходить з їхніх уст і спалює їхніх ворогів. І хто захотів би їх скривдити, той таким чином має загинути. (Пс 96:3)6Вони мають владу замкнути небо, щоб не йшов дощ у дні їхнього пророцтва; і мають владу над водами — обертати їх на кров і вражати землю будь-якою карою, скільки забажають. (Як 5:17)
Із безодні з’являється звір
7А коли завершать своє свідчення, то звір, який виходить з безодні, вестиме з ними війну, переможе їх і повбиває. (Об 9:1; Об 12:7; Об 12:17; Об 13:1; Об 13:7; Об 16:14; Об 17:8; Об 19:19)8І їхні трупи залишить на вулицях великого міста, яке духовно зветься Содом та Єгипет, де і їхній Господь був розп’ятий.9І будуть дивитися народи, племена, народності та язичники на їхні трупи три з половиною дні й не дадуть покласти їхні трупи в гроби. (Пс 78:2; Об 5:9)10І мешканці землі будуть радіти та веселитися з цього, і будуть надсилати одне одному подарунки, бо обидва ці пророки мучили мешканців землі. (Пс 104:38; Ів 16:20; Об 8:13)11А після трьох з половиною днів дух життя ввійшов у них від Бога, і вони підвелися на свої ноги, і великий страх напав на тих, які за ними спостерігали. (Пс 104:38)12І почули вони величний голос із неба, що говорив їм: Підійміться сюди! І піднялися на небо в хмарі, — і їх побачили їхні вороги. (Об 4:1)13І в ту мить стався великий землетрус, і десята частина міста завалилася, і загинуло від землетрусу сім тисяч людських імен, а інші жахнулися і віддали славу Небесному Богові. (Об 11:19; Об 16:11)14Друге горе минуло. Та незабаром приходить третє горе. (Об 8:13)
Сьома сурма і Царство Боже
15І сьомий ангел засурмив, — і виникли гучні голоси на небі, що проголошували: Царство світу стало царством нашого Господа та Його Христа, і Він царюватиме навіки-віків! (Пс 2:2; Пс 9:37; Пс 21:29; Об 4:11; Об 8:6; Об 10:7)16І двадцять чотири старці, які сиділи перед Богом на своїх престолах, попадали долілиць і поклонилися Богові, (Об 4:4; Об 7:11)17промовляючи: Дякуємо Тобі, Господи Боже, Вседержителю, що є, і був, бо Ти прийняв Свою велику силу і зацарював. (2Кор 6:18; Об 1:4; Об 1:8; Об 4:8; Об 4:11; Об 15:3; Об 16:7; Об 16:14; Об 19:6; Об 19:15; Об 21:22)18І розлютувалися народи — та прийшов Твій гнів, і настав час прийняти суд мертвим і дати нагороду Твоїм рабам: пророкам, святим і тим, хто боїться Твого Імені, малим і великим, і знищити тих, хто нищить землю. (Пс 45:7; Пс 60:6; Пс 98:1; Пс 113:21; Об 10:7; Об 15:1; Об 19:2; Об 19:5; Об 20:12)19І відкрився Божий храм на небі, і з’явився ковчег Його Завіту в Його храмі, і зчинилися блискавки, голоси, громи, землетрус і великий град. (Об 4:5; Об 7:15; Об 8:5; Об 11:13; Об 15:5; Об 16:21)