1Тоді Дух повів Ісуса в пустелю, аби диявол Його випробовував. (Мр 1:12; Лк 4:1; Євр 4:15)2І Він, постивши сорок днів та сорок ночей, зрештою зголоднів.3І підійшов до Нього спокусник, і сказав: Якщо Ти — Син Божий, скажи, щоби це каміння стало хлібом. (Пс 2:7; Мт 4:6; Мт 27:40; Мт 27:43; 1Сол 3:5)4У відповідь Він сказав: Написано: Не самим хлібом житиме людина, але кожним словом, що виходить з Божих уст.5Тоді диявол узяв Його до святого міста і поставив на наріжнику храму, (Мт 27:53; Об 11:2; Об 21:2; Об 21:10; Об 22:19)6та й каже: Якщо Ти — Божий Син, то кинься вниз, адже написано, що Своїм ангелам звелить, [щоб оберігали Тебе], і на руках піднесуть Тебе, щоб Ти не вдарив об камінь ногу Свою. (Пс 90:11; Мт 4:3)7Відповів йому Ісус: Ще написано: Не спокушатимеш Господа, Бога свого. (Дії 15:10; 1Кор 10:9)8Знову бере Його диявол на дуже високу гору, показує Йому всі царства світу та їхню славу (Об 21:10)9й каже: Усе це дам Тобі, якщо, упавши ниць, поклонишся мені. (Мт 16:26)10Тоді Ісус відказує йому: Іди геть [від Мене], сатано! Адже написано: Господу, Богові своєму, поклонятимешся і Йому єдиному служитимеш! (Мт 16:23)11Тоді залишив Його диявол; і ось ангели приступили й служили Йому. (Мт 26:53; Ів 1:51; Євр 1:6; Євр 1:14)
Ісус поселяється в Капернаумі
12Почувши, що Івана ув’язнено, [Ісус] відійшов у Галилею. (Мт 11:2; Мт 14:3; Мт 14:13; Мр 1:14; Лк 4:14; Ів 4:1; Ів 4:43)13І, залишивши Назарет, Він прийшов і оселився в Капернаумі, що біля моря, в околицях Завулонових і Нефталимових, (Мт 11:23; Лк 4:31; Ів 2:12)14щоби збулося сказане пророком Ісаєю, який сповіщав:15Земле Завулонова й земле Нефталимова, приморський шляху, по інший бік Йордану, Галилеє язичницька! (Ів 7:52)16Народ, який сидів у темряві, побачив велике світло; і тим, хто сидить у країні смертної тіні, — їм засяяло світло. (Лк 1:78; Ів 1:9; Рим 2:19; 2Пет 1:16)
Початок проповіді. Перші учні
17Відтоді Ісус почав проповідувати, говорячи: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне! (Мт 3:2)18Коли Він проходив біля Галилейського моря, то побачив двох братів — Симона, який звався Петром, і Андрія, його брата, — які закидали сіті в море, оскільки були рибалками, (Мт 10:2; Мт 16:17; Мр 1:16; Мр 1:29; Лк 5:1; Ів 1:40)19і каже їм: Ідіть за Мною, і зроблю вас ловцями людей. (Мт 13:47)20Негайно ж, залишивши сіті, вони пішли за Ним. (Мт 19:27)21І, відійшовши звідти, побачив інших двох братів: Якова Зеведеєвого та Івана, його брата; вони разом зі своїм батьком Зеведеєм лагодили в човні свої сіті, і Він покликав їх. (Мт 10:2; Мт 17:1; Мт 20:20; Мт 27:56; Мр 1:29; Мр 10:41; Лк 9:54; Ів 21:2; Дії 12:2)22Залишивши човен і батька, вони відразу пішли за Ним. (Мт 19:29)
Ісус проповідує і зціляє у Галилеї
23Тож [Ісус] ходив по всій Галилеї, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства та зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу в народі. (Мт 9:35; Мт 10:1; Мр 1:39; Лк 4:15; Лк 4:43; Лк 4:44; Лк 8:1; Дії 10:37)24І розійшлася про Нього чутка по всій Сирії, і привели до Нього всіх хворих на різні недуги, знеможених стражданнями, біснуватих, лунатиків і паралізованих, — і Він оздоровив їх. (Мт 9:26; Мт 14:35; Мт 17:15; Мр 3:7; Лк 6:17)25І за Ним ішло багато людей з Галилеї, з Десятимістя[1], з Єрусалима, з Юдеї і Зайордання. (Мр 3:7; Мр 5:20)