1У ті дні, як знову зібралося дуже багато людей і не мали що їсти, Він покликав учнів і каже їм: (Мт 15:32; Мр 6:32)2Жаль Мені людей, бо вже три дні перебувають зі Мною, і не мають що їсти; (Мт 9:36)3якщо Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі з них прийшли здалека.4Та Його учні відповіли Йому: Звідкіля в цій пустелі хтось зможе їх нагодувати хлібом?5А Він запитав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж відповіли: Сім.6І звелів Ісус людям посідати на землю і, взявши сім хлібів, віддав подяку, переломив і дав Своїм учням, щоб роздавали. І роздали людям. (Мр 8:20)7Мали вони також трохи риби. Він її поблагословив і сказав також роздати. (Мр 14:22)8І вони поїли й наситилися; і зібрали сім кошиків залишених кусків.9А було їх близько чотирьох тисяч. І Він відпустив їх.10І відразу, сівши з учнями в човен, Він прибув до Далманутської землі.
Фарисеї вимагають ознаки з неба
11Вийшли фарисеї і почали сперечатися з Ним, вимагаючи ознаки з неба, щоб випробувати Його. (Мт 12:38; Мт 16:1; Мр 10:2; Мр 12:15; Лк 11:16; Лк 11:29; Ів 6:30)12Зітхнувши Своїм духом, Він каже: Чому оцей рід ознаки шукає? Запевняю вас, що не буде дано цьому родові ознаки! (Мр 7:34; Рим 8:23; Рим 8:26; 2Кор 5:2; 2Кор 5:4)13Залишивши їх, Він сів знову [в човен] і вирушив на другий бік.
Застереження від фарисейської закваски
14Та забули вони взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали нічого із собою в човні. (Мт 16:5)15І Він застерігав їх, кажучи: Глядіть, стережіться закваски фарисейської та закваски Іродової. (Мт 16:6)16А вони почали перемовлятися між собою, що хліба не мають. (Ів 4:33)17Знаючи це, Він каже їм: Чому думаєте, що хліба не маєте? Хіба й досі не збагнули, чи ще не розумієте? Чи ваше серце все ще скам’яніле? (Мр 3:5)18Маючи очі, не бачите, маючи вуха, не чуєте? Хіба не пам’ятаєте, (Мт 13:13)19коли п’ять хлібів Я розділив на п’ять тисяч, то скільки повних кошиків кусків зібрали? Кажуть Йому: Дванадцять. (Мр 6:41)20А як сім — на чотири тисячі, то скільки повних кошиків кусків зібрали? І вони кажуть: Сім. (Мр 8:6)21Тоді Він каже їм: Ви ще не розумієте?
Чудо зцілення сліпого
22І приходять вони до Витсаїди. І приводять до Нього сліпого, благаючи, щоби доторкнувся до нього. (Мр 1:41; Мр 6:45)23І, взявши сліпого за руку, Він вивів його за село, послинив йому очі, поклав руки на нього й запитав: Щось бачиш? (Мт 9:18; Мр 7:33; Ів 9:6)24Поглянувши, той каже: Бачу людей… бачу, мов дерева ходять.25Потім Він знову поклав руки на його очі — і тоді той прозрів, одужав і побачив усе виразно.26І Він відіслав його додому, кажучи: До села не заходь, [не розповідай нікому в селі].
Учні визнають Ісуса Месією
27І пішов Ісус з учнями до сіл Кесарії Филипової і дорогою розпитував Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають? (Мт 16:13; Лк 3:1; Лк 9:18; Ів 6:67)28А вони у відповідь сказали, що одні — за Івана Хрестителя, інші — за Іллю, ще інші — за одного з пророків. (Мр 6:14)29І ще запитав їх: А ви ж за кого Мене вважаєте? Обізвався Петро, та й каже Йому: Ти — Христос. (Мр 14:61)30Тоді суворо наказав їм, щоб нікому не розповідали про Нього. (Мт 8:4)
Ісус говорить про Свої страждання, смерть і воскресіння
31І Він почав їх навчати, що Людському Синові треба буде багато постраждати, і відцураються від Нього старші, первосвященики та книжники; і вб’ють Його, але через три дні Він воскресне. (Пс 117:22; Мт 16:21; Мр 9:31; Мр 10:32; Мр 12:10; Лк 9:22)32І слово говорив Він відверто. А Петро відкликав Його вбік і почав перечити Йому. (Мт 4:10; Мр 1:45; Мр 8:30; Ів 10:24)33А Він, обернувшись і поглянувши на учнів Своїх, докірливо сказав Петрові: Іди геть від Мене, сатано, бо не думаєш про те, що Боже, а про те, що людське!
Узявши хреста, іди за Христом
34І, покликавши людей та Своїх учнів, сказав їм: Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною. (Мт 16:24; Лк 9:23)35Адже коли хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить свою душу задля Мене і Євангелія, той спасе її. (Мт 10:39; Мр 1:15)36Бо яка користь людині, якщо придбає весь світ, але занапастить душу свою?37Або що дасть людина взамін за душу свою? (Пс 48:8)38Бо коли хто посоромиться Мене і Моїх слів перед цим перелюбним і грішним родом, того і Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця з ангелами святими! (Мт 10:33; Мт 12:39; Мр 13:27)