1Зібралися до Нього фарисеї та дехто з книжників, які прийшли з Єрусалима. (Мт 15:1; Мр 3:22)2І помітили, що деякі з Його учнів їли хліб нечистими, тобто немитими, руками.3Адже фарисеї і всі юдеї не їдять, якщо добре не вимиють рук, дотримуючись передань старших. (Лк 11:38)4І, повернувшись з торгу, поки не помиються, не їдять. Є і багато чого іншого, що вони прийняли, щоби дотримуватися: миття чашок, глечиків, мідного посуду, лежаків. (Мт 23:25)5І запитують Його фарисеї та книжники: Чому Твої учні не дотримуються передань старших і немитими руками їдять хліб?6А Він відповів їм: Добре Ісая пророкував про вас, лицемірів, як написано: Цей народ устами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.7Та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей. (Кол 2:22)8Залишивши Божу заповідь, ви тримаєтеся людських передань: [миєте глечики, чашки й робите багато чого іншого, подібного до цього].9І Він говорив їм: Ви вміло відкидаєте Божу заповідь, аби лише зберегти передання ваші.10Адже Мойсей сказав: Шануй свого батька і свою матір; і ще: Хто лихословить батька або матір, нехай смертю помре.11Ви ж кажете: Якщо хто скаже батькові або матері: корван, тобто дар Богові є те, що ви мали б одержати від мене, (Мт 27:6)12то після цього вже дозволяється нічого не робити для батька чи для матері, —13усуваєте Боже Слово оцим вашим переданням, яке ви ж і встановили. І робите багато інших подібних речей!
Що опоганює людину
14І, покликавши знову людей, казав їм: Послухайте Мене всі та зрозумійте.15Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і робило б її нечистою, але те, що виходить із неї, — те людину опоганює. (Мт 23:25)16[Якщо хто має вуха, нехай слухає]. (Мт 11:15)17І коли від людей Він увійшов до оселі, то учні запитали Його про притчу.18А Він сказав їм: Невже й ви такі нездогадливі? Хіба не розумієте, що все, що ззовні, входить у людину, не може зробити її нечистою,19бо воно не йде до серця, а в шлунок, і потім виходить — так очищується всяка їжа?20Він продовжував: Що виходить з людини, те її робить нечистою.21Адже зсередини, з людського серця виходять злі думки, розпуста, крадіжки, вбивства, (Рим 1:28)22перелюб, захланність, лукавство, обман, безсоромність, заздрість, богозневага, гордощі, безумство. (Мт 6:23)23Усе це зло зсередини виходить і людину опоганює!
Велика віра жінки-язичниці
24Вирушивши звідти, Він попрямував у землі Тирські [і Сидонські]. І, ввійшовши в дім, Він хотів, щоб ніхто не довідався про Нього, але Він не зміг утаїтися. (Мт 15:21; Мр 3:8; Мр 7:31)25Як тільки почула про Нього жінка, дочка якої мала нечистого духа, вона прийшла й припала до Його ніг; (Мр 5:22)26жінка була грекиня, родом із Сирофінікії; вона благала Його, щоб вигнав біса з її дочки.27А Він сказав їй: Хай спершу наситяться діти, бо недобре забрати хліб від дітей і кинути щенятам.28А вона у відповідь каже Йому: Так, Господи, але ж і щенята під столом їдять крихти після дітей! (Лк 16:21)29І Він сказав їй: За ці слова — іди; біс уже вийшов з твоєї дочки.30Коли вона повернулася додому, то побачила, що дитина лежала на ліжку, і біс вийшов з неї. (Ів 4:51)
Чудесне зцілення глухонімого
31Залишивши околиці Тира й Сидона, Ісус знову прийшов до Галилейського моря, на територію Десятимістя. (Мт 15:29; Мр 5:20; Мр 7:24)32І привели до Нього глухонімого, і просили Його, щоби поклав на нього руку.33Відвівши його вбік від натовпу, Він вложив Свої пальці в його вуха і, плюнувши, доторкнувся до його язика, (Мт 9:18; Мр 1:41; Мр 8:23)34та, звернувши погляд до неба, зітхнув і каже йому: Еффата[1]! тобто: Відкрийся! (Мт 14:19; Мр 8:12)35І враз відкрилися його вуха, і розв’язалися пута його язика, і він заговорив виразно. (Лк 13:16)36Ісус звелів їм, аби нікому про це не говорили. Та чим більше Він їм забороняв, тим більше вони розголошували. (Мт 8:4)37І надзвичайно дивувалися, кажучи: Він добре все робить: глухим дає слух, а німим — мову. (Мр 1:22; Мр 9:17)