Зареєструватися безкоштовно

Марка 8

Українська Біблія LXX УБТ



1 У ті дні, як знову зібралося дуже багато людей і не мали що їсти, Він покликав учнів і каже їм: (Мт 15:32; Мр 6:32) 2 Жаль Мені людей, бо вже три дні перебувають зі Мною, і не мають що їсти; (Мт 9:36) 3 якщо Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі з них прийшли здалека. 4 Та Його учні відповіли Йому: Звідкіля в цій пустелі хтось зможе їх нагодувати хлібом? 5 А Він запитав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж відповіли: Сім. 6 І звелів Ісус людям посідати на землю і, взявши сім хлібів, віддав подяку, переломив і дав Своїм учням, щоб роздавали. І роздали людям. (Мр 8:20) 7 Мали вони також трохи риби. Він її поблагословив і сказав також роздати. (Мр 14:22) 8 І вони поїли й наситилися; і зібрали сім кошиків залишених кусків. 9 А було їх близько чотирьох тисяч. І Він відпустив їх. 10 І відразу, сівши з учнями в човен, Він прибув до Далманутської землі. 



11 Вийшли фарисеї і почали сперечатися з Ним, вимагаючи ознаки з неба, щоб випробувати Його. (Мт 12:38; Мт 16:1; Мр 10:2; Мр 12:15; Лк 11:16; Лк 11:29; Ів 6:30) 12 Зітхнувши Своїм духом, Він каже: Чому оцей рід ознаки шукає? Запевняю вас, що не буде дано цьому родові ознаки! (Мр 7:34; Рим 8:23; Рим 8:26; 2Кор 5:2; 2Кор 5:4) 13 Залишивши їх, Він сів знову [в човен] і вирушив на другий бік. 



14 Та забули вони взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали нічого із собою в човні. (Мт 16:5) 15 І Він застерігав їх, кажучи: Глядіть, стережіться закваски фарисейської та закваски Іродової. (Мт 16:6) 16 А вони почали перемовлятися між собою, що хліба не мають. (Ів 4:33) 17 Знаючи це, Він каже їм: Чому думаєте, що хліба не маєте? Хіба й досі не збагнули, чи ще не розумієте? Чи ваше серце все ще скам’яніле? (Мр 3:5) 18 Маючи очі, не бачите, маючи вуха, не чуєте? Хіба не пам’ятаєте, (Мт 13:13) 19 коли п’ять хлібів Я розділив на п’ять тисяч, то скільки повних кошиків кусків зібрали? Кажуть Йому: Дванадцять. (Мр 6:41) 20 А як сім — на чотири тисячі, то скільки повних кошиків кусків зібрали? І вони кажуть: Сім. (Мр 8:6) 21 Тоді Він каже їм: Ви ще не розумієте? 



22 І приходять вони до Витсаїди. І приводять до Нього сліпого, благаючи, щоби доторкнувся до нього. (Мр 1:41; Мр 6:45) 23 І, взявши сліпого за руку, Він вивів його за село, послинив йому очі, поклав руки на нього й запитав: Щось бачиш? (Мт 9:18; Мр 7:33; Ів 9:6) 24 Поглянувши, той каже: Бачу людей… бачу, мов дерева ходять. 25 Потім Він знову поклав руки на його очі — і тоді той прозрів, одужав і побачив усе виразно. 26 І Він відіслав його додому, кажучи: До села не заходь, [не розповідай нікому в селі]. 



27 І пішов Ісус з учнями до сіл Кесарії Филипової і дорогою розпитував Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають? (Мт 16:13; Лк 3:1; Лк 9:18; Ів 6:67) 28 А вони у відповідь сказали, що одні — за Івана Хрестителя, інші — за Іллю, ще інші — за одного з пророків. (Мр 6:14) 29 І ще запитав їх: А ви ж за кого Мене вважаєте? Обізвався Петро, та й каже Йому: Ти — Христос. (Мр 14:61) 30 Тоді суворо наказав їм, щоб нікому не розповідали про Нього. (Мт 8:4) 



31 І Він почав їх навчати, що Людському Синові треба буде багато постраждати, і відцураються від Нього старші, первосвященики та книжники; і вб’ють Його, але через три дні Він воскресне. (Пс 117:22; Мт 16:21; Мр 9:31; Мр 10:32; Мр 12:10; Лк 9:22) 32 І слово говорив Він відверто. А Петро відкликав Його вбік і почав перечити Йому. (Мт 4:10; Мр 1:45; Мр 8:30; Ів 10:24) 33 А Він, обернувшись і поглянувши на учнів Своїх, докірливо сказав Петрові: Іди геть від Мене, сатано, бо не думаєш про те, що Боже, а про те, що людське! 



34 І, покликавши людей та Своїх учнів, сказав їм: Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною. (Мт 16:24; Лк 9:23) 35 Адже коли хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить свою душу задля Мене і Євангелія, той спасе її. (Мт 10:39; Мр 1:15) 36 Бо яка користь людині, якщо придбає весь світ, але занапастить душу свою? 37 Або що дасть людина взамін за душу свою? (Пс 48:8) 38 Бо коли хто посоромиться Мене і Моїх слів перед цим перелюбним і грішним родом, того і Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця з ангелами святими! (Мт 10:33; Мт 12:39; Мр 13:27) 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)