1І знову почав Ісус навчати біля моря. І зібралося до Нього багато людей, так що Він Сам, увійшовши в човен, перебував на морі, а весь натовп був край моря, на землі. (Мт 13:1; Мр 2:13; Мр 3:9; Лк 8:4)2І Він навчав їх багато притчами, і казав їм у Своєму навчанні: (Мр 3:23; Мр 4:11; Мр 4:33; Мр 12:1)3Слухайте! Ось вийшов сіяч сіяти.4І коли сіяв, одне зерно впало край дороги, і налетіли птахи та визбирали його.5А друге впало на кам’янистий ґрунт, де не було достатньо землі, і відразу зійшло, бо земля була неглибока.6А як сонце піднялося, — зів’яло і, не маючи коріння, засохло. (Як 1:11)7А інше впало між терня; тож виросло терня і заглушило його, і воно не дало плоду.8Ще інше впало на добру землю, зійшло, дало паросток та росло; і принесло врожай: одне — в тридцять, одне — в шістдесят, а одне — в сто разів.9І сказав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає! (Мт 11:15)10А коли Він залишився Сам, ті, які були з Ним разом з дванадцятьма, запитали Його про ці притчі. (Мт 13:10; Лк 8:9)11І Він відповів їм: Вам дарована таємниця Царства Божого, а тим, зовнішнім, усе роз’яснюється в притчах, (Мр 4:2; 1Кор 5:12; Кол 4:5; 1Сол 4:12; 1Тим 3:7)12щоб, дивлячись, бачили — і не побачили; слухаючи, чули — і не зрозуміли; щоб вони не навернулися, аби [їхні гріхи] були прощені! (Дії 28:26)13І каже їм: Невже ви не зрозуміли цієї притчі? А як же зрозумієте всі притчі? (Мт 13:18; Лк 8:11)14Сіяч сіє слово.15Ось ті, які при дорозі, де сіється слово; як тільки почують, негайно приходить сатана і забирає слово, посіяне в них.16А ті, котрі на кам’янистому ґрунті посіяні, коли почують слово, то відразу з радістю приймають його,17але не мають у собі кореня і нестійкі; коли настануть утиски або переслідування за слово, вони відразу спокушуються. (2Сол 1:4)18А інші є ті, які посіяні в тернях: вони чують слово,19але приходять клопоти віку й омана багатства та інших бажань, заглушують слово — і воно залишається без плоду. (Лк 21:34; 2Сол 2:10; Тит 3:14; Євр 3:13; 2Пет 1:8; 2Пет 2:13)20А ось ті, які посіяні в добру землю: вони чують слово та приймають, і приносять урожай: один — у тридцять, один — у шістдесят, а один — у сто разів!
Не закривайте світла
21І казав їм: Хіба приносять світильник, щоби поставити під посудину чи під ліжко? Чи щоби поставити на свічнику? (Мт 5:15; Лк 8:16)22Тому що немає нічого захованого, що не виявилося б, і немає таємного, яке б не розкрилося. (Мт 10:26)23Якщо хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає! (Мт 11:15)24І Він говорив їм: Зважайте на те, що чуєте: якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, і додасться вам. (Мт 7:2)25Адже хто має, тому дасться, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього! (Мт 13:12)
Притча про ріст пшениці
26І казав: Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в землю; (Як 5:7)27і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, — він не знає. (Мт 13:25)28Сама по собі земля родить: спершу стебло, потім колос, а тоді — повно пшениці в колосі.29Коли ж доспіє врожай, він негайно посилає женців із серпом, бо настали жнива! (Об 14:15)
Притча про гірчичне зерно
30І Він казав: До чого уподібнимо Царство Боже? Або до якої притчі прирівняємо його? (Мт 13:31; Лк 13:18)31Воно — як зерно гірчиці; коли сіється в землю, воно є найменшим з усього насіння, що на землі, (Мт 17:20)32та коли посіяти, виростає і стає більшим від усякої городньої рослини, і пускає таке велике гілля, що в його затінку можуть гніздитися птахи небесні. (Пс 103:12)33І багатьма подібними притчами Він говорив їм слово, наскільки його вони могли сприйняти; (Мт 13:34; Мр 1:45; Ів 16:12; 1Кор 3:1)34без притчі ж не говорив їм, а Своїм учням окремо все пояснював. (Мр 4:2)
Вітер і море підкоряються Ісусові
35А як настав вечір того дня, Ісус каже їм: Переправимося на той бік. (Мт 8:18; Мт 8:23; Мр 6:45; Лк 8:22)36Відпустивши натовп, вони взяли Його, тому що Він був у човні. Й інші човни були з Ним.37Та здійнялася сильна буря з вітром; і хвилі заливали човен, так що човен вже наповнювався водою.38А Він був Сам на кормі — спав на подушці. І будять Його, і кажуть Йому: Учителю, хіба Тобі байдуже, що ми гинемо? (Лк 10:40)39Уставши, Він наказав вітрові й звелів морю: Перестань, ущухни! І вітер перестав, і настала велика тиша. (Пс 64:8; Пс 88:10; Пс 105:9; Пс 106:25; Мр 6:51)40І Він сказав їм: Чому ви такі лякливі? Невже не маєте віри? (Ів 14:1; Ів 14:27; 2Тим 1:7)41А вони дуже сильно злякалися і говорили один одному: Хто ж Він такий, що і вітер, і море Йому підкоряються? (Мр 1:27; Лк 2:9)