Ваш браузер застарів. Якщо Євангельське мовлення Bibleserver працює дуже повільно, будь ласка, оновіть свій браузер.

Увійдіть
… і використовуйте всі функції!

  • Читати1. Mose 3
  • Примітки
  • Теги
  • Вподобань
  • Історія
  • Словники
  • План читання
  • Графіка
  • Відео
  • теми
  • Пожертвувати
  • Блог
  • Розсилка новин
  • Партнер
  • Допомога
  • Контакт
  • Навик Alexa
  • Для веб-майстрів
  • Політика конфіденційності
  • Загальний регламент захисту даних (GDPR)
  • Відбиток
  • Language: українська
© 2025 ERF
Зареєструватися безкоштовно

Дії 17

Українська Біблія LXX УБТ

від Ukrainian Bible Society

Заснування Церкви в Солуні

1 Пройшовши Амфиполь і Аполонію, вони прийшли в Солунь, де була юдейська синагога. (1Сол 2:2) 2 За звичаєм, Павло ввійшов до них і впродовж трьох субот диспутував з ними щодо Писання, (Лк 4:16; Дії 8:35; Дії 13:14; Дії 17:17) 3 пояснюючи й доводячи, що Христос мав постраждати й воскреснути з мертвих і що Той Ісус, — Якого я вам проповідую, — запевняв він, — є Христос[1]. (Лк 24:26; Дії 9:22; Дії 26:23) 4 І деякі з них повірили й приєдналися до Павла та Сили — дуже багато побожних греків і чимало шляхетних жінок. (Дії 13:43; Дії 17:12; Дії 28:24) 

Обурення юдеїв

5 Юдеї ж позаздрили і, зібравши з вулиць якихось негідних людей, учинили збіговисько та викликали безпорядок у місті. І, прийшовши до дому Ясона, шукали їх, щоб вивести до натовпу. (Дії 5:17; Дії 17:7; Рим 16:21; 1Сол 2:14) 6 Та коли їх не знайшли, потягли Ясона і декого з братів до начальників міста, вигукуючи: Це ті, які перевернули світ і дійшли вже сюди! (Дії 16:20; Дії 24:5; Дії 24:12) 7 Їх прийняв Ясон, а всі вони діють усупереч наказам кесаря, кажучи, що є інший цар — Ісус! (Лк 2:1; Ів 19:12) 8 Тож вони підбурили юрбу і начальників міста, які це слухали. 9 А ті, взявши запоруку від Ясона та інших, відпустили їх. 

Павло у Вереї

10 Брати негайно відіслали вночі Павла і Силу до Вереї. Прибувши, вони пішли до юдейської синагоги. (Дії 9:25; Дії 13:14; Дії 17:13; Дії 20:4) 11 Ці були шляхетніші від тих, які в Солуні. Вони прийняли слово з усією ревністю, щодня досліджуючи Писання, чи так воно є. (Дії 7:1; Дії 8:14; Дії 8:35) 12 Тож багато хто з них увірував, і чимало з грецьких шляхетних жінок та чоловіків. (Дії 17:4) 13 А як довідалися ті юдеї, які із Солуня, що й у Вереї Павло проповідує Боже Слово, прибули і там підбурювали та бунтували людей. (Дії 14:19; Дії 17:10; 1Сол 2:14) 14 Тоді негайно брати відіслали Павла, щоб ішов аж до моря, а там залишилися Сила і Тимофій. (Дії 16:1; Дії 18:5) 

Павло в Афінах

15 Ті, хто супроводжував Павла, провели його до Афін і, одержавши наказ для Сили і Тимофія, аби ті якомога швидше прийшли до нього, відбули. (Дії 15:39; Дії 18:1; 1Сол 3:1) 16 Як Павло очікував їх у Афінах, дух його обурювався в ньому, коли бачив, що місто переповнене ідолами. 17 Він проводив бесіди з юдеями та з побожними в синагозі, і щодня на майдані із зустрічними. (Дії 13:14; Дії 13:43; Дії 17:2; Дії 18:4; Дії 18:19; Дії 19:8; Дії 20:7; Дії 20:9; Дії 24:25) 18 Деякі з філософів, епікурейців і стоїків сперечалися з ним; одні говорили: Що ж то хоче сказати цей балакун? А інші: Здається, він проповідник чужих богів! Оскільки він благовістив [їм] про Ісуса та воскресіння. (1Кор 1:22) 19 Взявши, вони повели його в Ареопаг, кажучи: Не можемо зрозуміти, що це за нова наука, яку ти проповідуєш, (Дії 28:22) 20 бо вкладаєш щось чуже до наших вух. Отже, хочемо знати, що б це могло бути! 21 Усі мешканці Афін та захожі чужинці нічим іншим не займалися, а лише говорили або слухали щось нове. 

Виступ Павла в Ареопазі

22 Тож Павло, ставши серед Ареопага, сказав: Мужі-афінці, з усього бачу, що ви дуже побожні, (Дії 25:19) 23 бо проходячи й оглядаючи ваші святині, я знайшов також жертовника, на якому написано: Невідомому Богові! Отже, я вам і проповідую Того, Кого, не знаючи, ви побожно шануєте. (Дії 14:17) 24 Бог, Який створив світ і все, що в ньому, будучи Господом неба і землі, не живе в рукотворних храмах. (Пс 145:6; Мт 11:25; Дії 4:24; Дії 7:48) 25 Він не приймає служіння людських рук, — тому що не потребує нічого, оскільки Сам дає всім життя, дихання й усе. 26 Створив Він з одного весь людський рід, щоби жив по всій поверхні землі, визначивши заздалегідь окреслені пори та межі їхнього проживання, (Пс 73:17) 27 щоб шукали Бога: може, відчують Його і знайдуть, бо ж недалеко Він від кожного з нас. (Пс 144:18; Лк 24:39; 1Ів 1:1) 28 У Ньому ми живемо, рухаємося та існуємо, як деякі з ваших поетів казали: Адже і ми з Його роду! 29 Таким чином, будучи з Божого роду, ми не повинні вважати, що Божество подібне до золота, або срібла, або каміння — мистецького витвору та вигадок людини. (Дії 19:26; Рим 1:23) 30 Отже, Бог, незважаючи на часи незнання, тепер наказує всім людям скрізь каятися, (Лк 24:47; Дії 3:17) 31 тому що Він визначив день, коли має справедливо судити цілий світ через Мужа, Якого настановив, даючи віру всім, воскресивши Його з мертвих! (Пс 9:9; Пс 95:13; Пс 97:9; Дії 2:24; Дії 10:42; 1Сол 1:10) 32 Почувши про воскресіння з мертвих, деякі почали глузувати, а інші сказали: Про це послухаємо тебе іншого разу! (Дії 2:13; Дії 4:2; Дії 17:18; 1Кор 1:23) 33 Тому Павло вийшов з-поміж них. 34 А деякі чоловіки, приєднавшись до нього, повірили; серед них — Діонисій Ареопагіт, жінка, на ім’я Дамара, та інші з ними. 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)