Дії 17

Українська Біблія LXX УБТ

1 Пройшовши Амфиполь і Аполонію, вони прийшли в Солунь, де була юдейська синагога. (1Сол 2:2)2 За звичаєм, Павло ввійшов до них і впродовж трьох субот диспутував з ними щодо Писання, (Лк 4:16; Дії 8:35; Дії 13:14; Дії 17:17)3 пояснюючи й доводячи, що Христос мав постраждати й воскреснути з мертвих і що Той Ісус, — Якого я вам проповідую, — запевняв він, — є Христос[1]. (Лк 24:26; Дії 9:22; Дії 26:23)4 І деякі з них повірили й приєдналися до Павла та Сили — дуже багато побожних греків і чимало шляхетних жінок. (Дії 13:43; Дії 17:12; Дії 28:24)5 Юдеї ж позаздрили і, зібравши з вулиць якихось негідних людей, учинили збіговисько та викликали безпорядок у місті. І, прийшовши до дому Ясона, шукали їх, щоб вивести до натовпу. (Дії 5:17; Дії 17:7; Рим 16:21; 1Сол 2:14)6 Та коли їх не знайшли, потягли Ясона і декого з братів до начальників міста, вигукуючи: Це ті, які перевернули світ і дійшли вже сюди! (Дії 16:20; Дії 24:5; Дії 24:12)7 Їх прийняв Ясон, а всі вони діють усупереч наказам кесаря, кажучи, що є інший цар — Ісус! (Лк 2:1; Ів 19:12)8 Тож вони підбурили юрбу і начальників міста, які це слухали.9 А ті, взявши запоруку від Ясона та інших, відпустили їх.10 Брати негайно відіслали вночі Павла і Силу до Вереї. Прибувши, вони пішли до юдейської синагоги. (Дії 9:25; Дії 13:14; Дії 17:13; Дії 20:4)11 Ці були шляхетніші від тих, які в Солуні. Вони прийняли слово з усією ревністю, щодня досліджуючи Писання, чи так воно є. (Дії 7:1; Дії 8:14; Дії 8:35)12 Тож багато хто з них увірував, і чимало з грецьких шляхетних жінок та чоловіків. (Дії 17:4)13 А як довідалися ті юдеї, які із Солуня, що й у Вереї Павло проповідує Боже Слово, прибули і там підбурювали та бунтували людей. (Дії 14:19; Дії 17:10; 1Сол 2:14)14 Тоді негайно брати відіслали Павла, щоб ішов аж до моря, а там залишилися Сила і Тимофій. (Дії 16:1; Дії 18:5)15 Ті, хто супроводжував Павла, провели його до Афін і, одержавши наказ для Сили і Тимофія, аби ті якомога швидше прийшли до нього, відбули. (Дії 15:39; Дії 18:1; 1Сол 3:1)16 Як Павло очікував їх у Афінах, дух його обурювався в ньому, коли бачив, що місто переповнене ідолами.17 Він проводив бесіди з юдеями та з побожними в синагозі, і щодня на майдані із зустрічними. (Дії 13:14; Дії 13:43; Дії 17:2; Дії 18:4; Дії 18:19; Дії 19:8; Дії 20:7; Дії 20:9; Дії 24:25)18 Деякі з філософів, епікурейців і стоїків сперечалися з ним; одні говорили: Що ж то хоче сказати цей балакун? А інші: Здається, він проповідник чужих богів! Оскільки він благовістив [їм] про Ісуса та воскресіння. (1Кор 1:22)19 Взявши, вони повели його в Ареопаг, кажучи: Не можемо зрозуміти, що це за нова наука, яку ти проповідуєш, (Дії 28:22)20 бо вкладаєш щось чуже до наших вух. Отже, хочемо знати, що б це могло бути!21 Усі мешканці Афін та захожі чужинці нічим іншим не займалися, а лише говорили або слухали щось нове.22 Тож Павло, ставши серед Ареопага, сказав: Мужі-афінці, з усього бачу, що ви дуже побожні, (Дії 25:19)23 бо проходячи й оглядаючи ваші святині, я знайшов також жертовника, на якому написано: Невідомому Богові! Отже, я вам і проповідую Того, Кого, не знаючи, ви побожно шануєте. (Дії 14:17)24 Бог, Який створив світ і все, що в ньому, будучи Господом неба і землі, не живе в рукотворних храмах. (Пс 145:6; Мт 11:25; Дії 4:24; Дії 7:48)25 Він не приймає служіння людських рук, — тому що не потребує нічого, оскільки Сам дає всім життя, дихання й усе.26 Створив Він з одного весь людський рід, щоби жив по всій поверхні землі, визначивши заздалегідь окреслені пори та межі їхнього проживання, (Пс 73:17)27 щоб шукали Бога: може, відчують Його і знайдуть, бо ж недалеко Він від кожного з нас. (Пс 144:18; Лк 24:39; 1Ів 1:1)28 У Ньому ми живемо, рухаємося та існуємо, як деякі з ваших поетів казали: Адже і ми з Його роду!29 Таким чином, будучи з Божого роду, ми не повинні вважати, що Божество подібне до золота, або срібла, або каміння — мистецького витвору та вигадок людини. (Дії 19:26; Рим 1:23)30 Отже, Бог, незважаючи на часи незнання, тепер наказує всім людям скрізь каятися, (Лк 24:47; Дії 3:17)31 тому що Він визначив день, коли має справедливо судити цілий світ через Мужа, Якого настановив, даючи віру всім, воскресивши Його з мертвих! (Пс 9:9; Пс 95:13; Пс 97:9; Дії 2:24; Дії 10:42; 1Сол 1:10)32 Почувши про воскресіння з мертвих, деякі почали глузувати, а інші сказали: Про це послухаємо тебе іншого разу! (Дії 2:13; Дії 4:2; Дії 17:18; 1Кор 1:23)33 Тому Павло вийшов з-поміж них.34 А деякі чоловіки, приєднавшись до нього, повірили; серед них — Діонисій Ареопагіт, жінка, на ім’я Дамара, та інші з ними.