1Першого ж дня тижня Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений. (Mt 28:1; Mr 16:1; Lu 24:1)2Тож вона побігла й прибула до Симона-Петра та до другого учня, якого Ісус любив, і каже їм: Забрали Господа з гробниці й невідомо, де Його поклали! (Joh 13:23; Joh 18:15)3Тоді вийшов Петро з іншим учнем, і вони пішли до гробниці. (Lu 24:24; Joh 18:15)4Бігли обидва разом, та інший учень побіг швидше за Петра й прибув першим до гробниці.5Нахилившись, побачив, що лежить полотно, однак він не ввійшов. (Joh 19:40)6Тут прибув слідом за ним і Симон-Петро; він увійшов до гробниці й побачив, що лежить полотно7та хустка, яка була на Його голові; вона лежала не з полотном, але згорнена окремо, в іншому місці. (Joh 11:44)8Тоді ж увійшов й інший учень, який прибіг першим до гробниці, — і побачив, і повірив.9Оскільки вони ще не знали Писання, що Він мав воскреснути з мертвих. (Joh 2:22; 1Co 15:4)10Отже, учні повернулися знову до себе.11А Марія стояла надворі біля гробниці й плакала. Плачучи, нахилилася до гробниці (Mr 16:9)12й побачила двох ангелів, які сиділи в білому: один у головах, а один у ногах, де лежало тіло Ісуса. (Mr 16:5; Lu 24:4)13Вони сказали їй: Жінко, чому ти плачеш? Відповідає їм: Тому що взяли мого Господа і не знаю, де поклали Його! (Mr 16:6; Joh 2:4)14Сказавши це, вона обернулася назад і побачила Ісуса, Який стояв, та не впізнала, що то Ісус. (Joh 21:4)15Каже їй Ісус: Жінко, чого ти плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: Пане, якщо Ти Його взяв, то скажи мені, де Ти Його поклав; я заберу Його!16Каже їй Ісус: Маріє! Обернувшись, вона каже Йому єврейською мовою: Раввуні! — тобто: Учителю! (Mr 10:51; Joh 10:3)17Каже їй Ісус: Не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до [Мого] Отця. Іди до Моїх братів і скажи їм, що Я іду до Мого Отця і вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога! (Ps 21:23; Mt 12:48; Mt 25:40; Mt 28:10; Joh 3:13; Joh 16:28; Ro 8:29; Heb 2:11)18Приходить Марія Магдалина і звіщає учням, що бачила Господа і що Він сказав їй це. (Joh 20:20; Joh 20:25; Joh 20:28; Joh 21:7; Joh 21:12; 1Co 9:1)
Ісус з’являється Своїм учням
19Того ж першого дня тижня, пізньої пори, коли двері, де зібралися [Його] учні, були замкнені зі страху перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм: Мир вам! (Lu 24:36; Joh 9:22; Joh 14:27; Joh 20:21; Joh 20:26)20Промовивши це, показав їм руки та бік. Побачивши Господа, учні зраділи. (Joh 16:22; Joh 19:34; Joh 20:18; Joh 20:25)21Тоді Ісус знову сказав їм: Мир вам! Як послав Мене Отець, — і Я посилаю вас! (Joh 17:18; Joh 20:19)22Промовивши це, Він дихнув і каже їм: Прийміть Святого Духа! (Lu 24:49; Joh 7:39)23Кому простите гріхи, — будуть прощені їм; кому затримаєте, — будуть затримані. (Mt 18:18)24Хома, один із дванадцятьох, званий Близнюком, не був з ними, коли прийшов Ісус. (Joh 11:16)25Тож інші учні розповідали йому: Ми бачили Господа! Та він сказав їм: Поки не побачу на Його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця в рани від цвяхів, не вкладу своєї руки в Його бік, — не повірю! (Joh 20:18; Joh 20:20; 1Jo 1:1)26Через вісім днів знову були всередині будинку Його учні, і Хома з ними. Прийшов Ісус крізь замкнені двері та став посередині й сказав: Мир вам! (Joh 20:19)27Потім каже Хомі: Поклади сюди свій палець, поглянь на Мої руки, простягни свою руку і доторкнися до Мого боку, — і не будь невіруючий, але віруючий! (Lu 24:39)28У відповідь Хома сказав Йому: Господь мій і Бог мій! (Ps 34:23; Joh 20:18)29Каже йому Ісус: Тому що ти побачив Мене, ти повірив? Блаженні ті, які не бачили, а повірили! (Joh 1:50; 1Pe 1:8)
Мета написання цієї книги
30Багато інших чудес зробив Ісус перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі. (Joh 2:11; Joh 12:37; Joh 21:25)31А це було написане, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб вірячи, життя мали ви в Його Ім’я. (Mt 16:16; Joh 2:23; Joh 5:24; Joh 19:35; 1Jo 5:13)